Оцінка вуглецевої ємності монопородних деревостанв – елементів зеленої інфраструктури м. Харків

  • Н. В. Максименко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, 61022, м. Харків, Україна http://orcid.org/0000-0002-7921-9990
  • С. В. Бурченко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, 61022, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-5366-5397
  • І. М. Шпаківська Інститут екології Карпат Національної академії наук України, вул. Козельницька 4, Львів, 79026, Україна https://orcid.org/0000-0002-5152-6083
  • А. С. Кротько Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, 61022, м. Харків, Україна
Ключові слова: вуглець, депонування вуглецю, вуглецева ємність, жива фітомаса, підстилка, ґрунт

Анотація

Значення вуглецевої ємності елементів зеленої інфраструктури дозволяє дізнатися кількість накопиченого вуглецю в рослинах, протягом всього їх життя, і, як наслідок, встановити забезпеченість міста зеленими насадженнями.

Мета. Дослідити вуглецеву ємність зеленої інфраструктури міста Харків.

Методи. Статистичні, методи моделювання, методи вимірювання та порівняння.

Результати. Досліджено шість об’єктів монопородних деревостанів зеленої інфраструктури м. Харків: лінійні захисні насадження, озеленені бульвари, де основним видом є клен гостролистий (Acer platanoides) та на території об’єктів природного-заповідного фонду – регіональному ландшафтному парку та лісовому заказнику, де основним видом є дуб черешчатий (Quercus robur). Визначено, що в живій фітомасі рослин накопичується близько 60-80 % вуглецю від загальної кількості, підстилка депонує від 1 до 7 % вуглецю, а вся інша частка накопичується в ґрунті. В живій фітомасі найбільша частка вуглецю накопичується в стовбурі рослини, а найменша його кількість – в листі. Існує пряма залежність кількості депонованого вуглецю від площі зелених насаджень, яка збільшується разом зі збільшенням площі об’єкту. Загальна маса депонованого вуглецю на шести досліджуваних об’єктах, загальною площею 252,1 га, складає 48357,47 т, або 191,84 т/га.

Висновки. Встановлено пряму залежність між площею насаджень об’єктів зеленої інфраструктури та кількістю органічного вуглецю, яка в них депонована. Найбільше вуглецю накопичується в живій фітомасі рослин, а саме – в стовбурі рослин, а найменше – в листі рослин. Дубові насадження депонують в собі більшу кількість вуглецю, ніж кленові насадження.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Н. В. Максименко , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, 61022, м. Харків, Україна

доктор географічних наук, професор, завідувачка кафедри екологічного моніторингу та заповідної справи

С. В. Бурченко , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, 61022, м. Харків, Україна

інженер кафедри екологічного моніторингу та заповідної справи

І. М. Шпаківська , Інститут екології Карпат Національної академії наук України, вул. Козельницька 4, Львів, 79026, Україна

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу екосистемології

А. С. Кротько , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, 61022, м. Харків, Україна

магістр кафедри екологічного моніторингу та заповідної справи

Посилання

Canadell, J. G., Le Coeur, C., Raupach, M. R., Field, C. B., Buitenhuis, E. T., Siais, P., Conway, T. J., Gillett, N. P., Houghton, R. A., & Marland, G. (2007). Contribution to the acceleration of CO2 growth in the atmosphere from economic activity, carbon intensity and the effectiveness of natural sinks. Pro-ceedings of the National Academy of Sciences, 104 (47), 18866-18870. https://doi.org/10.1073/pnas.0702737104

Moise, I., & Moise, V. (2013). Algorithm of storage of carbon capacity of forest species according to soil characteristics and age of standing. Journal of environmental protection and ecology, 14(4), 1651-1660. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/289860402_Algorithm_for_carbon_capacity_storage_of_the_forest_species_according_to_soil_characteristics_and_stands_age

Lakyda, P. I., & Sakharuk, G. A. (2012). Dynamics of bioproductivity of forests of the Shatskyi National Nature Park. Forestry and horticulture, (1). Retrieved from http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Lis/article/viewFile/9632/8615 (in Ukrainian)

