Запорозький субстрат у просторі "не-запорізької" Олександрівської фортеці (1770–80-ті рр.)

  • Володимир Іванович Мільчев Запорізький національний університет https://orcid.org/0000-0003-4432-3322
Ключові слова: запорозьке козацтво, Запоріжжя, Олександрівська фортеця, Дніпровська лінія, зимівник, колодники

Анотація

Безперервна урбаністична історія сучасного м. Запоріжжя починається з часів Олександрівської фортеці (1770 р.) – однієї з фортець Дніпровської лінії, зведеної урядом Російської імперії на землях Запорожжя. Цей незаперечний факт слугує подразнювачем суспільної думки в умовах сучасного російсько-українського конфлікту, а дата заснування міста – об’єктом ревізії та псевдонаукових фальсифікацій. Чинник запорозького козацтва при цьому використовується лише для підкреслення абсолютної «іншості» нового населення. Для того, щоб довести безпідставність подібних тверджень, автор актуалізував представницький комплекс історичних джерел, насамперед документальних, картографічних і наративних. Завдяки цьому було з’ясовано реальні роль та місце запорозьких зимівників як безпосередніх сусідів і попередників Олександрівської фортеці. Аналіз конкретних життєвих ситуацій та біографічного матеріалу дозволили показати постійну присутність запорожців серед населення фортеці та її передмість. Зокрема, одружені козаки стали одними із перших міщан і торговців, що оселилися у форштадті, шукаючи безпечного місця мешкання в умовах чергової російсько-турецької війни (1768–1774 рр.). Значну частину т.зв. «колодників» (каторжників) також становили запорожці з числа засуджених гайдамаків. Відразу після ліквідації Січі (1775 р.) фортеця стає місцем перебування адміністрації Кінсьководського повіту, зокрема й запорозької старшини. Також вона була одним із пунктів базування дніпрових лоцманів-запорожців. Результатом здійсненої роботи стало переосмислення запорозької спадщини в минулому м. Запоріжжя (Олександрівська): було доведено, що в умовах імперського опанування краю наприкінці XVIII ст. козацьке населення часто було не тільки антагоністом, але й безпосереднім учасником колонізаційних процесів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Абрамович, Г. В., Ивина, Л. И., Маньков, А. Г., Миронов, Б. Н. и др. (коммент.). Соборное уложение 1649 года. Текст. Комментарий. Ленинград, 1987.

Архімандрит Леонтій (Лука Яценко-Зеленський). Подорожі на Запорозьку Січ у 1749-1750 і 1751 рр. Грибовський, В., Мільчев, В. (упорядн.). Київ, 2012.

Архів Коша Нової Запорозької Січі: корпус документів. Том 1. Київ, 1998.

Бойко, А. В. Запорозький зимівник останньої чверті XVIII століття. Запоріжжя, 1995.

Державний архів Запорізької області (ДАЗО), ф. 230, оп. 2, спр. 833-а.

Дніпровський національний історичний музей імені Д. І. Яворницького (ДНІМ), КП. 166478 / АФД. 156.

Голобуцкий, В. А. Запорожское казачество. Київ, 1957.

Грибовский, В. В. Последние «татарские набеги» 1769 г. В сб.: Бойко, А. Л., Сень, Д. В. (отв. ред.). Война и воинские традиции в культурах народов Юга России (V Токаревские чтения): Материалы Всероссийской научно-практической конференции (г. Ростов-на-Дону, 6-7 мая 2016 г.). Ростов-на-Дону, 2016, с. 76-82.

Макидонов, А. В. Днепровская пограничная линия в документах середины 1770-х - начала 1780-х гг. Запорожье, 2016.

Макидонов, А. В. Первые метрические книги г. Запорожья (Александровска) (1774-1788). Запорожье, 2017.

Мышецкий, С. И. История о козаках запорожских, как оные из древних лет зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся. Одесса, 1851.

Новицький, Я. Твори у 5-ти томах. Том 1. Запоріжжя, 2007.

Олійник, О. Л. Запорозький зимівник. Запоріжжя, 1997.

Полное собрание законов Российской империи (ПСЗРИ). Том ХVІІI (1767-1769). Санкт-Петербург, 1830.

Полное собрание законов Российской империи (ПСЗРИ). Том ХХ (1775-1780). Санкт-Петербург, 1830.

Российский государственный архив древних актов (РГАДА), ф. 13, оп. 1, д. 76.

Российский государственный архив древних актов (РГАДА), ф. 16, оп. 1, д. 797, ч. 3-а.

Российский государственный военно-исторический архив (РГВИА), ф. 52, оп. 1, д. 79.

Российский государственный военно-исторический архив (РГВИА), ф. 52, оп. 1, д. 95, ч. 3.

Российский государственный военно-исторический архив (РГВИА), ф. 349, оп. 12, д. 5032.

Санкт-Петербургский Институт истории Российской Академии наук (СПбИИРАН), ф. 220, оп. 1, д. 73.

Санкт-Петербургский Институт истории Российской Академии наук (СПбИИРАН), ф. 226, оп. 1, д. 424.

Скальковський, А. О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького. Дніпропетровськ, 1994.
Опубліковано
2020-10-04
Як цитувати
Мільчев, В. (2020). Запорозький субстрат у просторі "не-запорізької" Олександрівської фортеці (1770–80-ті рр.). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», (57), 155–174. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2020-57-09
Розділ
Історія / Історіографія / Джерелознавство / Археологія