Паломництва не з посохом, а зі списом: історія хрестових походів в оцінках В. К. Надлера (1840 – 1894)

Ключові слова: хрестові походи, В. К. Надлер, історія, Середні віки, історіографія, Харківський університет

Анотація

У статті розглядається зміст неопублікованого спецкурсу «Історія Хрестової епохи» професора Харківського університету В. К. Надлера. Підкреслюється, що цей спецкурс відбивав найбільш передові тенденції в європейській медієвістиці з цього питання. В. К. Надлер відкинув застаріли концепції Ф. Вількена й Ж. Мішо, які зображували ці походи як суто релігійні заходи, і виділив цілий комплекс їх причин, зокрема політичні та соціально-економічні зміни всередині самого західноєвропейського суспільства. Серед дослідників історії хрестових походів В. К. Надлер заслужено виділяв Г. Зібеля, його нові трактування, засновані на критичному вивченні середньовічних літописів. Деякі з цих передових трактувань були запозичені й В. К. Надлером. Головним ініціатором хрестових походів В. К. Надлер вважав не Петра Ам’єнського, а папство, конкретно – Урбана II. При цьому харківський учений спростовував поширену думку про те, що ідея хрестових походів в тому вигляді, в якому вона втілилася, зародилася ще у Григорія VII. В. К. Надлер відзначав: вже в поході 1101-1102 рр. не було тієї містичної наснаги і тієї побожності, як в Першому поході. Чим далі, тим більше мирські тенденції брали верх. Хоча Четвертий (у В. К. Надлера – Шостий) хрестовий похід був, на його слушну думку, створений зусиллями знаменитого папи Інокентія III, цей похід В. К. Надлер вважав відображенням світських тенденцій. Однак розгром Візантії в 1204 р. В. К. Надлер правильно пояснював не тільки військовою міццю хрестоносців. Він вказував на «ненормальне становище справ у Візантійській державі», масове розорення селян, зубожіння населення, падіння авторитету верховної влади. Наступні хрестові походи, як вважав В. К. Надлер, були приречені на провал головним чином через політику папства, яке перетворило їх на «знаряддя проти своїх ворогів» на Сході та в Європі. Виклад В. К. Надлером причин, ходу і наслідків хрестових походів завдавав удару по європоцентризму, властивому багатьом зарубіжним та вітчизняним історикам.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Бузескул В. П. Некролог В. К. Надлера / В. П. Бузескул // ХГВ. 1894. №86.

Бузескул В. П. Из истории Харьковского университета второй половины 70-х гг. / В. П. Бузескул // Наукові записки науково-дослідницької катедри історії української культури. Х., 1927. №6. С. 1–14.

Вязигин А. С. Воспоминания о В. К. Надлере (некролог) / А. С. Вязигин // ХГВ. 1894. № 86. 2 апреля.

Гегель Г. В. Ф. Сочинения / Г. В. Ф. Гегель ; [пер. с нем. А. М. Воден]. М.; Л.: Соцэкгиз, 1936. Т. 8. 396 с.

Извлечение из отчёта о состоянии и деятельности императорского Харьковского университета за 1875 г. //ЗХУ. 1876. Т. 1. Часть официальная. С. 1-14.

Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1905) / [под ред. М. Г. Халанского, Д. И. Багалея]. Х.: Тип. А. Дарре, 1908. V, 558, XII с.

Каплин А. Д. В. К. Надлер – «историк-повествователь», историк-труженик / А. Д. Каплин // Віра і розум. 2003. №4. С. 333-336.

Лиман С. І. З історії німецької діаспори в Харкові у ХІХ столітті: професор Харківського університету Василь Карлович Надлер (1840-1894) / С. І. Лиман // Схід-Захід. 1999. Вип. 2. С. 131–146.

Лиман С. И. Идеи в латах: Запад или Восток? Средневековье в оценках медиевистов Украины (1804 – первая половина 1880-х гг.) / С. И. Лиман. Х.: ХГАК, 2009. 688 с.

Лиман С. І. Історія середніх віків у навчальних курсах професора Харківського і Новоросійського (Одеського) університету В. К. Надлера (1840-1894) / С. І. Лиман// Actes testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2011. Вип. 20. С. 422-433.

Мишо Ж. История крестовых походов / Ж. Мишо. М.: Тип. ун-та, 1832. Т. 1. 362 с.

Надлер В. К. История крестовой эпохи / В. К. Надлер. Х.; Литография Деденковой, 1890. Ч. 1. 430, 120 с; Ч. 2. 200, 240, XXIII с.

Обозрения преподавания предметов в императорском Харьковском университете на 1867-1868 уч.г. Х.: В университетск. тип. 1867. 24 с.

Обозрения преподавания предметов в императорском Харьковском университете на 1869-1870 уч.г. Х.: В университетск. тип., 1869. 25 с.

Обозрения преподавания предметов в императорском Харьковском университете на 1871-1872 уч.г. Х.: В университетск. тип., 1871. 29 с.

Обозрения преподавания предметов в императорском Харьковском университете на 1880-1881 уч.г. Х.: В университетск. тип., 1880. 34 с.

Отчёт о состоянии и деятельности императорского Харьковского университета за 1877 г. // ЗХУ. 1878. Т. 1 (1879). С. 1–84.

Оттон Фрейзингенский. Деяния императора Фридриха I // Памятники средневековой латинской литературы X-XII веков / отв. ред. М. Е. Грабарь-Пассек, М. Л. Гаспарова. М., 1972. – С. 409-411.

Петров М. Н. Лекции по всемирной истории / М. Н. Петров. Х.: Изд. Д. П. Полуехтова, 1888. Т. 2. История средних веков. Х, 296 с.;

Протоколы заседаний Совета императорского Харьковского университета и приложения к ним. 1867 года. №8. Х.: Тип. ун-та, 1867. С. 197-223.

Протоколы заседаний Совета императорского Харьковского университета и приложения к ним. 1869 года. №9. Х.: Тип. ун-та, 1869. С. 285-363.

Протоколы заседания Совета [Харьковского] университета 8 октября 1881 г., 22 октября, 5 ноября, 12 ноября, 19 ноября, 10 декабря, 17 декабря, 21 декабря // ЗХУ. 1881. Т. 4 (1883). С. 133–160.

Формулярный список о службе заслуженного ординарного профессора императорского Новороссийского университета В.К. Надлера (копия) // Державний архів Одеської області. Ф. 45. Оп. 8 (1894). Спр. 16 .

Sybel H. von. Geschichte des ersten Kreuzzuges / Н. Sybel. Leipzig: Fleischer, 1881. 468 S.

Sybel H. von. Über den zweiten Kreuzzug / Н. Sybel // Zeitschrift für Geschichtswissenschaft. 1845. Bd. 4. S. 320-468.

Опубліковано
2019-12-10
Як цитувати
Лиман, С. (2019). Паломництва не з посохом, а зі списом: історія хрестових походів в оцінках В. К. Надлера (1840 – 1894). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», (55), 11-20. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2019-55-01