Кілька зауважень про поняття Res Publіca у творах Цицерона
Анотація
В останні десятиліття сучасні дослідники, які тлумачать значення поняття res publica, виходять з висловлювання М. Тулія Цицерона, що est ... res publica res populi, тобто «справа або надбання народу». Більшість з них зазначає, що знаменитий оратор тільки висловив спільну думку, яка поділялася усіма громадянами Риму. При цьому, на їхню думку, res publica слід розглядати не як «державу», що характерно для попередніх поколінь вчених, а як ціннісне поняття, що асоціювалося з прямим вираженням суверенітету римського народу, що характеризує систему, наріжним каменем якої є законність і порядок. Протилежність res publica – це тиранічне правління. На перший погляд, таке трактування res publica начебто наближає нас до римських реалій і дає можливість відмовитися від використання сучасних понять, які часто спотворюють сутність подій і явищ античної епохи. Однак ця інтерпретація викликає питання, коли ми стикаємося з тим, як сучасники Цицерона, та й він сам, застосовували цей термін на практиці. В результаті, автор статті вважає, що вираз res publica res populi est – це винахід Цицерона, який навмисно переклав грецький термін πόλις латинським терміном res publica, який мав полісемантичний характер і невизначену дефініцію. Його трактування свідомо затемнювало значення гасла res publica в політичній боротьбі («оптимати» говорили тільки про res publica, тоді як «популяри» використовували конструкцію res publica = res populi (plebi)), а з іншого боку таке трактування потрібне було для того, щоб з її допомогою уявити ідеальний державний устрій, який знаходиться під загрозою, якщо владу захопив тиран. Власне, згідно з Цицероном, головною характерною рисою res publica є її протиставлення владі тирана, бо остання загрожує існуванню сенату і, відповідно, видатному положенню «кращих» людей.
Завантаження
Посилання
Bragova, A. M. 2004 : Tsitseronovsckoe ponimanie termina res publica v istoriografii. In: Materialy IX Chteniy pamyati professora Nikolaya Petrovicha Sokolova : tezisy dokladov mezhvuzovskoy nauchnoy konferentsii, Nizhniy Novgorod, 29–30 oktyabrya 2004 g. Nizhniy Novgorod, 13–14. (In Russian)
Брагова, А. М. 2004: Цицероновское понимание термина res publica в историографии. Материалы IX чтений памяти профессора Николая Петровича Соколова : тезисы докладов межвузовской научной конференции, Нижний Новгород, 29–30 октября 2004 г. Нижний Новгород, 13–14.
Bragova, A. M. 2016: Ponyatie «gosudarstvo» v sochineniyakh Tsitserona. Samarskiy nauchnyy zhurnal [Samara Journal of Science] 1, 93–97. (In Russian)
Брагова, А. М. 2016: Понятие «государство» в сочинениях Цицерона. Самарский научный вестник 1, 93–97.
Drexler, Kh. 2009: Res publica. In: O. V. Kharkhordin (ed.), Res publica: Istoriya ponyatiya. Sanct-Peterburg, 67–170. (In Russian)
Дрекслер, Х. 2009: Res publica. В кн.: О. В. Хархордин (отв. ред.), Res publica: История понятия. СПб., 67–170.
Mezheristkiy, Ya. Yu. 2016: «Vosstanovlennaya respublika» imperatora Avgusta [Emperor Augustus’ «Restored Republic»]. Moskva. (In Russian)
Межерицкий, Я. Ю. 2016: «Восстановленная республика» императора Августа. Москва.
Kofanov, L. L. 2006: Ponyatie res publica i civitas v 50-y knige Digest Yustiniana. In: L. L. Kofanov (otv. red.), Digesty Yustiniana, 8. Moskva, 196–204. (In Russian)
Кофанов, Л. Л. 2006: Понятия res publica и civitas в 50-й книге Дигест Юстиниана. В кн.: Л. Л. Кофанов (отв. ред.), Дигесты Юстиниана. Том 8, 196–204.
Tokarev, A. N. 2007: Res publica v ideologii «optimatov». In: LAUREA. K 80-letiyu professor Vladimira Ivanovicha Kadeeva. Kharkov, 101–110. (In Russian)
Токарев, А. Н. 2007: Res publica в идеологии «оптиматов». В кн.: LAUREA. К 80-летию профессора Владимира Ивановича Кадеева. Харьков, 101–110.
Tokarev, A. N. 2008: Res publica kak politicheskiy lozung v «populyarnoy» traditsii. In: Kondakovskie chteniya II. Problemy kulturno-istoricheskikh epokh. Belgorod, 79–83.
Токарев, А. Н. 2008: Res publica как политический лозунг в «популярной» традиции. В кн.: Кондаковские чтения II. Проблемы культурно-исторических эпох. Белгород, 79–83.
Shtark, R. 2009: Res publica. In: O. V. Kharkhordin (ed.), Res publica: Istoriya ponyatiya. Sanct-Peterburg, 7–66. (In Russian)
Штарк, Р. 2009: Res publica. В кн.: О. В. Хархордин (отв. ред.), Res publica: История понятия. СПб., 7–66.
Shyurbaum, V. 2009: Tsitseron: De re publica. In: O. V. Kharkhordin (ed.), Res publica: Istoriya ponyatiya. Sanct-Peterburg, 171–246. (In Russian)
Шюрбаум, В. 2009: Цицерон: De re publica. В кн.: О. В. Хархордин (отв. ред.), Res publica: История понятия. СПб.,171–246.
Kharkhordin, O. V. 2009: Byla li res publica veshch’yu? In: O. V. Kharkhordin (ed.), Chto takoe respublikanskaya traditsiya. Sanct-Peterburg, 45–73. (In Russian)
Хархордин, О. В. 2009: Была ли res publica вещью? // В кн.: О. В. Хархордин (науч. ред.), Что такое республиканская традиция. СПб., 45–73.
Heinze, R. 1972: Von den Ursachen der Größe Roms In: Heinze R. Vom Geist des Römertums. Darmstadt, 9–27.
Morgan, L. 1997: «Levi Quidem de re...»: Julius Caesar as Tyrant and Pedant. JRS 87, 23–40.
Schofield, M. 1995: Cicero’s Definition of Res Publica. In: J. G. F. Powell (ed.). Cicero the Philosopher. Oxford, 63–84.
Suerbaum, W. 1961: Vom antiken zum frühmittelalterlichen Staatsbegriff. Über Verwendung un Bedeutung von Res Publica, Regnum, Imperium und Status von Cicero bis Iordanis. Münster.
Thomas, Y. 1980: Res, chose et patrimoine. Note sur le rapport sujet-objet en droit romain. Archives de philosophie du droit 25, 413–426.
Авторське право (c) 2019 Токарев А. М.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
