Oцінка забруднення донних відкладень важкими металами при тривалому впливі ТЕС
Анотація
Мета: Оцінка геохімічного та екологічного стану донних відкладень у межах гідрологічної системи "р. Гнила Липа – Бурштинське водосховище – р. Дністер".
Методи. Польові, аналітичні, системний підхід для узагальнення результатів.
Результати. Зразки осадів відібрано на семи репрезентативних створах гідрологічної системи. Для інтерпретації даних на вміст важких металів (Cu, Zn, Cd, Pb) використовували показники: індекс геоакумуляції, коефіцієнт збагачення, індекс забруднення та токсикологічний скринінг. Отримані значення індексу геоакумуляції вказують на екологічне благополуччя, а геохімічний цикл Zn в ба-сейні р. Гнила Липа визначається виключно природними літогенними процесами. Розраховані зна-чення коефіцієнту збагачення лише для Сd на третьому створі вказують на антропогенну складову. Встановлено, що значення індексу забруднення у створах №3 та №5 визначають стан антропогенної деградації; на фонових та замикаючих створах індекс вказує на відсутність забруднення. Найвищий токсикологічний скринінг виявлено для Сd у створі №3, що дає підстави стверджувати про приховане екологічне навантаження, яке за несприятливих гідрохімічних умов може трансформуватися в ре-альну загрозу для бентосних біоценозів. Розраховані значення сумарної токсичності варіюють в межах, що відповідає низькому та помірному рівням екотоксикологічного ризику. Максимальне зна-чення коефіцієнта зафіксовано в зоні акумуляції (створ №3), що є показником зростання біологічної небезпеки внаслідок синергетичного ефекту накопичених важких металів. Значення індексу наванта-ження забруднення та індексу забруднення визначили, що екологічний ризик, пов'язаний з наявністю важких металів у донних відкладеннях річок та водосховища був помірним.
Висновки. Результати дослідження мають практичне значення для розробки стратегій управ-ління навколишнім середовищем для річкової системи Гнила Липа – Дністер. Виміряні рівні накопичення важких металів у донних відкладах слугують основою для оцінки екотоксикологічного стану водосховища та прогнозування стійкості водних екосистем до антропогенних впливів.
Завантаження
Посилання
Nin, С. J., Rodgher, S. (2021). Effect of a temperature rise on metal toxicity for the aquatic biota: a systematic review. Revista Brasileira de Ciências Ambientais, 56(4). 10-720. https://doi.org/10.5327/Z217694781010
Romash, M. I. (2002). Hydrochemistry of Water Bodies in Nuclear and Thermal Power Generation: Monograph. Kyiv, Kyiv University Publishing Center
Karlyuk, A. A. (2020). Improving the Environmental Safety of the Siverskyi Donets River and the Liman Group of Lakes in the Impact Zone of the Zmiiv Thermal Power Plant. Abstract of the Ph.D. dissertation, UKRNDIEP. Retrieved from http://www.niiep.kharkov.ua/sites/default/files/SpecRada/Dissertation_Karluk.pdf
Rychak, T. L. and Arkhipova, L. M. (2024). Ecological and toxicological assessment of water quality in the cooling pond of the Burshtyn TPP. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Ecology”, 30, 91–104. https://doi.org/10.26565/1992-4259-2024-30-07
Ramalho, F. L., de Barcelos, A. A., Becegato, V. A., Paulino, A. T. (2024). Sediments of Hydropower Plan Water Reservoirs Contaminated with Potentially Toxic Elements as Indicators of Environmental Risk for River Basins. Water, 19, 2733. https://doi.org/10.3390/w16192733
Vasenko, O. G., Vernichenko, G. A., Vernichenko-Tsvetkov, D. Yu., Kovalenko, M. S. (2011). Expansion of the list of indicators for the ecological classification of surface water quality in Ukraine. Problems of Environmental Protection and Ecological Safety, XXXIII, 33–47
Jaskuła, J., Sojka, M. (2022). Assessment of Spatial Distribution of Sediment Contamination with Heavy Metals in the Two Biggest Rivers in Poland. Catena, 211, 105959. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.catena.2021.105959
Burshtyn Thermal Power Plant. (2026). Retrieved from https://join.dtek.com/ua/burstinska-tes/-
