«Старожитності» та «археологія»: еволюція понять і використання їх у навчальному процесі (на прикладі Харківського університету 1805–1884 рр.)
Анотація
Стаття присвячена становленню археологічної освіти у Харківському класичному університеті. Автор зосереджується на розкритті відповідної термінології та еволюції її змісту, яку використовували у назвах навчальних курсів. Саме це дає можливість простежити процес зародження викладання елементів археології та її становлення як окремої дисципліни в університетських освітніх програмах. Поряд із цим характеризуються основні етапи інституалізації археології як окремої освітньої дисципліни. Зазначається, що в першій половині ХІХ ст. термін «археологія» тільки входить до наукового обігу і у навчальних планах практично не зустрічається. Для назв предметів, які розповідали про далеке минуле, використовували термін «старожитності». У поняття «старожитності» включали писемність, мову і матеріальну культуру. Частіше всього, курси з подібними назвами мали літературно-філологічний та загальноісторичний характер і мало відносилися до археології у сучасному розумінні. У другій половині ХІХ ст. ситуація змінюється, оскільки в Російській імперії гостро стояло питання про розвиток археології. Розпочалися систематичні археологічні розкопки, тому необхідні були кваліфіковані фахівці. Акцентовано увагу на тому, що не дивлячись на якісні зміни в археологічній науці, її прогресивний розвиток, викладання відставало від наукових досягнень. Велику роль відіграло проведення археологічних з’їздів, де обговорювали варіанти викладання археології в університетах. Але такої окремої дисциплін як «Археологія» в освітньому процесі Харківського університету не було, що пояснюється відсутністю необхідних фахівців. Автор зазначає, що в Харківському університеті одним із перших, хто почав читати курси із конкретно археологічною спеціалізацією, був М. Я. Арістов (1834–1882), але в назві дисципліни термін «археологія» не фігурував.
Завантаження
Посилання
Bagalej, D. I. 1892: Har'kovskie universitetskie torzhestva v pervye gody sushchestvovaniya universiteta. Kharkov. (in Russian)
Багалей, Д. И. 1892: Харьковские университетские торжества в первые годы существования университета. Харьков.
Butyagin, A., Satanov. Yu. 1957: Universitetskoe obrazovanie v SSSR. Moskva. (in Russian)
Бутягин, А., Сатанов, Ю. 1957: Университетское образование в СССР. Москва.
Vejnberg, P. 1905: Har'kovskij universitet v shestidesyatyh godah: Iz moih vospominanij. Russkoe bogatstvo [Russian wealth], 2, 245–258. (in Russian)
Вейнберг, П. 1905: Харьковский университет в шестидесятых годах: Из моих воспоминаний. Русское богатство, 2, 245–258.
Istoriko-filologicheskij fakul'tet Har'kovskogo universiteta za pervye 100 let ego sushchestvovaniya (1805–1905). 2007. Kharkov. (in Russian)
Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1905). 2007. Харьков.
Kadeev, V. I. 1991: Drevnyaya istoriya i antichnaya arheologiya v Har'kovskom universitete (1805-1990 gg.). Vestnik Har'kovskogo universiteta : Istoricheskaya nauka v Har'kovskom universitete (K 185-letiyu HGU) [Bulletin of Kharkov University] 357, 50-69. (in Russian)
Кадеев, В. И. 1991: Древняя история и античная археология в Харьковском университете (1805-1990 гг.). Вестник Харьковского университета: Историческая наука в Харьковском университете (К 185-летию ХГУ). 357, 50-69.
Kachenovskij, M. T. 1819: O hudozhestvennyh proizvedeniyah, kak pamyatnikah drevnih narodov, kotorye bolee ili menee izvestny potomstvu po mere uspekhov ih v izyashchnyh iskusstvah. Moskva. (in Russian)
Каченовский, М. Т. 1819: О художественных произведениях, как памятниках древних народов, которые более или менее известны потомству по мере успехов их в изящных искусствах. Москва.
Klejn, L. S. 2011: Istoriya arheologicheskoj mysli. Sankt-Peterburg. (in Russian)
Клейн, Л. С. 2011: История археологической мысли. Санкт-Петербург.
