Екологічна оцінка стану питної води у межах об’єднаних територіальних громад укрупненого Житомирського району
Анотація
Мета. Оцінити якість питної води джерел нецентралізованого водопостачання сільських населених пунктів Березівської об’єднаної територіальної громади укрупненого Житомирського району.
Методи. Польові, лабораторно-аналітичні, статистичні.
Результати. Установлено, що найбільший внесок у забруднення питної води здійснюють нітрати, перевищення вмісту яких у середньому було зафіксовано у 50,7 % відібраних зразків, а у 57 % досліджуваних населених пунктів вода відноситься до 4 класу якості, що визначається як «посередня», «обмежено придатна» небажаної якості. Критична ситуація зафіксована у селах Болярка, Бондарці, Дубовець та Черемошне, у колодязній воді яких зафіксовано перевищення вмісту нітратів у всіх відібраних зразках. У середньому 34 % відібраних проб води не відповідають стандарту стосовно величини рН у сторону її зниження. За показником рН класи якості варіюють у межах від «відмінної», дуже чистої до «доброї», чистої води з ухилом до класу «задовільної», слабко забрудненої прийнятної якості. Вміст заліза загального перевищував норматив у 6,6 % відібраних зразків.
Висновки. На формування загального класу якості води суттєвий вплив чинить група загально-санітарних показників, що, в першу чергу, пов’язано з високим вмістом нітратів у досліджуваних джерелах нецентралізованого водопостачання. Розрахунок інтегрального екологічного індексу розвитку сільських населених пунктів за окремими показниками якості питної води показав, що у першу чергу потребують уваги такі населені пункти, як: Заможне та Садки; 11 населених пунктів потребують покращення і лише с. Василівка потребує підтримки на тому ж рівні.
Завантаження
Посилання
Valerko, R. А., & Herasymchuk, L. O. (2020). Assessment of ecological integral index of rural settlements development in the radioactively contaminated territory based on drinking water quality indicators. Publishing House “Baltija Publishing”, 80–97. https://doi.org/10.30525/978-9934-588-45-7.5.
Kozak, V. I., & Kozliyk, O. O. (2019). Development of sectoral strategies and programs of water supply, sewerage and sanitation in the united territorial communities: methodical manual. Kyiv, DESPRO, 62 (In Ukrainian).
Chernyatina, V. A. (2015). The impact of decentralization on rural development. Theory and practice of public administration, I. 3, 162-166 (In Ukrainian).
Solving environmental problems in the regions: everything in the hands of communities? Retrieved from https://tyzhden.ua/Society/208470.
European waters. Assessment of status and pressure. European Environment Agency. (2018). Report № 7. Retrieved from https://www.eea.europa.eu/publications/state-of-water.
Burow, K. R., Nolan, B. T., Rupert, M. G. & Dubrovsky, N. M. (2010). Nitrate in Groundwater of the United States. Environmental Science and Technol, 44 (13), 4988-4997. https://pubs.acs.org/doi/10.1021/es100546y
Kelly, V. R., Cunningham, M. A., Curri, N., Findlay S. E., & Carroll S. M. (2018). The Distribution of Road Salt in Private Drinking Water Wells in a Southeastern New York Suburban Township. Journal of Environment Quality. 2018. Vol. 47. № 3. Р. 445-451. DOI: https://doi.org/10.2134/jeq2017.03.0124
Jones, A. Q., Dewey, C. E., Doré, K. …& Henson S. J. (2006). Public perceptions of drinking water: a postal survey of residents with private water supplies. BMC Public Health, 94. https://doi.org/10.1186/1471-2458-6-94
Charrois, J.W.A. (2010). Private drinking water supplies: challenges for public health. CMAJ, 182(10), 1061-1064. https://doi.org/10.1503/cmaj.090956
Bayanova, A. A. (2019). Monitoring the quality of drinking water of the regional decentralized water supply. IOP Conf. Ser.: Earth Environ. Sci. 315 052014. https://doi.org/10.1088/1755-1315/315/5/052014 (in Russian).
Palapa, N. V. (2009). Pollution of drinking water in rural areas and measures to improve its quality. Agroecological journal, 3, 43-45 (In Ukrainian).
Palapa, N. V. (2015). Assessment of rural residential areas by drinking water quality. Agroecological journal, 4, 41-47 (In Ukrainian).
Valerko, R. A., Herasymchuk, L. O. (2020). Organic agriculture as a factor influencing the content of nitrates in drinking water sources of decentralized water supply of rural settlements. Environmental sciences, 3(30), 124-128. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.3-30.21 (In Ukrainian).
On the formation and liquidation of districts: Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine № 807-IX of 17.07.2020. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-IX#Text (In Ukrainian).
Berezivka village council. Retrieved from http://berezivsca.gromada.org.ua.
About the statement of the State sanitary norms and rules "Hygienic requirements to drinking water intended for human consumption". Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10 (In Ukrainian).
DSTU 4808:2007. Sources of centralized drinking water supply. Hygienic and environmental require-ments for water quality and selection rules. Kyiv, 2007 (In Ukrainian).
Pustovit, I. M. (2013). Methods for determining the ecological and social assessment of the territories of rural settlements of Ukraine. Scientific reports of the NULES, 1(37). Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2013_1/13pim.pdf
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).