Ivano-Frankivsk Regional Military Administration (2023). Regional Report on the State of the Environment in Ivano-Frankivsk Region in 2022. Ivano-Frankivsk. Retrieved from https://www.if.gov.ua/storage/app/sites/24/uploaded-files/_%D0%94%D0%9E%D0%9F%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%94%D0%AC_2023.pdf
Ivano-Frankivsk Regional Military Administration (2024). Regional Report on the State of the Environment in Ivano-Frankivsk Oblast for 2023. Ivano-Frankivsk. Retrieved from https://www.if.gov.ua/storage/app/sites/24/uploaded-files/regionalna-dopovid-2024.pdf
Rychak, T., Arkhypova, L., Kizilova, N., Vnukova, N., Rychak, N. (2025). Patterns of changes in hydrochemical parameters of surface water massifs in the аrea of influence of a thermoelectric power station. Ecological Engineering & Environmental Technology, 26 (8), 187-202. https://doi.org/10.12912/27197050/207533
Rychak, T., Arkhypova, L. (2025). Environmental assessment of the impact of hydrocarbon pollution on the condition of cooling ponds. Ecological Safety and Balanced Use of Resources, 16 (1), 9-18. https://doi.org/10.69628/esbur/1.2025.09
Förstner, U., Wittmann, G. T. (2012). Metal Pollution in the Aquatic Environment. Springer Science & Business. Media.Berlin-Heidelberg-New York-Tokyo. Retrieved from https://books.google.co.il/books/about/Metal_Pollution_in_the_Aquatic_Environme.html?id=9PLuCAAAQBAJ&redir_esc=y
Sutherland, R. A. (2000). Bed sediment-associated trace metals in an urban stream, Oahu, Hawaii. Environmental Geology, 39 (6), 611-627. https://doi.org/10.1007/s002540050473
Loska, K., Wiechuła, D., Korus, I. (2004). Metal contamination of farming soils affected by industry. Environment International, 30(2), 159-65. https://doi.org/10.1016/S0160-4120(03)00157-0
Abrahim, G. M. S., Parker, R. J. (2008). Assessment of heavy metal enrichment factors and the degree of contamination in marine sediments from Tamaki Estuary, Auckland, New Zealand. Environmental Monitoring and Assessment, 136(1-3), 227-238. https://doi.org/10.1007/s10661-007-9678-2
Tomlinson, D. L., Wilson, J. G., Harris, C. R., Jeffrey, D. W. (1980). Problems in the assessment of heavy-metal levels in estuaries and the formation of a pollution index. Helgoläander Meeresuntersuchungen, 33(1), 566-575. https://doi.org/10.1007/BF02414780
Angulo, E. (1996). The Tomlinson Pollution Load Index applied to heavy metal ‘Mussel-Watch’ data: a useful index to assess coastal pollution. Science of the Total Environment, 187(1), 19-56. https://doi.org/10.1016/0048-9697(96)05128-5
MacDonald, D. D., Ingersoll, C. G., Berger, T. A.( 2000). Development and evaluation of consensus-based sediment quality guidelines for freshwater ecosystems. Archives of Environmental Contamination and Toxicology,3 9(1), 20-31. https://doi.org/10.1007/s002440010075
Prykhodko, M. M. (2007). Scientific Foundations of Basin-Wide Natural Resource Management (Using the Example of the Hnyla Lypa River): Bulletin of Lviv University. Geography Series, 34, 193–200. Retrieved from https://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/view/2625/2697
Pankiv, Z. (2007). Heavy Metal Pollution of Soils in the City of Burshtyn, Ivano-Frankivsk Region. Bulletin of Lviv University. Geography Series, 34, 189–192. Retrieved from https://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/view/2624
Fateev, A. I. ,Pashchenko, Y. V. (Eds.) (2003). Background content of trace elements in the soils of Ukraine. Kharkiv
Yakovenko, O. V., Samchuk, A. I., Kuraeva, I. V., Manichev, V. Y. (2011). Features of soil contamination with cadmium and other heavy metals by non-ferrous metallurgy enterprises. Mineralogical Journal, 33(2), 96–99. Retrieved from https://mineraljournal.org.ua/sites/default/files/sites/default/files/MJ_2_2011.pdf
Rychak, T. L., Arkhipova, L. M. (2025). Bottom sediments as an indicator of potential environmental risk from anthropogenic loading on a water body. Proceedings of the Conference Youth Eco-Geo Forum – 2025, (pp. 69–71). Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas. 2025. Retrieved from https://nung.edu.ua/sites/default/files/2026-01/%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BC_2025.pdf
Авторське право (c) 2026 Rychak T. L.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
