Лісорекреаційна активність жителів населених пунктів на території НПП «Cколівські Бескиди»

  • Н. М. Кепеняк Львівський національний університет імені Івана Франка
Ключові слова: рекреаційне навантаження, рекреаційна дигресія, лісорекреаційна активність

Анотація

Опрацьовано методику визначення рекреаційного навантаження та дигресії, а також визначено параметри оцінювання ступенів рекреаційної дигресії і значення лісорекреаційної активності жителів, як один з них. Описана методика визначення лісорекреаційної активності та розраховано значення цього показника для населених пунктів на території НПП «Сколівські Бескиди».

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-05-20
Як цитувати
Кепеняк, Н. М. (2014). Лісорекреаційна активність жителів населених пунктів на території НПП «Cколівські Бескиди». Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2(21), 24-30. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/875
Номер
№ 1-2(21) (2014): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).