Звалище промислових відходів від виробництва нікелю і його вплив на ландшафт (на прикладі м. Серед у Словацькій республіці)
Анотація
Звалище відходів від виробництва нікелю, розташоване на південь від м.Середу Словацькій Республіці. Полігон займає площу близько 50га. В даний час обсяг звалища становить 5,5-6,5 мільйон тонн, а в 1993 році був близько 9 мільйон тонн. Звалище утворилося за 30 років виробництва, яке булоз упинено через економічні та екологічні причини в 1993 році. Під час виробництва нікелевого заводу на звалищі були помічені забруднення підстилаючих порід, підґрунтових вод, ґрунтівт а повітря, яке продовжується і до наших днів. У роботі досліджено поточна структура полігону з відходами від виробництва нікелю і його вплив на навколишнє середовище. Фізичні та хімічні властивості відходів є причиною утворення специфічної екосистеми що невластива природним ландшафтам, яка негативно апливає на якість довкілля. Пропонується для скорочення відходів використати метод мікрохвилевої витріфікації, хоча це дорого але ефективно тому що процедура скловання перетворення відходів забезпечує високу хімічну стабільність та опір води
Завантаження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).