Ландшафтно-екологічний принцип встановлення нормативів антропогенного навантаження на поверхневі води

  • О. М. Крайнюков Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: поверхневі води водна геоекосистема, норматив, екологічна безпека, водокористування, еколого-рибогосподарський норматив, морфолін, максимально допустима концентрація, лімітуючий показник шкідливості, клас небезпеки, коефіцієнт матеріальної кумуляціїко

Анотація

Представлено наукове обґрунтування, загальні вимоги і принципи встановлення нормативів екологічної безпеки для води водних об’єктів рибогосподарського водокористування; сформульовано вимоги до якості води поверхневих водних об’єктів, які забезпечують нормальне функціонування водної геоекосистеми. Розроблено та опрацьовано методичні прийоми та процедури встановлення нормативів екологічної безпеки водокористування – рибогосподарські ГДК речовин.

Наведено узагальнені результати встановлення еколого-рибогосподарського нормативу - гранично допустимої концентрації (ГДК) морфоліну. За показниками значення ГДК (0,125 мг/л), стабільності у водному середовищі (зменшення концентрації на 95 % складає 32 доби), коефіцієнта матеріальної кумуляції в органах та тканинах риб (0,85-2,4), коефіцієнта ступеня ураженості водної екосистеми (1,1) морфолін відноситься до 3 класу небезпеки.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

О. М. Крайнюков, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
кандидат географічних наук, доцент
Опубліковано
2014-03-12
Як цитувати
Крайнюков, О. М. (2014). Ландшафтно-екологічний принцип встановлення нормативів антропогенного навантаження на поверхневі води. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4), 136-144. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/911
Номер
№ 3-4 (2012): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).