«Класичні», «істинні» слов'янофіли і слов'янофільство у спадщині, тлумачінні і розумінні російських емігрантів (1920-ті рр.)
Анотація
Стаття присвячена розгляду, тлумаченням і розумінню представниками першої хвилі російської еміграції у 1920-ті рр. слов'янофільства та ідейної спадщини «класичних», «істинних» слов'янофілів. Метою дослідження є з'ясування філософських, історичних, політичних поглядів тих представників першої хвилі російської еміграції, хто писав про слов'янофілів та звертався до аналізу їхніх ідей. У статті застосовується методологічний підхід, який передовсім вимагає з’ясування духовно-релігійних основ у процесі осмислення слов'янофільських ідей. Докладно розглядається ставлення прихильників ідей євразійства до слов'янофільства та найвидатніших його представників. Виявлено публікації в європейських країнах творів слов'янофілів російською та іноземними мовами. Проаналізовано хронологію публікацій російських емігрантів про слов'янофілів та визначено «сплески», які головним чином пов’язані з «круглими датами» у біографіях найвідоміших слов'янофілів. Визначено основні напрямки діяльності російської еміграції, яка була спрямована на ознайомлення освічених верств відповідних країн з православ'ям та слов'янофілами як світськими російськими православними мислителями. У статті робиться висновок про те, що російські біженці, емігранти першої хвилі в 1920-ті рр. продовжили традиції ХІХ і початку ХХ ст. майже в усіх відношеннях. Як і раніше, величезну роль при вивченні слов'янофільства грала духовна та політична орієнтація. Водночас зв'язок праць, що були створені в еміграції, з дореволюційним часом, під впливом трагічних подій громадянської війни та нового становища в Європі та світі, призвів до появи деяких нових оцінок, до певного перегляду колишнього розуміння слов'янофільства. При зіставленні цих публікацій із радянською історіографією слов'янофільства 1920-х рр. остання практично не становить наукового інтересу.
Завантаження
Посилання
Arseniew, N., von. Chomiakov und Moehler. In: Die Ostkirche, special N° Una Sancta), Fromann. Stuttgart, 1927a, s. 89-91.
Arseniew, N., von. Die Lehre der russischen Slawophilen von der Kirche. In: Internationale Kirchliche Zeitschrift. Bern, № 3, 1927b, s. 156-164.
Averkiy (Taushev), arkhiyepiskop. Sovremennost' v svete Slova Bozhiya. Slova i rechi. V 4-kh t. T.II. Dzhordarvill', 1975. (In Russian)
Berdyayev Nikolay. [Rets. na kn.] Grabbe Yu. P. Aleksey Stepanovich Khomyakov. Varshava: Sinod. tip., 1929. Put', no. 17, 1929, s. 108-111. (In Russian)
Chebyshev, N. I. S. Aksakov: sorokaletiye yego smerti. Novoye vremya (Belgrad). 9 fevralya, 1926. (In Russian)
Chetverikov, S., protoiyerey. Optina pustyn': Istoricheskiy ocherk i lichnyya vospominaniya. Parizh, 1926. (In Russian)
Florovskiy, G. V. Vechnoye i prekhodyashcheye v uchenii russkikh slavyanofilov. V sb.: Slavyanskiy glas. Sofiya, t.1, no. 1-4, 1921, s.59-77. (In Russian)
Florovskiy, G. V. Puti russkogo bogosloviya. Izd. 3-ye. Paris, 1983. (In Russian)
Florovskiy, G. V. Iz proshlogo russkoy mysli. Moskva, 1998. (In Russian)
Grabbe, Yu. P. Aleksey Stepanovich Khomyakov. Varshava, 1929a. (In Russian)
Grabbe, Yu. P. Yedinstvo i yedinstvennost' Tserkvi. Varshava, 1929b. (In Russian)
Grabbe, Yu. P. Istinnaya sobornost'. Varshava, 1930. (In Russian)
Grabbe, G. P. Aleksey Stepanovich Khomyakov. In: Grabbe G., protopresviter. Tserkov' i yeye ucheniye v zhizni. Sobr. soch. Tom 2. Monreal', 1970, s. 25-71. (In Russian)
Il'in, V. N. Yevraziystvo i slavyanofil'stvo. V: Yevraziyskaya khronika. Vyp. IV. Praga, 1926, s. 2-21. (In Russian)
Kaplin, A. D. Mirovozzreniye slavyanofilov. Moskva, 2008. (In Russian)
Kaplin, A. D. Rossiyskaya emigratsiya (pervoy volny) o slavyanofilakh i slavyanofil'stve. V sb.: Russkoye nauchnoye naslediye za rubezhami Rossii. Bryansk, 2013, c. 27-38. (In Russian)
Kaplin, A.D. Slavyanofily v vospominaniyakh, dnevnikakh, perepiske sovremennikov. Moskva, 2016. (In Russian)
Karsavin, L. P. A. S. Khomyakov. V: Karsavin, L. P. Malyye sochineniya. Sankt-Peterburg, 1994, s. 361-376. (In Russian)
Khomyakov, A. S. O Tserkvi. Berlin, 1926. (In Russian)
Kizevetter, A. A. Ivan Aksakov i slavyanskiy vopros. V sb.: Istoricheskiye siluety. Lyudi i sobytiya. Berlin, 1931, s. 214-238. (In Russian)
Landau-Aldanov, M. A. Ogon' i dym (otryvki). Gryadushchaya Rossiya, no. 1, 1920, s. 151-177. (In Russian)
Literaturnaya entsiklopediya russkogo zarubezh'ya (1918–1940). T. 2. Moskva, 2000. (In Russian)
Losev, A. Die russische Philosophie. In: Russland. Teil 1. Geistleben, Kunst, Philosophie, Literatur. Hrsg. von V. Erismann–Stepanova et al. Zurich, 1919, s.79-109.
