Біоіндикація антропогенного тиску на агробіорізноманіття в умовах Північного Приазов’я України
Анотація
Мета. Визначення інформаційної цінності видів-біоіндикаторів з числа мисливських тварин для оцінки екологічного стану агроландшафтів та рівня трансформації в них біологічного різноманіття.
Методи. Польові (шумового прогону, маршрутний); еколого-аналітичні, статистичні, методи матричної алгебри).
Результати. В умовах Північного Приазов’я України ключовими антропогенними факторами, які визначають чисельність популяції: для куріпки сірої ̶ структура агроландшафту; для зайця-русака ̶ структури посівних площ, чисельності хижаків та стан сонячної активності. Вперше встановлено значний кореляційний зв’язок між чисельністю популяцій індикаторних видів та пестицидним навантаженням на територію як на регіональному, так и локальному рівнях. В динаміці популяцій індикаторних видів виявлено короткі та довгі хвилі чисельності. В умовах пестицидного пресингу найбільш вразливим є регулюючий вплив зоофагів на консументів нижчих порядків. Тому при збільшені пестицидного навантаження регулюючий вплив хижаків на ряд представників фітофагів буде зменшуватися, що пояснює явище збільшення чисельності деяких фітофагів при загальному токсичному впливі пестицидів.
Висновки. Висока щільність населення та густа інфраструктурна мережа є істотними факторами трансформації біорізноманіття у межах регіону. Загальний стан біологічного різноманіття в регіоні визнано як дуже напружений. Екологічне обґрунтування потенційних видів-індикаторів дозволяє на основі досліджених закономірностей динаміки їх популяцій різного рівня просторової організації запропонувати метод біоіндикації екологічних порушень в агроландшафтах. При цьому інформативним показником антропогенного тиску є поточна чисельність популяції індикаторного виду польової дичини.
Завантаження
Посилання
Sozinov, O. O. & Pridatko, V. I. (2005). Agrobiodiversity of Ukraine: theory, methodology, indicators, examples. Book 1. Кyiv: Nichlava (in Ukranian).
Fedyushko, M. P. (2015). Agrobiodiversity as a component of nature management in the Northern Priazov region of Ukraine. Bulletin of Dnipropetrovsk State Agrarian and Economic University, (2), 20 - 24. Retrieved from http://ojs.dsau.dp.ua/index.php/vestnik/article/view/599 (in Ukranian).
Fedyushko, M. P. (2015). Ecological substantiation of indicator species of associated agrobiodiversity of the Northern Priazovye of Ukraine. Bulletin of Agrarian Science of the Black Sea Coast, 1 (82), 121-129. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/vanp_2015_1_16 (in Ukranian).
Fedyushko, M. P. Gorbatenko, A. A. & Hryb, O. G. (2011). Indicators of the state of associated agrobiodiversity. Scientific reports of NULES, 5 (27), 14 р. Retrieved from http://nd.nubip.edu.ua/2011_5/11fmp.pdf (in Ukranian).
Fedyushko, M. P. (2012). Bioindicators of ecological condition of agrolandscapes in the conditions of the Northern Azov region. Proceedings of the III International Conference: Modern problems of biology, ecology and chemistry, Zaporizhzhia, 2012, May 11-13 (p. 436-437). Zaporizhzhia, Copy Art (in Ukranian).
Fedyushko, M. P. (2015). Problems of greening of the agro-industrial complex of Ukraine. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 214, 314-318. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_biol_2015_214_49 (in Ukranian).
Bouman, A. F., Kram, T. & Goldewijk, K. (2006). Integrated modelling of global environmental change. An overview of MAGE 2.4. Retrieved from www.iiasa.ac.at/Admin/PUB/.../IR-08-020.p.
Alkemade, R., Oorschot, M., Miles L., Nellemann, Ch., Bakkenes M. & Ben ten Brink. (2009). GLOBIO3: A Framework to Investigate Options for Reducing Global Terrestrial Biodiversity Loss. Ecosystems, 12, 374 – 390. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1007/s10021-009-9229-5
The International Biodiversity Project. (2008). The Netherlands: The Netherlands Environmental Assessment Agency (MNP).
Prydatko, V., Kolomytsev, G., Burda, R. & Chumachenko S. (2008). Landscape Ecology: Textbook On Application Of Pressure-Based Biodiversity Modelling For National And Regional Educational Purposes. Kyiv: NAU.
Kazartseva, S. N. (2006). Ornithofauna of agricultural landscapes and its ecological features in modern con-ditions of nature management: on the example of the Voronezh region. (Master’s thesis). K.D. Glinka Voronezh State Agrarian University. https://www.dissercat.com/content/ornitofauna-selskokhozyaistvennykh-landshaftov-i-ee-ekologicheskie-osobennosti-v-sovremennyk (in Russian).
Hijmans, R.J., Cameron, S.E., Parra, J.L., Jones, P.G. & Jarvis A. (2005). Very high resolution interpolated climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology, 25, 1965-1978.
IPCC. (2007). Fourth assessment report: synthesis. Retrieved from http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/syr/ar4_syr.pdf
Van Rooij, W. (2008). Manual for biodiversity modelling on a national scale. Retrieved from
https://unstats.un.org/unsd/envaccounting/seeaRev/meeting2013/EG13-BG-8.pdf
Alkemade, R., Bakkenes, M., Bobbink, R., Miles, L., Nellemann, C., Simons, H. & Tekelenburg, T. (2006). GLOBIO 3: Framework for the assessment of global terrestrial biodiversity. In A.F. Bouwman, T. Kramand, K. Klein Goldewijk, (Eds.). Integrated modelling of global environmental change. An overview of IMAGE 2.4. Netherlands Environmental Assessment Agency (MNP), Bilthoven, The Netherlands. 171–186.
Haitun, S. D. (2005). Quantitative analysis of social phenomena. Problems and prospects. Moscow: KomKniga (in Russian).
Popper, K. (1983). Logic and the growth of scientific knowledge. Moscow: Progress (in Russian).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
