Викиди автозаправного комплексу: оцінка ризику в аспекті забезпечення сталого розвитку
Анотація
Мета. Здійснення інвентаризації викидів забруднюючих речовин спричинених функціонуванням автозаправного комплексу та оцінювання сумарного неканцерогенного ризику в аспекті забезпечення сталого розвитку.
Методи. Експериментальні, аналітичні, також методи математичного моделювання та прогнозування.
Результати. Проведено аналіз викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря автозаправним комплексом, розташованим у Луцькому районі Волинської області. Джерелами утворення забруднюючих речовин на об’єкті є підземні сталеві горизонтальні циліндричні резервуари для зберігання бензину та дизельного палива, двосторонні заправні колонки, сталеві наземні резервуари для скрапленого вуглеводневого газу та газозаправна колонка. Максимально разові та валові викиди в атмосферу визначалися на основі інструментальних вимірювань, аналітичних розрахунків, проєктних даних і технологічних нормативів. За сумарними обсягами викидів об’єкт належить до третьої групи. Вв атмосферне повітря потрапляють: сірководень, вуглеводні насичені, бензол, ксилол, толуол, пропан, бутан. Розраховані приземні концентрації забруднюючих речовин, з урахуванням фонового забруднення, на межі санітарно-захисної зони та житлової забудови не перевищують гігієнічних нормативів. Значення індексу небезпеки для чотирьох контрольних точок відповідають насторожуючому рівню сумарного неканцерогенного ризику. Визначений рівень ризику потребує подальшого моніторингу та впровадження заходів із мінімізації викидів, що є безумовною передумовою забезпечення сталого розвитку.
Висновки. Концентрації викидів забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони не перевищують нормативів. Проте насторожуючий рівень сумарного неканцерогенного ризику потребує подальшого контролю, оцінювання можливих наслідків для здоров’я населення та впровадження ефективних природоохоронних заходів. Сприяння мінімізації викидів є необхідною умовою безпечного функціонування автозаправного комплексу та забезпечення сталого розвитку території.
Завантаження
Посилання
Antropchenko, A. K., Rabomska, M. M., Chernyak, M. M., & Boichenko, S. V. (2016). Assessment of the potential toxic effect of hydrocarbon emissions from a typical gas station reservoir for urban population. Oil and Gas Industry of Ukraine, (2), 40–43. (in Ukrainian)
Busyhina, H. A., & Ivasenko, V. M. (2019). The trend of controlling emissions and the performance quality of gas stations. In A Look into the Future of Instrument Engineering: Proceedings of the 12th All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (pp. 252–254). Kyiv: Igor Sikorsky KPI. Retrieved from https://ela.kpi.ua/handle/123456789/28117 (in Ukrainian)
Zhelnovach, H. M., Prokopenko, N. V., & Zhelnovach, A. N. (2014). Analysis of environmental impacts and risks during the operation of gas stations. Bulletin of Kharkiv National Automobile and Highway University, (67), 78–88. Retrieved from https://api.dspace.khadi.kharkov.ua/server/api/core/bitstreams/caa5a8e9-02a7-410f-80f3-91089d90911b/content (in Ukrainian)
Ivasenko, V. M., & Vynnychenko, T. O. (2017). Assessment of the impact of gas stations on the environment. Bulletin of the National Technical University “KhPI.” Series: Mechanical and Technological Systems and Complexes, (16), 123–131. Retrieved from http://mtsc.khpi.edu.ua/article/view/102469 (in Ukrainian)
Karaim, O. A., Mylko, I. P., & Karaim, V. P. (2022). Formation of an environmental management system for enterprises in the context of restoring sustainable regional development. Scientific Works of DonNTU. Series: Economic, 2(26), 29–38. https://doi.org/10.31474/1680-0044-2022-2(26)-29-38 (in Ukrainian)
Rabosh, I. O., Kofanova, O. V., & Pidhorniy, A. V. (2018). Assessment of the environmental condition of gas station areas located near highways. Bulletin of the National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute.” Series: New Solutions in Modern Technologies, (9), 236–242. https://doi.org/10.20998/2413-4295.2018.09.34
Chuhai, A. V. (2015). Assessment of the impact of gas station operation on the natural environment. Bulletin of Kharkiv National Automobile and Highway University, (71), 97–101. Retrieved from https://dspace.khadi.kharkov.ua/items/3ea83d13-c315-4d63-b431-b431f9114a84 (in Ukrainian)
Hilpert, M., Rule, A. M., & Adria-Mora, B. (2018). Gas stations vent far more toxic fumes than previously thought. Science of the Total Environment, 35–43. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2018.09.303
Hilpert, M. (2023). Setbacks for gas stations in a world with regionally varying emissions factors and acceptable health risks. Frontiers in Environmental Health, 2, 1214376. https://doi.org/10.3389/fenvh.2023.1214376
Mäkká, K., Kampová, K., Loveček, T., & Petrlová, K. (2021). Environmental risk assessment of filling stations using the principles of security management: A case study in the Slovak Republic. Sustainability, 13(22), 12452. https://doi.org/10.3390/su132212452
