Можливі зміни біокліматичних умов зимового періоду в Україні
Анотація
Мета. Оцінка біокліматичних умов холодної пори року на основі показників жорсткості погоди та аналіз їх динаміки на території України. Методи. Оцінка можливих значень деяких індексів холодового стресу та їх змін у різних регіонах країни ґрунтується на двох сюжетних лініях А1В і А2. Результати. Розглянуто можливі наслідки змін клімату для здоров’я людей у зимову пору року на території України. На основі показника Бодмана та вітро-холодового індексу Сайпла-Пассела надано прогностичні показники дискомфортності клімату за три періоди: 1986-2005 рр., 2011-2030 рр. і 2031-2050 рр.. За обома сценаріями середні за досліджувані періоди значення показника Бодмана на переважній частині території України знаходяться у межах 2-3 бали, а це свідчить про те, що в окремі зимові місяці і в середньому за зиму будуть домінувати умови помірно суворі; проте, у західних і південних регіонах – мало суворі. Згідно обох сюжетних ліній у грудні-січні протягом першого і другого періодів у деяких регіонах країни можливий навіть високий ризик переохолодження і обмороження відкритих ділянок шкіри за 5-10 хвилин. Найсуворіші умови очікуються у січні-лютому в Сумах (А1В) і Луганську (А2), найменш суворі – у Кропивницькому (А1В) і Тернополі (А2). Проведено аналіз тенденції зміни умов переохолодження і обмороження у зимовий сезон у різних районах країни. Висновки. У всі зимові місяці переважає тенденція на зниження індексу Бодмана по всій території країни. Більш жорсткими у першому і третьому періодах є погодні умови лютого, у другому – січня-лютого (сценарій А1В), за іншим сценарієм за весь досліджуваний час – січня. У грудні всіх часових проміжків, які розглядались, погодні зимові умови найкомфортніші за обома сценаріями. Але найчастіше у зимові місяці переважає повторюваність значень вітро-холодового індексу Сайпла-Пассела в межах 0 ÷ -9 ºC, тобто буде спостерігатись невеликий ризик обмороження, деякий дискомфорт.Отже, взимку очікувані сполучення низької температури повітря і вітру в окремі дні в майбутньому можуть призвести до обморожень різного ступеня, впливатимуть на поширення інфекційних епідемій та «холодових» захворювань.
Завантаження
Посилання
Tsifryi i faktyi. Prinyatie mer po zaschite zdorovya naseleniya Evropyi ot izmeneniy klimata [Figures and facts. Taking action of protection health population of Europe from climate change]. (2008). VOZ. Kopengagen Available at: http://www.fs_4_Apr_08r.pdf [in Russian].
Kosovets, O.O., Pahalyuk, O.E. (2009). Klіmatichnі ekstremumi v umovah zmіni klіmatu. [Climatic extremes in conditions of climate change]. Fіzichna geografіya ta geomorfologіya, (57), 81-89 [in Ukraine].
Kosovets, O.O., Pahalyuk, O.E. (2012). Oglyad temperaturnogo rezhimu ta opadіv u 2011 rotsі: Pіvnіchna pіvkulya, Evropa ta Ukraina. [Review of thermal regime and precipitation in 2011: Northern hemisphere, Europe and Ukraine]. Tsentralna geofіzichna observatorіya. Available at: http://www.cgo.kiev.ua/index.php?fn=klimat_2011&f=ukraine/data-u-klimat [in Ukraine].
Boksha, V.G., Bogutskiy, B.V. (1980). Meditsinskaya klimatologiya i klimatoterapiyaa. [Medikal climatology and climatotherapy]. Kiev: «Zdorov’ya», 260 [in Ukraine].
Isaev, A.A. (2001). Ekologicheskaya klimatologiya [Ecological climatology]. Moskva: Nauchnyiy mir, 458 [in Russian].
Vrublevska, O.O., Katerusha, G.P. (2005). Prikladna klіmatologіya [Applied climatology]. Dnіpropetrovsk: Ekonomіka, 131 [in Ukraine].
Belyaeva, V.A. (2016). Vliyanie meteofaktorov na chastotu povyisheniya arterialnogo davleniya. [Impact of meteofactors on frequency of arterial pressure]. Analiz riska zdorov’yu, (4), 17–22 Available at: http://oaji.net/articles/2017/3795-1484138706.pdf [in Russian].
Malitska, L. V. (2017). Diskomfort pogodnih umov zimovogo perіodu v Ukrayinі. [Uncomfortability of weather conditions of winter period in Ukraine]. Ukrai'ns'kiy gіdrometeorologіchniy zhurnal, (20), 26-36 [in Ukraine].
Solomon, S., D. Qin, M. Manning, Z. Chen, M. Marquis, K.B. Averyt, M.Tignor and H.L. Miller eds. (2007). IPCC, Summary for Policymakers. In: Climate Change 2007: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom and New York, NY, USA.
Available at: https://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/wg1/ar4-wg1-spm-ru.pdf [in English].
Stepanenko, S.M., Pol'ovyy, A.M. eds. (2015). Klimatychni zminy ta i'h vplyv na sfery ekonomikyUkrai'ny [Climatic changes and their influence on the spheres of economy of Ukraine]. Odesa: TES, 518 [in Ukraine].
Shipko, Yu.V., Shuvakin, E.V. (2014). Spetsializirovannyiy klimaticheskiy pokazatel otsenki bezopasnosti rabot na otkryitom vozduhe v zhyostkih holodnyih usloviyah. [Specialized climatic index of assessment of open air work safety in severe cold conditions]. Geliogeofizicheskie issledovaniya, ( 9), 161-165 [in Russian].
Groen, G. (2018). Wind chill equivalent temperature (WCET). Climatology and scenarios for Schiphol Airport. KNMI. Available at: http://www.knmi.nl/samenw/kbs/ doc/WCET-Schiphol.pdf [in English].
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
