Процедура рецензування

Редакція журналу дотримується міжнародних стандартів етики наукових публікацій, розроблених Комітетом з етики наукових публікацій (The Committee on Publication Ethics – COPE). Рішення про публікацію рукопису приймає вся редакційна колегія, яка несе колективну відповідальність за опубліковані у збірнику матеріали.

Зміст рукописів оцінюється, перш за все, з точки зору достовірності змісту і наукової значимості, відповідності тематики досліджень і чинним юридичним нормам щодо авторського права і плагіату. 

Рішення про публікацію статті здійснюється за принципом подвійного сліпого рецензування, на підставі позитивних рецензій членів редколегії, які є фахівцями в даній тематиці, також запрошуються сторонні дослідники, коло наукових інтересів яких збігається з темою рецензованої статті.

Рецензенти повинні розглянути наступні питання і дати відповідь «Так» або «Ні»:

  1. Чи є результати оригінальними?
  2. Чи відповідають вимогам методи?
  3. Чи відповідає аналіз висновкам?

Рецензенти вказують свою думку:

  1. Прийняти без змін.
  2. Взяти до уваги зауваження рецензента.
  3. Відхилити.

Основні положення

  • Редколегія приймає рішення щодо можливості оприлюднення статей лише після завершення їх анонімного рецензування.
  • Відповідність запропонованих до розгляду редколегії статей науковій спеціалізації журналу визначає головний редактор; він обирає для кожної статті від одного до трьох (в окремих випадках) рецензентів з числа провідних українських чи зарубіжних фахівців. Члени редколегії на прохання головного редактора також можуть долучатися до процесу вибору рецензентів в окремих випадках.
  • Автор і рецензент ні в якому разі не повинні представляти один і той же заклад! Відповідальність за виконання цієї вимоги покладається на головного редактора.
  • Практикується «подвійне сліпе рецензування»: рецензенти не знають хто є автором, автори зі свого боку не знають, хто є рецензентами. Для рецензування всіх статей кожного числа обирається принаймні десять або більше рецензентів.
  • Термін рецензування – від 1-го місяця до 2-х місяців.
  • Головний редактор не розголошує імен рецензентів.
  • Головний редактор має право додавати до зауважень рецензентів власні зауваження.
  • Редколегія у окремих випадках має право не погодитись із рішенням рецензентів, якщо є вагомі підстави для цього.
  • Якщо оцінки рецензентів щодо деяких статей розбіжні, редколегія приймає спеціальне рішення: прийняти чи відхилити ці статті або призначити нових рецензентів.
  • Відхилені статті не можуть бути розглянуті знову. Редколегія не дискутує з авторами щодо підстав відхилення статей.

Керівництво для рецензентів

У рецензії обов'язково мають бути представлені такі дані:

  • оцінка оригінальності та наукової новизни статті;
  • оцінка коректності цитувань;
  • оцінка відповідності змісту статті її назві;
  • висновок щодо того, чи враховує автор найсучасніші публікації в тій царині філософського знання, якій присвячено статтю;
  • остаточний висновок щодо прийняття статті до друку, відправлення на доопрацювання чи відхилення роботи;
  • опис (за наявності) тих недоліків статті, що не є предметом наукової дискусії та мають бути виправлені автором.

Орієнтовна структура рецензії

1. Загальна характеристика змісту:

  • актуальність теми;
  • новизна;
  • методична специфіка підходу;
  • чіткість та однозначність висновків, їхня адекватність основним положенням статті.

2. Якість побудови статті:

  • оснащеність науковим апаратом (анотація, бібліографія, система посилань тощо);
  • володіння автором (авторами) станом питання в досліджуваній області (посилання на новітню періодичну та тематичну літературу тощо).

3. Зауваження щодо викладу та оформлення матеріалу статті.

4. Загальний висновок.

5. Рекомендації:

  • публікація статті в представленому вигляді;
  • доопрацювання статті з урахуванням зауважень (загальних або конкретних);
  • недоцільність (неможливість) публікації представленої статті.

6. Прізвище, ініціали, посада, науковий ступінь, вчене звання рецензента.

7. Дата підписання рецензії.