Водогосподарські антропогенні парагенетичні ландшафтні системи

  • Ю. В. Яцентюк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,
Ключові слова: антропогенна парагенетична ландшафтна система, натуральні парагенетичні зв’язки, натуральні парадинамічні зв’язки, суспільні парадинамічні зв’язки, , суспільні парагенетичні зв’язки

Анотація

Розглянуто натуральні та суспільні парагенетичні та парадинамічні зв’язки ставків і водосховищ із ландшафтами берегів. Виявлено механізми формування та функціонування водогосподарських антропогенних парагенетичних ландшафтних систем. Визначено та охарактеризовано їх типи.


Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Ю. В. Яцентюк, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,
кандидат географічних наук, доцент
Опубліковано
2014-01-17
Як цитувати
Яцентюк, Ю. В. (2014). Водогосподарські антропогенні парагенетичні ландшафтні системи. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4), 147-152. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/1008
Номер
№ 3-4 (2013): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).