Losev, A. F. Strast' k dialektike. Moskva, 1990. (In Russian)
Lubenskiy, S. Yevraziyskaya bibliografiya. 1921–1931. V sb.: Tridtsatyye gody. Utverzhdeniye yevraziytsev. Kn. VII. Parizh, 1931, s. 292-293. (In Russian)
Mir Rossii – Yevraziya. Antologiya. Moskva, 1995. (In Russian)
Nol'de, B. E. Yuriy Samarin i yego vremya. Paris, 1926. (In Russian)
Novgorodtsev, P. I. Ob obshchestvennom ideale. Moskva, 1991. (In Russian)
Perfeckij E. Slavianofil Konstantin Aksakov – ako historik. In: Prúdy. Č. 1, 1926, s. 15-21.
Povilaytis, V. I. Filosofsko-istoricheskaya mysl' russkogo zarubezh'ya (20-ye – 50-ye gody ХХ veka). Kaliningrad, 2011. (In Russian)
Russkaya religioznaya mysl' na nemetskom yazyke. Put', no. 3, 1926, s. 151-152. (In Russian)
Russkiye v Bolgarii. Yubileynyy informatsionnyy al'manakh Russkogo zarubezh'ya v Bolgarii 1877–2007 gg. Plovdiv, 2010. (In Russian)
Skobtsova, Ye. A. Khomyakov. Paris, 1929. (In Russian)
Skobtsova, Ye. A. Khomyakov. U: Kuz'mina-Karavayeva Ye. Yu. (Mat' Mariya). Zhatva dukha: Religiozno-filosofskiye sochineniya. Sankt-Peterburg, 2004, s. 261-288. (In Russian)
Smurlo, Е. From Krizanic to the Slavophiles. In: The Slavonic and East European review, no. 17, 1927, pp. 321-335.
Sorokin Pitirim. Zametki sotsiologa. Slavyanofil'stvo naiznanku. Volya naroda. №116, 1917. (In Russian)
Stepun, F. Zhizn' i tvorchestvo. Berlin, 1923. (In Russian)
Stepphun, F. Deutsche Romantik und die Geschichtsphilosophie der Slawophilen. In: Logos. Leipzig, bd. XVI, heft I, 1927, s. 46-67.
Struve, P. B. Yuriy Samarin. Opyt kharakteristiki i otsenki. Vozrozhdeniye, 13 iyunya, 1926. (In Russian)
Struve, P. B. Aksakov i Aksakovy. K stoletiyu so dnya rozhdeniya Ivana Sergeyevicha Aksakova (rod.26.IX.1823 – 27.I.1886). U: Struve Potr. Skoreye za delo. Moskva, 1991, s. 28-32. (In Russian)
Struve, P. B. Patriotika: Rossiya. Rodina. Chuzhbina. Sankt-Peterburg, 2000. (In Russian)
Ustryalov, N. Politicheskaya doktrina slavyanofil'stva (Ideya samoderzhaviya v slavyanofil'skoy postanovke). V sb.: Izvestiya yuridicheskogo fakul'teta Vysshey shkoly v Kharbine, t.1. 1925, s. 47-74. (In Russian)
Voloshina, V.YU., Grudzinskaya, V.S., Kolevatov, D.M., Korzun, V.P. Iz dvukh uglov: otechestvennyy istoriograficheskiy protsess v otsenke emigrantskikh i sovetskikh istorikov (1920–1930-ye gg.). Omsk, 2020. (In Russian)
Yakovenko, B. Ocherki russkoy filosofii. Berlin, 1922. (In Russian)
Yakovenko, B. V. Moshch' filosofii. Sankt-Peterburg, 2000. (In Russian)
Zen'kovski, V. V. Russkiye mysliteli i Yevropa. Paris, 1926. (In Russian)
Zenkovski, V. The Slavophil Idea Restated. In: The Slavonic Review, vol. VI, 1927–1928, pp. 302-310.
Авторське право (c) 2022 Олександр Каплін , Геннадій Гончаров
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