Kokorina, Yu. G. 2016: «Mne lish' hotelos' upotrebit' svoe rvenie dostojno» (iz istorii arheologicheskoj terminologii v Rossii: P. Dyubryuks i I. A. Stempkovskij). Nauchnyj dialog [Scientific dialogue] 2 (50), 63–76. (in Russian)
Кокорина, Ю. Г. 2016: «Мне лишь хотелось употребить свое рвение достойно» (из истории археологической терминологии в России: П. Дюбрюкс и И. А. Стемпковский). Научный диалог. 2 (50), 63–76.
Korsun, N. 1824: Rassuzhdenie o tom, v chem sostoit sushchnost' istorii, i kakoj nadlezhit sposob ee izucheniya. Kharkov. (in Russian)
Корсун, Н. 1824: Рассуждение о том, в чем состоит сущность истории, и какой надлежит способ ее изучения. Харьков.
Miheev, V. K. 1991: Vklad uchenyh Har'kovskogo universiteta v razvitie arheologii (1805-1990 gg.). Vestnik Har'kovskogo universiteta: Istoricheskaya nauka v Har'kovskom universitete (K 185-letiyu HGU) [Bulletin of Kharkov University] 357, 104–130. (in Russian)
Михеев, В. К. 1991: Вклад ученых Харьковского университета в развитие археологии (1805-1990 гг.). Вестник Харьковского университета: Историческая наука в Харьковском университете (К 185-летию ХГУ). 357, 104–130.
Obozrenie prepodavaniya predmetov v imperatorskom Har'kovskom universitete na 1840–1841 gg. 1841. Kharkov. (in Russian)
Обозрение преподавания предметов в Императорском Харьковском университете на 1840–1841 гг. 1841. Харьков.
Obozrenie prepodavaniya predmetov v Imperatorskom Har'kovskom universitete na 1845–1846 uchebnyj god. 1845. Kharkov. (in Russian)
Обозрение преподавания предметов в Императорском Харьковском университете на 1845–1846 учебный год. 1845. Харьков.
Obozrenie publichnyh chtenij ot 17-go avgusta 1811 goda na 30 iyunya 1812 goda, kotorye imeyut byt' prepodavaemy v Imperatorskom Har'kovskom universitete. 1811. Kharkov. (in Russian)
Обозрение публичных чтений от 17-го августа 1811 года на 30 июня 1812 года, которые имеют быть преподаваемы в Императорском Харьковском университете. 1811. Харьков.
Obozrenie publichnyh chtenij, koi imp. Har'kovskom universitete ot 17 avgusta 1809 po 13 iyunya 1810 goda imeyut byt' prepodavaemy. 1809. Kharkov. (in Russian)
Обозрение публичных чтений, кои имп. Харьковском университете от 17 августа 1809 по 13 июня 1810 года имеют быть преподаваемы. 1809. Харьков.
Petrov, N. I. 2008: Arheologiya. Sankt-Peterburg. (in Russian)
Петров, Н. И. 2008: Археология. Санкт-Петербург.
Platonova, N. I. 2010: Istoriya arheologicheskoj mysli v Rossii. Vtoraya polovina XIX — pervaya tret' XX veka. Sankt-Peterburg. (in Russian)
Платонова, Н. И. 2010: История археологической мысли в России. Вторая половина XIX — первая треть XX века. Санкт-Петербург.
Rommel', K., Balyasnyy, Ya. 1868: Pyat' let iz istorii Har'kovskogo universiteta. Vospominaniya professora Rommelya o svoem vremeni, o Har'kove i Har'kovskom universitete. Kharkov. (in Russian)
Роммель, К., Балясный, Я. 1868: Пять лет из истории Харьковского университета. Воспоминания профессора Роммеля о своем времени, о Харькове и Харьковском университете. Харьков.
Rosіjs'kij derzhavnij іstorichnij arhіv. F. 733. Op. 149. D. 348. L 372.
Російський державний історичний архів. Ф. 733. Оп. 149. Спр. 348. Л 372.
Roslavskij-Petrovskij, A. 1865: Vvedenie v kurs istorii civilizacij chitannoe v imperatorskom Har'kovskom universitete doktorom istoricheskih nauk A. Roslavskim-Petrovskim. Kharkov. (in Russian)
Рославский-Петровский, А. 1865: Введение в курс истории цивилизаций читанное в императорском Харьковском университете доктором исторических наук А. Рославским-Петровским. Харьков.
