Возникновение корпуса «трудовых атташе» во внешнеполитических ведомствах США и СССР и их роль в «холодной войне»
Ключові слова:
атташе по труду, внешняя политика США, внешняя политика СССР, профсоюзы, ВЦСПС, Государственный департамент США, МИД СССР.
Анотація
В статье рассматривается вопрос, не нашедший еще освещения в исторической науке, а именно: когда, при каких обстоятельствах и с какой целью в США в годы Второй мировой войны, а в СССР во второй половине 1950-х гг. появился корпус «трудовых атташе». Проанализирована их роль в развернувшейся в это время «холодной войне».
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
Бланке, У. Заграничная служба США [Текст] / У. Бланке. – М., 1974. – 320 с.
Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ).
«Длинная телеграмма» Дж. Кеннана [Текст] // Международная жизнь. – 1990. – №11. – С. 140-148.
Интервью автора с В. Е. Можаевым от 7 февраля 2003 г. (Можаев Всеволод Евгеньевич – выпускник МГИМО, в 1966–1974 гг. работал в международном отделе ЦК КПСС (курирование вопросов внешних связей советских профсоюзов); в 1975–1986 гг. зав. международным отделом ВЦСПС; в 1986 – 1990 гг. секретарь Всемирной федерации
профсоюзов; с 1991 г. во главе группы экспертов-международников в ВКП России).
Интервью автора с Г. Е. Канаевым и В. Е. Можаевым от 12 февраля 2003 г. (Канаев Георгий Елисеевич (1924-2012) – ветеран Великой Отечественной войны, после
окончания МГИМО в 1945 г. и до своей смерти в 2012 г. – работник Международного отдела ВЦСПС).
6. Мирский, Г. И. «Третий мир»: общество, власть, армия [Текст] / Г. И. Мирский. – М., 1976. – 408 с.
Parmar, I.; Miller, L.; Ledwidge, M. New Directions in US Foreign Policy [Text] / I. Parmar; L. Miller; M. Ledwidge. – L.; NY., 2009. – 304 p
Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ).
«Длинная телеграмма» Дж. Кеннана [Текст] // Международная жизнь. – 1990. – №11. – С. 140-148.
Интервью автора с В. Е. Можаевым от 7 февраля 2003 г. (Можаев Всеволод Евгеньевич – выпускник МГИМО, в 1966–1974 гг. работал в международном отделе ЦК КПСС (курирование вопросов внешних связей советских профсоюзов); в 1975–1986 гг. зав. международным отделом ВЦСПС; в 1986 – 1990 гг. секретарь Всемирной федерации
профсоюзов; с 1991 г. во главе группы экспертов-международников в ВКП России).
Интервью автора с Г. Е. Канаевым и В. Е. Можаевым от 12 февраля 2003 г. (Канаев Георгий Елисеевич (1924-2012) – ветеран Великой Отечественной войны, после
окончания МГИМО в 1945 г. и до своей смерти в 2012 г. – работник Международного отдела ВЦСПС).
6. Мирский, Г. И. «Третий мир»: общество, власть, армия [Текст] / Г. И. Мирский. – М., 1976. – 408 с.
Parmar, I.; Miller, L.; Ledwidge, M. New Directions in US Foreign Policy [Text] / I. Parmar; L. Miller; M. Ledwidge. – L.; NY., 2009. – 304 p
Опубліковано
2017-12-13
Як цитувати
Чернявский, Л. (2017). Возникновение корпуса «трудовых атташе» во внешнеполитических ведомствах США и СССР и их роль в «холодной войне». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», (51), 105-113. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/9867
Номер
Розділ
Статті
Авторське право (c) 2016 Чернявський Л. С.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
