Вміст важких металів у виведених із сільськогосподарського обробітку малопродуктивних землях Харківської області, прийнятих для залісення

  • А. А. Лісняк Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролiсомелiорацiї імені Г. М. Висоцького
DOI: https://doi.org/10.26565/1992-4224-2016-25-11
Ключові слова: залісення земель, малопродуктивні землі, неугіддя, важкі метали, кадмій,

Анотація

Проаналізовано вміст важких металів (кадмію, цинку і свинцю) у виведених із сільськогосподарського обробітку малопродуктивних землях Харківської області та надано рекомендації їх раціонального використання для залісення. Мета. Аналіз стану прийнятих для залісення виведених із сільськогосподарського обробітку малопродуктивних земель Харківської області, надання їм агроекологічну оцінку за вмістом обмінних форм важких металів (кадмію, цинку і свинцю). Методи. Польовий, лабораторно-аналітичний (атомно-абсорбційний) та математичний. Результати. Не зважаючи на різні типи грунтів та значну різноманітність категорій земель, що передаються під залісення в Харківській області, по вмісту обмінних форм важких металів (кадмій, цинк, свинець) перевищень агроекологічних нормативів у досліджуваних ґрунтах не спостерігається. Висновки. Використанням лучних земель при лісомеліорації заплав є створення на них плантацій або лісових смуг з рідкисним розташуванням із швидкоростучих порід, перш за все тополі.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

А. А. Лісняк, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролiсомелiорацiї імені Г. М. Висоцького
канд. с.-г. наук, доц.

Посилання

Державна цільова програма «Ліси України» на 2010-2015 роки [Текст] // Постанова Ка-бінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 977.

Лісняк А. А. Оцінка малопродуктивних та непридатних для сільськогосподарського використання земель, прийнятих під залісення на 2015 рік [Текст] / А. А. Лісняк // Вісник ХНУ ім. Каразіна. Серія Екологія – 2015.– Вип. 13, № 1148. – С. 74-80. – ISSN 1992-4259.

Головатый С. Е. Тяжелые металлы в агроекосистемах [Текст] / С.Е. Головатый – Минск: 2002. – 777 с.

Александрова Э. А. Тяжелые металлы в почвах и растениях и их аналитический контроль [Текст] / Э. А. Александрова, Н. Г. Гайдукова, Н. А. Кошеленко, З. Н. Ткаченко. – Краснодар: КГАУ, 2001. – С. 6-11.

ДСТУ 4286:2004. Якість ґрунту. Відбирання проб [Текст] – Київ, Держспоживстан-дарт України, 2005. – 5 с.

ДСТУ 4362:2004. Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів. – Київ, Держспоживстандарт України, 2005. – 20 с.

Мірошниченко М. М. Ґрунтово-екологічне нормування забруднення ВМ [Текст] / М. М. Мірошниченко // Вісник аграрної науки. – 2002. - № 5. - С. 62-66.

Як цитувати
Лісняк, А. А. (1). Вміст важких металів у виведених із сільськогосподарського обробітку малопродуктивних землях Харківської області, прийнятих для залісення. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2(25), 83-87. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2016-25-11
Номер
№ 1-2(25) (2016): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).