Екологічна оцінка якості поверхневих вод малих та середніх річок Полтавської області
Анотація
Мета. Екологічна оцінка якості поверхневих вод малих та середніх річок Полтавської області, зокрема: середніх річок – Псел, Ворскла, Мерла та п'яти малих річок – Говтва, Грунь, Коломак, Полузір'я, Ташань. Методи. Польовий, атомно-абсорбційної спектрофотометрії, кластерний аналіз. Результати. Відповідно до нормативу якості поверхневих вод культурно-побутового призначення всі показники для середніх річок знаходяться в межах норми. Спостерігалось перевищення цинку в водах малих річок – Грунь, Ташать і Полузір’я. Не відповідає нормативу низький вміст розчинного кисню. При порівнянні значень з нормативом якості вод водойм рибогосподарського призначення визначено перевищення БСК-5 – для річок Ворскла та Псел; вміст аміаку та нітритів значно перевищував нормативне значення для р. Ворскла, р. Псел, р. Мерла. Визначено перевищення СПАР для середніх річок. Міддю найбільш забруднена р. Ворскла, цинком та загальним залізом – р. Псел, перевищення БСК-5 – для річок Говтва, Ташань, Полузір’я, Грунь. Щодо водорозчинних сполук азоту, то тільки вміст нітратного азоту відповідне нормативним значенням. Найбільше забруднення аміаком спостерігається для річок Говтва та Коломак. Перевищення ГДК за вмістом нітритів у р. Коломак. За результатом кластерного аналізу річки за ступенем та характером забруднення поверхневих вод об’єднані в три основні групи: перша – р. Коломак, друга – річки Мерла, Псел, Грунь, Ворскла, третя – річки Ташань, Полузір’я та Говтва. В подальшому отримані результати можуть слугувати інструментом регулювання, моніторингу та вирішення проблем забруднення. Висновки. Малі річки Полтавської області знаходяться під значним антропогенним впливом, їх екологічний стан оцінюється як екологічний регрес. Тож першочергову увагу необхідно звернути на поліпшення екологічного стану малих річок Полтавської області і вжити запропоновані природоохоронні заходи.
Завантаження
Посилання
Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Полтавській області у 2016 році. Звіт 2016 Департамент екології та природних ресурсів. 2017. С. 169.
Винарчук, О. О., Хільчевський, В. К. Умови формування хімічного складу води та вивченість гідрохімічно-го режиму річок Лівобережного Лісостепу. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. С. 219-230.
Характеристика водних ресурсів Полтавської області. URL: http://geo.pnpu.edu.ua/waters.php. (Дата звер-нення: 17.10.2018).
Directive 2000/60/EC of the European parliament and of the council. Official Journal of the European Communities. 2000. р. 34.
Council Directive 76/160/EEC of 8 December 1975 concerning the quality of bathing water. URL: http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31976L0160:EN:NOT (Дата звернення: 20.10.2018).
Сніжко С. І. Оцінка та прогнозування якості природних вод. К.: Ніка Центр, 2001. 196 с.
Єльнікова Т. О. Еколого-гідрологічні дослідження Житомирської області на основі аналізу забруднення водних об’єктів. Вісник ЖДТУ, 2006. №36. С. 130–136.
Керівний нормативний документ охорона навколишнього природного середовища та раціональне вико-ристання природних ресурсів організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод (в системі мінекоресурсів) КНД 211.1.1.106 -2003. Міністерство екології та природних ресурсів України, Київ, 154.
Хімко, Р. В., Мережко, І. О., Бабко, Р. В. Малі річки – дослідження, охорона, відновлення. К.: Інститут екології, 2003. 380 с.
Степова, О. В., Рома, В. В. Державна система моніторингу водних об'єктів. Навчальний посібник «Моні-торинг поверхневих вод». П.: ПолтНТУ, 2017. С. 82.
Регіональна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро Полтавської області на період до 2021 р. Полтавський літератор. 2013. С. 16–23.
Грициняк, І. І., Колесник, Н. Л. Біологічне значення та токсичність важких металів для біоти прісновод-них водойм (огляд). Рибогосподарська наука України. № 2. 2014. С. 31–45.
Характеристика стану вод Дніпровського басейну протягом серпня 2017 року. URL:http://dbuwr.com.ua/upravlinnya-vodnimi-resursami/monitoring-yakosti-vodi/3480-stan-vod-dniprovskogo-basejnu-protyagom-serpnya-2017-roku.html. (Дата звернення: 11.11.2018).
Характеристика стану вод Дніпровського басейну протягом вересня 2017 року URL:http://dbuwr.com.ua/upravlinnya-vodnimi-resursami/monitoring-yakosti-vodi/3561-stan-vod-dniprovskogo-basejnu-protyagom-veresnya-2017-roku.html. (Дата звернення: 11.11.2018).
Степова, О. В., Булавенко, Р. В., Рома, В. В. Аналіз стану поверхневих вод Полтавської області в конт-рольних створах. Вісник ПДАА. 2012. №1. С. 181–184.
Лобода, Н. С., Пилип'юк, В. В. Динаміка хімічного складу води по довжині р. Ворскла та оцінка її якості. Вісник ОДЕУ. 2011. №12. С. 178–189.
Некос, А. Н., Гарбуз, А. Г. Экологическая оценка объектов окружающей среды и пищевых продуктов (методика проведения исследований). Х.: ХНУ им. В.Н. Каразина. 2012. С. 104.
ДСТУ ISO 5667-6:2009 Качество воды. Отбор проб. Часть 6. Руководство по отбору проб из рек и ручьев (ISO 5667-6:2005, IDT).
Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения: СанПиН № 4630-88. М.: Минздрав СССР, 1988. 70 с.
Гранично допустимі значення показників якості води для рибогосподарських водойм. Загальний перелік ГДК і ОБРВ шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм. К.: Міністерство рибного госпо-дарства СССР, 1990, 45 с.
Яцик, А. В., Гопчак, І. В. Методичні вказівки «Екологічна оцінка якості поверхневих вод за відповідними категоріями». Р.: НУВГП. 2012. С. 26.
Дулепов, В. И., Лескова, О. А., Майоров, И. С. Системная экология. В.: ВГУЭС. 2004. С. 252.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
