Рельєф як природний рекреаційно-туристичний ресурс на прикладі Полтавської області
Анотація
Мета. Дослідити рельєф Полтавської області як природного рекреаційно-туристичного ресурсу для оптимізації його використання у туристичній діяльності.
Методи. Аналітичний, синтезу, порівняння, дедукції.
Результати. Рельєф Полтавської області завдяки рівнинному характеру створює безпечні умови для туризму. Порівняно з передгірськими або низькогірними областями він менше привертає увагу туристів, не створює умов для високого біологічного різноманіття і характеризується високим ступенем антропогенного освоєння. Проведено дослідження геологічних об'єктів області, які можуть зацікавити туристів - розглянуто їх розташування, походження, наукову і природоохоронну цінність, перспективи використання у туристичній діяльності. Походження об'єктів пов'язано як з ендогенними (Скеля - "Гранітний реєстр", виходи гранітоїдів, Келеберда, Висачківський соляний купол), так і екзогенними процесами, переважно ерозійними (Бутова гора, Брусія, Головлева круча, Лиса гора) та гляціальними (гора Пивиха). Всі об'єкти є складовими природно-заповідного фонду України. Для оцінювання значимості об'єктів для розвитку туризму розроблено систему балів, що ґрунтується на їх комплексному характері. Більшість їх територіально сполучаються з іншими геологічними об'єктами природного і антропогенного походження, природними водами, ділянками збереженої рослинності, що підвищує їх цінність. Значна частина об'єктів має історичне значення (Скала - "Гранітний реєстр", Келеберда), або пов'язана з важливими історичними подіями (гора Пивиха) та діяльністю видатних особистостей (Головлева круча). З цієї причини найбільшу кількість балів було присвоєно об'єктам: Скеля - "Гранітний реєстр", виходи гранітоїдів в с. Кам'яні потоки, Бутова гора, Келеберда. З іншого боку відсутність туристичної інфраструктури знижує можливості застосування деяких об'єктів для розвитку туризму. Так, один з найбільш контрастних і привабливих об'єктів - гора Пивиха - оцінений середньою кількістю балів з причини відсутності туристичної інфраструктури.
Висновки. Рельєф Полтавської області як природний рекреаційно-туристичний ресурс створює значні можливості для розвитку різних видів туризму, у тому числі, культурно-пізнавального, пішохідного, водного, оздоровчого, пляжного, екологічного. Створення рекреаційної інфраструктури дозволить активніше залучати геологічні об'єкти до туристичної діяльності та підвищити її ефективність.
Завантаження
Посилання
Halkiv, L., Kylyn, O. & Struchok, N. (2015). State and prospects of development of ecological tour-ism in Ukraine. Odesa National University Herald Series Economy, 20(3), 189–193. Retrieved from http://fs.onu.edu.ua/clients/client11/web11/pdf/vist_onu/ecoT20V3.pdf (In Ukrainian).
Pimenov, V. (2018). The development of ecotourism in Ukraine: basic concepts, problems and cur-rent status. Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture, 52, 198–208. Retrieved from https://doi.org/10.31516/2410-5333.52.125115 (In Ukrainian).
Horishnyy, P. (2017). Morphological analysis of relief of berezhanske Opillya. Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: Geography, 43(2), 4–9. (In Ukrainian). Retrieved from http://nzg.tnpu.edu.ua/article/view/157440
Zinko, Y., Malska, M. & Ivanyk, M. (2014). Tourism in the Carpathian region: threat to the environ-ment and ways of sustainable development. Visnyk of the Lviv university. Series Geography, (45), 443–451. Retrieved from http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/view/1214 (In Ukrainian).
Netrobchuk, I. (2009). Recreational assessment of the relief of the Bugo-Styr interfluve of the Volyn upland. Scientific Bulletin of Volyn National University named after Lesya Ukrainka: Geographical Sciences, 10, 40–44. (In Ukrainian).
Tsaryk, P. (2014). Assessment favorable geology and geomorfological resources Podillia for recrea-tion. Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk . Series: Geography, (2), 83–93. Retrieved from http://geography.tnpu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/11/163.pdf (In Ukrainian).
Tsaryk, P. (2017). Evaluation of recreational efficiency of landscapes of the national natural park "Karmelukove Podillia". Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: Geography, (2), 100–112. Retrieved from http://geography.tnpu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/02/17.pdf (In Ukrainian).
Kovtunyk, I. (2016). Orographical resources as a touristical and economical wealth of Khmelnytska region. Efficient economy, (5). Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4951 (In Ukrainian).
Bairak, O. (Ed.). (2003). Reserved treasures of Poltava region. Ukraine, Poltava. (In Ukrainian).
Matsa, K. (Ed.). (1993). Poltava region: nature, population, economy. Ukraine, Poltava. (In Ukraini-an).
Information about Poltava region (2020, August 29). Retrieved from https://polinfo.gov.ua/informatsiini-materialy/pro-poltavsku-oblast (In Ukrainian).
Law of Ukraine "On the nature reserve fund of Ukraine". (2020, August 29). Retrieved from http://www.eco-poltava.gov.ua/pzfzag.htm
Alieshugina, N., Baranovska, O. & Baranovskii M. (2015). Recreational and tourist resources of Ukraine with the basics of tourist resource science. Ukraine, Chernihiv. (In Ukrainian).
Stetsiuk, V. (2005). Ecological geomorphology and subsoil protection: tutorial. Kyiv. (In Ukrainian).
Alekseeva, T. (2013). The investigation of technogenic influence on the vegetation on an example of town Kremenchug. Man and environment. Issues of neoecology. (1–2), 127–133. Retrieved from https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/970
Alekseeva, T. (2020). The Objects of Nature Reserve Fund of Poltava Oblast as a Factor of Ecological Tourism Development. Scientific Herald of Chernivtsi University, (824), 48 ̶ 54. Retrieved from https://geochnu.top/index.php/climat_geology/article/view/81
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
