Аналіз просторового розподілу забруднення атмосферного басейну м. Одеса (із застосуванням ГІС)

  • А. І. Волков Одеський державний екологічний університет
  • О. В. Попик
Ключові слова: забруднення атмосферного басейну, індекс забруднення атмосфери, геоінформаційні технології

Анотація

Виконана оцінка якості атмосферного басейну міста Одеси на підставі комплексного індексу забруднення атмосфери (ІЗА). Побудовано карти розподілу забруднення атмосферного басейну міста з використанням інтерполяції безперервних поверхонь TIN (Triangulated Irregular Network).

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

А. І. Волков, Одеський державний екологічний університет
кандидат географічних наук, доцент
Опубліковано
2014-01-17
Як цитувати
Волков, А. І., & Попик, О. В. (2014). Аналіз просторового розподілу забруднення атмосферного басейну м. Одеса (із застосуванням ГІС). Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4), 137-140. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/1006
Номер
№ 3-4 (2013): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).