ОСОБЛИВОСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ СПЕЛЕСТО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ МІСТА КИЄВА

  • А. І. КОЦЮБА Київський національний Університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: спелесторекреація, спелестологія, рекреація, підземний антропогенний об’єкт, збереження, музеєфікація

Анотація

Виокремлюються види підземних антропогенних порожнин, які можуть бути використані у рекреації та туризмі. Проведений аналіз існуючих сакральних, транспортних, інженерних та окремо військового спрямування формацій, що є характерними для даної територій. Їх методологічне дослідження в межах столиці. Подане основне поняття «спелесторекреація» та зазначені характерні особливості даного виду діяльності в залежності від територіальних особливостей. Визначається загальні спелесто-рекреаційні об’єкти, що на даний час використовуються у рекреації та туризмі в місті Києві. Зазначені особливості охорони та раціонального використання спелесто-рекреаційних формацій в межах Києва. Велика увага приділяється музеєфікації окремих підземних антропогенних утворень, що у подальшому можуть використовуватися для відвідування місцевих жителів та гостей столиці.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

А. І. КОЦЮБА, Київський національний Університет імені Тараса Шевченка
Географічний факультет
Як цитувати
КОЦЮБА, А. І. (1). ОСОБЛИВОСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ СПЕЛЕСТО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ МІСТА КИЄВА. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2(23), 77-83. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/3906
Номер
№ 1-2(23) (2015): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).