Оцінка вітрового режиму території Харківської області для цілей вітроенергетики
Ключові слова:
швидкість вітру, вітровий потенціал, вітроенергетичний потенціал
Анотація
Проаналізовано вітровий режим території Харківської області. Побудовано карту розподілу середньорічних швидкостей вітру. Середня швидкість вітру коливається від 1,61 до 3,63 м/с. Середньорічна швидкість вітру по області складає 2,5 м/с. Встановлено, що швидкість вітру зменшується з північного заходу на південний схід області. У холодний період року (листопада – березень) спостерігається підвищення швидкості вітру, у теплий період (квітень – жовтень) швидкість вітру знижується, переважають малоактивні процеси. Переважають вітри східних напрямків.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-03-11
Як цитувати
Некос, А. Н., & Молодан, Я. Є. (2014). Оцінка вітрового режиму території Харківської області для цілей вітроенергетики. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4), 69-76. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/903
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
