Екологічні аспекти використання Phragmites Australis для відновлення забруднених ґрунтів
Анотація
Внаслідок видобутку і переробки руди магнезиту, в деяких районах Словаччини було сильно забруднено ґрунт, що призвело до збільшення реакції ґрунтового середовища (рН) до 9 і вище. Фізичні та хімічні властивості ґрунту також були змінені, збільшилася ерозія ґрунтів і знизилася кількість рослинних угруповань. Через що, велика кількість ґрунту стала непридатною для використання в сільському господарстві, а рекультивація потребує величезних ресурсів. Перспективою у відновленні таких ґрунтів є вирощування Phragmites australis, який зростає в даній місцевості. Це інвазійний вид рослин, який можливо використовувати в технічних і сільськогосподарських цілях. Phragmites australis володіє стійкістю до сильного підлуження ґрунту, витримує ґрунтове середовище з рН 9,1 і може давати дуже велику біомасу.
Протягом трьох років вивчено найбільш прийнятний метод розмноження цієї рослини, тобто генеративно і вегетативно. На основі статистичної оцінки результатів встановлено, що генеративне розмноження є технічно більш складним і менш успішним, а вегетативне розмноження кореневими відростками є більш прийнятним і може бути рекомендовано в цих умовах.
Завантаження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).