Моделювання рельєфозалежного фактора самоочищення постійних водотоків міста Харкова

  • К. М. Карпець Національний університет цивільного захисту України
Ключові слова: рельєфозалежний фактор, геоінформаційна модель водозбору, самоочищення

Анотація

Розраховано коефіцієнти кореляції між морфолого-морфометричними характеристиками та комбінаторними індексами забрудненості (самоочищення) води в річках. Побудовані регресійно-кореляційні моделі забруднення (самоочищення) та карта просторового розповсюдження величин рельєфозалежного фактора забруднення (самоочищення) постійних водотоків міста Харків.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

К. М. Карпець, Національний університет цивільного захисту України
канд. геогр. наук
Як цитувати
Карпець, К. М. (1). Моделювання рельєфозалежного фактора самоочищення постійних водотоків міста Харкова. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4(22), 52-56. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/1142
Номер
№ 3-4(22) (2014): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).