Використання соціогенних та техногенних чинників в екологічній безпеці регіонального рівня

  • О. В. Харламова Кременчукський національний університет імені Михайла Остроградського
Ключові слова: екологічна небезпека, екологічна безпека, техногенні, соціогенні чинники, управління, техногенні землетруси, сорбенти

Анотація

Виконано моніторинг екологічної небезпеки у регіоні з інтенсивним навантаженням. Встановлено найбільш суттєві чинники формування екологічної небезпеки та її джерела. Розроблено технічні рішення стосовно управління екологічною безпекою в зоні впливу нафтотранспортного комплексу та джерел техногенних землетрусів. Впроваджено інформаційні технології для реалізації соціогенних чинників управління екологічною безпекою.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-05-20
Як цитувати
Харламова, О. В. (2014). Використання соціогенних та техногенних чинників в екологічній безпеці регіонального рівня. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2(21), 123-126. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/891
Номер
№ 1-2(21) (2014): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).