Геоінформаційне моделювання потенційно важливих територій для перебування ведмедя бурого у Закарпатській області.

Анотація

Мета. Здійснити пошук потенційно важливих територій для перебування ведмедя бурого (Ursus arctos) у межах Закарпатської області із використанням інструментів геоінформаційного моделювання для оптимізації меж структурних елементів екомережі.

Методи. Геоінформаційне моделювання, геопросторовий аналіз,  опрацювання фондових матеріалів природоохоронних служб.

Результати.  В межах Закарпатської області проведено комплексну оцінку природного середовища із використанням інструментів геоінформаційного моделювання через попередній аналіз придатності для життєдіяльності виду таких п’ятьох параметрів: типів наземного покриву, близькості нелісових біотопів до лісових, висотних біокліматичних поясів, ступенів розчленування рельєфу, віддаленості від населених пунктів і доріг. У результаті отримано картографічну модель «Інтегральна придатність біотопів для перебування ведмедя бурого (Ursus arctos)» на якій також продемонстровано зафіксовані експертами оселища та місця реєстрації виду. Встановлено, що загальна площа територій, які  потенційно придатні для перебування ведмедя бурого (Ursus arctos) в межах Закарпаття  становить 574,6 тис. га, і охоплює близько 45,1%  території області. Найбільше таких ареалів зосереджено у гірській південно-західній частині області в межах орографічного екорегіону підвищеного розчленованого середньогір’я.  Найбільш придатні та придатні біотопи, утворені в результаті моделювання, зустрічаються також у межах  Горганської Верховини (на межі Закарпатської і Івано-Франківської областей), яка відноситься до екорегіону підвищеного низькогір’я. Змодельовані території достатньо добре корелюють із локалітетами, де зафіксовані реальні ознаки поширення виду. На другому етапі досліджень відповідно до обраної методики отримано картографічну модель «Потенційно важливі території для перебування ведмедя бурого», на якій окреслено популяційні, відтворювальні та інші ділянки, а також ключові території екомережі області та природоохоронні території. Охарактеризовано також просторові особливості розташування популяційних, відтворювальних ділянок в інших морфогенних екорегіонах Карпат, встановлено природні та антропогенні перешкоди, а також загрози для міграції та життєдіяльності виду. Зазначено, що природні умови прикордоння є сприятливими для міграції ссавців із Румунії, Словаччини та Польщі, що підтверджують також моніторингові дослідження, які проводять природоохоронні установи, управління лісового та мисливського господарства тощо.

Висновки. У Закарпатській області склалися сприятливі умови для існування ведмедя бурого (Ursus Arctos), зокрема велика частка лісових екосистем, наявність важкодоступних ділянок, скорочення чисельності населення маленьких гірських сіл тощо. Проте постійний розвиток рекреаційної та енергетичної інфраструктури може зумовити фрагментацію природного середовища. Тому окреслені нами ділянки, що є важливими для перебування ведмедя бурого (Ursus arctos), можуть бути основою для оптимізації меж структурних елементів екомережі гірської частини Закарпатської області. У подальшому потрібно продовжувати моніторингові дослідження за перебуванням ведмедя бурого у межах ключових територій екомережі Закарпаття та більш чітко делімітувати екологічні коридори із впровадженням заходів щодо дотримання норм природоохоронних обмежень.