Екологічна крива Кузнеця: галузеве застосування для прогнозування утворення відходів та викидів шкідливих речовин
Анотація
Мета. Визначення умов забезпечення сталого розвитку за критеріями викидів шкідливих речовин та утворення відходів із моделюванням факторів впливу на ці параметри та загальну екологічну ситуацію в Україні.
Методи. Використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів.
Результати. Моделювання параметрів сталого розвитку національного господарства за параметрами викидів шкідливих речовин та утворення відходів запропоновано використати галузевий підхід та модель екологічної кривої Кузнеця (ЕКК). Доведено, що модель ЕКК доцільно використовувати не тільки для моделювання параметрів викидів шкідливих речовин, а й для обсягів утворення відходів. Крім того, доведено, що необхідно враховувати показники не тільки на рівні країни, а й з урахуванням внеску провідних галузей національного господарства. Моделювання здійснене для таких галузей: переробна; добувна і розроблення кар’єрів; сільське, лісове та рибне господарство; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; транспорт, складське господарство, пошта та кур’єрська служба. Моделі будувались на основі взаємозв’язку між ВВП, середнім номінальним доходом на одного працюючого, витратами на охорону навколишнього середовища та обсягами утворення відходів та кількістю шкідливих речових на рівні національної економіки та її провідних галузей. Встановлено, що у досягнення «поворотної точки» на галузевих ЕКК для утворення відходів та викидів шкідливих речовин залежить від рівня оплати праці в галузі, величини доданої вартості (галузевого ВВП) та обсягів галузевих інвестицій в охорону навколишнього середовища і залежить від специфіки галузі. Доведено, що в Україні «поворотна точка» на ЕКК була забезпечена 20% працюючого населення країни у галузях, що створюють 46% викидів шкідливих речовин за умови досягнення середнього по країні рівня номінальних доходів на одного працюючого та стійкого підвищення темпів зростання видатків на охорону навколишнього середовища впродовж як мінімум двох років.
Висновки. Доведено, що ЕКК для України необхідно аналізувати с позиції галузей національного господарства. Задля побудови ефективної екологічної політики у країні необхідно доцільно використовувати галузеві ЕКК як для визначення обсягів викидів шкідливих речовин, так і для утворення відходів. Доведено, що важливим фактором щодо забезпечення сталого розвитку країни є інвестиції у природоохоронні заходи як на рівні країни, так і на рівні провідних галузей національного господарства. Таким чином, галузева ЕКК відбиває прогрес на шляху до сталого розвитку галузей, які формують основні надходження до бюджету та визначають рівень оплати праці в реальному секторі економіки. Моделювання параметрів ЕКК для відходів та викидів шкідливих речовин повною мірою відповідають тенденціям сталого зростання економіки та переходу її на інноваційний шлях розвитку.
Завантаження
Посилання
Decree of the President of Ukraine «On the Strategy of Sustainable Development «Ukraine-2020». (2015). URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015 (in Ukrainian).
Shubravska, O. V. (2005). Steady economic development: concept and direction of research. Economy of Ukraine, (1), 36-42 (in Ukrainian).
Alimov, O. M., Danilenko, A. I., Tregobchuk, V. M. & others. (2005). Economic development of Ukraine: institucional'ne and resource providing. Kyiv: the Incorporated institute of economy of NAN of Ukraine (in Ukrainian).
Khvesik, M. (2011) Staliy development of Ukraine: problems and prospects. Economist, 4, 8-9.
Khlobystov, Ie., Horoshkova, L., Kozmenko, S., Trofymchuk, V. (2019). Econometric analysis of National Economy Sustainable Development on the basis of the Еnvironmental Kuznets curve. International Journal of Global Environmental Issues. Special Issue on: "Green Economy: Energy, Industry and Agricultural Aspects". in print.
Horoshkova, L. A, Khlobistov, Ie. V. & Trofimchuk, V. O. (2019). The relationship between economic growth and the assimilation potential of the environment in ensuring the sustainable development of the national economy. Project management and production development, (1(69)), 24-37. Retrieved from http://www.pmdp.org.ua/images/Journal/69/3.pdf (in Ukrainian).
Horoshkova, L. A., Khlobistov, Ie. V. & Trofimchuk, V. O. (2019). Economic and statistical modeling of determinants of the dynamics of environmental pollution in Ukraine. Economics and organization of management, (2 (34)), 46-55. Retrieved from http://jeou.donnu.edu.ua/article/view/7350 (in Ukrainian).
Horoshkova, L. A., Khlobistov, Ie. V. & Trofimchuk, V. O. (2018). Financial mechanisms of sustainable use of territorial resources of natural economic systems. Theoretical and practical aspects of economics and intellectual property: a collection of scientific papers, (18), 275-284. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpaeiv_2018_18_39 (in Ukrainian).
Mishchenko, V. S., Vyhovska, G. P., Makovetska, Yu. M. & Omelyanenko, T. L. (2012). Improving the waste management system in Ukraine in the context of European experience. Кyiv: Lazurit-Poligraf (in Ukrainian).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).