Rozhak, V. (2014). Pools and flows of carbon in the forest ecosystems of Stryi-Syansk Verkhovyna (Ukrainian Carpathians). Biology and valeology, (16), 85-95. Retrieved from https://oaji.net/articles/2014/1032-1418125627.pdf (in Ukrainian)

Kovalevskyi, S. S. (2015). The influence of forest-steppe forests of the Dnieper Highlands on the carbon balance of the city of Bila Tserkva. Scientific bulletin of NLTU of Ukraine, 25(10), 60-64. https://doi.org/10.15421/40251008 (in Ukrainian)

Vasylyshyn, R. D. (2008). Phytomas and deposited carbon of forests of Lviv region in the context of forest vegetation zoning. Scientific bulletin of NLTU of Ukraine, 18(3), 50-58. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/330854122_FITOMASA_TA_DEPONOVANIJ_VUGLEC_LISIV_LVIVSKOI_OBLASTI_V_KONTEKSTI_LISOROSLINNOGO_RAJONUVANNA (in Ukrainian)

Shpakivska, I. M., & Maryskevich, O. G. (2009). Assessment of organic carbon reserves in forest eco-systems of the Eastern Beskids. Forestry and agroforestry, (115), 176-180. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16438 (in Ukrainian)

Chernyavska, K. I., & Shpakivska, I. M. (2022). Carbon reserves in the forest litter in the territory of the Skoliv Beskids (Ukrainian Carpathians). Man and environment. Problems of neoecology, (37), 82-90. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2022-37-08 (in Ukrainian)

Shpakivska, I. M. Carbon balance in forest ecosystems of the Ukrainian Carpathians. (October 1-2). (2009). Scientific basis of conservation of biotic diversity (p. 46-52). Retrieved from http://www.ecoinst.org.ua/kmv-2009/od4.htm (in Ukrainian)

Maksymenko, N., & Burchenko, S. (2019). Theoretical Basis of the Green Infrastructure Strategy: In-ternational Experience. Man and Environment. Issues of Neoecology, (31), 16-25. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2019-31-02 (in Ukrainian)

Maksymenko, N., Burchenko, S., Utkina, K., & Buhakova, M. (2021). Influence of green infrastructure objects for quality of surface runoff (on the example of green roofs in Kharkiv). Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University, series Geology. Geography. Ecology, (55), 274-284. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2021-55-20 (in Ukrainian)

Maksymenko, N., Sonko, S., Skryhan, H., Burchenko, S., & Gladkiy, A. (2021). Green Infrastructure of Post-USSR Cities for Prevention of Noise Pollution. Society of ambient intelligence 2021 - IV Interna-tional Scientific Congress. https://doi.org/10.1051/shsconf/202110005004.

Pasternak, V., & Buksha, I. (2006). Inventory of greenhouse gases in forestry of Ukraine and ways of its improvement. Bulletin of Kharkiv National University named after V. V. Dokuchaev, (6), 203-207. (in Ukrainian)

Lakyda, P. I. (2002). Phytophytes of the forests of Ukraine. Zbruch. (in Ukrainian)

Oliynyk, V. S. (2010). Forestry: a course of lectures. Symphony Forte. (in Ukrainian)

Bilous, A. M., Kashpor, S. M., & Myronyuk, V. V. (2020). Forest taxation guide. Lira. (in Ukrainian)

On the approval of the Rules for the maintenance of green spaces in populated areas of Ukraine, Order of the Ministry of Construction, Architecture and Housing and Communal Affairs of Ukraine № 105 (2006). Retrieved November 15, 2022 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06#Text (in Ukrainian)

Опубліковано
2022-11-25
Як цитувати
Максименко , Н. В., Бурченко , С. В., Шпаківська , І. М., & Кротько , А. С. (2022). Оцінка вуглецевої ємності монопородних деревостанв – елементів зеленої інфраструктури м. Харків. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (38), 73-84. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2022-38-07
Розділ
Екологічні дослідження