Skirda, V. V. 2015: Arheologіchna nauka v Harkіvs'komu unіversitetі (1805–1920 rr.). Kharkov. (in Ukrainian)
Скирда, В. В. 2015: Археологічна наука в Харківському університеті (1805–1920 рр.). Харків.
Slovar' russkogo yazyka XVIII veka. Vyp. 1. 1984. Leningrad. (in Russian)
Словарь русского языка XVIII века. Вып. 1. 1984. Ленинград.
Smirnov, A. S. 2011: Vlast' i organizaciya arheologicheskoj nauki v Rossijskoj imperii (ocherki institucional'noj istorii nauki XIX — nachala XX veka). Moskva. (in Russian)
Смирнов, А. С. 2011: Власть и организация археологической науки в Российской империи (очерки институциональной истории науки XIX–начала XX века). Москва.
Tihonov, I. L. 2003: Arheologiya v Sank-Peterburgskom universitete: Istoriograficheskie ocherki. Sankt-Peterburg. (in Russian)
Тихонов, И. Л. 2003: Археология в Санкт-Петербургском университете: Историографические очерки. Санкт-Петербург.
Uvarov, A. S. (red.) 1871: Trudy I Arheologicheskogo s"ezda v Moskve 1869. V 2 t. T.2. Moskva. (in Russian)
Уваров, А. С. (ред.) 1871: Труды I Археологического съезда в Москве 1869. В 2 т. Т.2. Москва.
Tunkina, I. V. 2002: Russkaya nauka o klassicheskih drevnostyah YUga Rossii (XVIII — seredina XIX v.). Sankt-Peterburg. (in Russian)
Тункина, И. В. 2002: Русская наука о классических древностях Юга России (XVIII — середина XIX в.). Санкт-Петербург.
Uvarov, A. S. 1878: Chto dolzhna obnimat' programma dlya prepodovaniya russkoj arheologii, i v kakom sistematicheskom poryadke dolzhna byt' raspredelena eta programma. Trudy III Arheologicheskogo s"ezda v Rossii, byvshego v Kieve v avguste 1874 goda. V 2 t. T.1. Kiev. (in Russian)
Уваров, А. С. 1878: Что должна обнимать программа для преподавания русской археологии, и в каком систематическом порядке должна быть распределена эта программа? Труды III Археологического съезда в России, бывшего в Киеве в августе 1874 года. В 2 т. Т.1. Киев.
Ustavy imperatorskih Moskovskogo, Har'kovskogo i Kazanskogo universitetov. In: Sbornik postanovlenij po Ministerstvu narodnogo prosveshcheniya. T.1. Carstvovanie imperatora Aleksandra І. 1802–1825. Sankt-Peterburg, 1864. № 263–301. (in Russian)
Уставы императорских Московского, Харьковского и Казанского университетов. В: Сборник постановлений по Министерству народного просвещения. Т.1. Царствование императора Александра І. 1802–1825. Санкт-Петербург. 1864. Ст. 263–301.
Formozov, A. A. 1975: Istoriya termina «arheologiya». Voprosy istorii [Questions of history] 8, 214‒218. (in Russian)
Формозов, А. А. 1975: История термина «археология». Вопросы истории. 8. 214‒218.
Harkіvs'kij unіversitet XIX – pochatku XX stolіttya u spogadah jogo profesorіv ta vihovancіv. T. 1. Kharkіv, 2010.
Харківський університет XIX – початку XX століття у спогадах його професорів та вихованців. Т. 1. Харків, 2010.
Halanskij, M. G. 1908: Opyt istorii istoriko-filologicheskogo fakul'teta Imperatorskogo Har'kovskogo universiteta. Kharkov. (in Russian)
Халанский М. Г. 1908: Опыт истории историко-филологического факультета Императорского Харьковского университета. Харьков.
Yаnovskij, N. M. 1803: Novyj slovotolkovatel', raspolozhennyj po alfavitu: soderzhashchij raznye v rossijskom yazyke vstrechayushchiesya inostrannye recheniya i tekhnicheskie terminy. Ch.1. Sankt-Peterburg. (in Russian)
Яновский Н. М. 1803: Новый словотолкователь, расположенный по алфавиту: содержащий разные в российском языке встречающиеся иностранные речения и технические термины. Ч.1. Санкт-Петербург.
Авторське право (c) 2019 Калугін О. В.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