Nieminen, P. M. (2015). Environmental Protection Standards at Petrol Stations: A Comparative Study between Finland and Selected European Countries. Tampere University of Technology. Retrieved from http://urn.fi/URN:NBN:fi:tty-200810021073
Robinson, H. K., Hasenmueller, E. A., & Chambers, L. G. (2017). Soil as a reservoir for road salt retention leading to its gradual release to groundwater. Applied Geochemistry, 83(SI), 72–85. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2017.01.018
Zafar, M., Zaidi, S. T. H., Husain, S. S., & Bukhari, N. M. (2021). Risk assessment of ambient air pollutants and health impact around fuel stations in urban cities of KSA. International Journal of Preventive Medicine, 12(1), 91. https://doi.org/10.4103/ijpvm.IJPVM_331_19
Singh, P., Berawala, N., & Patil, Y. (2022). Automobile service station waste assessment and promising biological treatment alternatives: a review. Environmental Monitoring and Assessment, 194(10), 753. https://doi.org/10.1007/s10661-022-10387-z
Fei-Baffoe, B., Badu, E., Miezah, K., Adjiri Sackey, L. N., Sulemana, A., & Yahans Amuah, E. E. (2024). Contamination of groundwater by petroleum hydrocarbons: Impact of fuel stations in residential areas. Heliyon, 10, e25924. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e25924
Mäkká, K., Šiser, A., Mariš, L., & Kampová, K. (2024). Impact of filling stations: Assessing the risks and consequences of the release of hazardous substances. Applied Sciences, 14(1), 22. https://doi.org/10.3390/app14010022
Heidari, E. A., Sarkhosh, M., Alidadi, H., Najafpoor, A. A., Esmaily, H., & Shamsara, E. (2024). Assessing VOC emissions from different gas stations: Impacts, variations, and modeling fluctuations of air pollutants. Scientific Reports, 14, 16617. https://doi.org/10.1038/s41598-024-67542-4
Periago, J. F., & Prado, C. (2015). Evolution of occupational exposure to environmental levels of aromatic hydrocarbons in service stations. Annals of Occupational Hygiene, 49, 233–240. https://doi.org/10.1093/annhyg/meh083
Yu, T.-K., & Chang, I.-C. (2025). Predicting potential soil and groundwater contamination risks from gas stations using three machine learning models (XGBoost, LightGBM, and Random Forest). Process Safety and Environmental Protection, 199, 107249. https://doi.org/10.1016/j.psep.2025.107249
Hsieh, P. Y., Shearston, J. A., & Hilpert, M. (2021). Benzene emissions from gas station clusters: a new framework for estimating lifetime cancer risk. Journal of Environmental Health Science and Engineering, 19, 273–283. https://doi.org/10.1007/s40201-020-00601-w
Kumari, P., Garg, G., Soni, D., & Aggarwal, S. G. (2023). Measurement of benzene and other volatile organic compounds: implications for its inhalation health risk associated with the workers at a fuel station in Delhi. Asian Journal of Atmospheric Environment, 17(7), 1–11. https://doi.org/10.1007/s44273-023-00007-8
Anigilaje, E. A., Nasir, Z. A., & Walton, C. (2024). Exposure to benzene, toluene, ethylbenzene, and xylene (BTEX) at Nigeria's petrol stations: a review of current status, challenges and future directions. Frontiers in Public Health, 12, 1295758. https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1295758
Allahabady, A., Yousefi, Z., Mohammadpour, T. R. A., & Payandeh, S. Z. (2022). Measurement of BTEX (benzene, toluene, ethylbenzene and xylene) concentration at gas stations. Environmental Health Engineering and Management Journal, 9, 23–31. https://doi.org/10.34172/EHEM.2022.04
Ghahri, A., Seydi, P., Ranjbar, A., Hatami, H., Beheshti, T., & Seydi, E. (2024). Evaluation of exposure to volatile organic compounds (BTEX) and polycyclic aromatic hydrocarbons (PAHs) in gas station workers and oxidative stress assessment in Karaj city. Toxicology Reports, 13, 101767. https://doi.org/10.1016/j.toxrep.2024.101767
Mendes, T. M. C., (2024). Surveillance of occupational exposure to volatile organic compounds in gas stations – a scoping review. International Journal of Environmental Research and Public Health (MDPI), 21(5), 518. https://doi.org/10.3390/ijerph21050518
Collection of Methods for Calculating the Content of Pollutants in Emissions from Unorganized Sources of Atmospheric Pollution. (1994). Donetsk: OAO "UkrNTEK". (in Ukrainian)
Collection of Emission Indicators (Specific Emissions) of Pollutants into the Atmosphere by Various Industries. (2004). Vol. 1. Donetsk: Ukrainian Scientific Center for Technical Ecology. (in Ukrainian)
Methodology for Calculating Losses of the Industry Standard of Ukraine “Liquefied Hydrocarbon Gases.” (2000). Kyiv: Derzhnaftogazprom. Retrieved from https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=67172 (in Ukrainian)
Ministry of Health of Ukraine. (2023, October 18). Methodological recommendations “Assessment of carcinogenic and non-carcinogenic risks to public health from chemical pollution of ambient air” (Order No. 1811). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1811282-23#Text (in Ukrainian)
Gas Supply. DBN V.2.5-20:2018. (2018). Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/DBN00074 (in Ukrainian)
Авторське право (c) 2025 Караїм О. А., Бакараєв О. А., Караїм В. П., Лавринюк З. В.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
