Arab-Bizantine struggle as a factor that influenced the establishment of Armenia in the reign of Theodore Rshtuni (639-658).
Keywords:
shkhan Theodore Rshtuni, Armenia in VII., nakharars, Arab-Byzantine struggle, Dvin, monofysitism, dyophysitism, Catholicos Narses III.
Abstract
The aim of the given article is to examine the history of Armenia in the 7th century, particularly prerequisites and reasons of independent Armenia’s establishment on the ruins of the Sassanid and the Bizantine states in the mid 7th century and analize it’s status in the time of ishkhan Theodore Rshtuni’s reign (639-658). It also defines the role of Armenia in Arab-Bizantine war for the dominance over Kavkaz region. The article deals with the analysis of Armenian-Arabic and Bizantine-Armenian relations during the period of Theodores Rshtuniyskyi’s reign and tries to figure out factors that later led to the downfall of Armenia in the early 8th century.
Downloads
Download data is not yet available.
References
1. Адонц Н. Армения в эпоху Юстиниана / Николай Адонц. – Ереван, 1971. — 526 с.
2. Артамонов М. История хазар / Михаил Артамонов. – Ленинград, 1962. – 517 с.
3. Ахмед ибн-Яхья Белазури. Книга завоевания стран [ХІ ст.] // Большаков О. История Халифата: в 3т. / Олег Большаков. – Москва, 1993. – Т.2. – С. 177.
4. Большаков О. История Халифата: в 3т. / Олег Большаков. – Москва, 1993. – Т.2. – 229 с.
5. Большаков О. История Халифата: в 3т. / Олег Большаков. – Москва, 1998. – Т.3. – 266 с.
6. Бубенок О. Евреи и арабы Палестины и Сирии в конце VI – начале VII в. // Східний світ. — № 1 — 1999. — C. 56-77.
7. Всеобщая история Вардана Великого [XIII ст.] / [пер. Н. Эмина]. – Москва, 1861. – С. 87-88 [Електронний ресурс] / ttp://www.vostlit.info/Texts/rus11/ Vardan/frametext2.htm
8. Всеобщая история Степаноса Таронского Асохика по прозванию [XI ст.] / [пер. с арм. Н. Эмина]. – Москва, 1864. – С. 91 [Електронний ресурс] / http:// www.vostlit.info/Texts/rus17/Asohik/frametext2.htm
9. Гевонд. История Халифов // Хрестоматия по истории СССР. Т.1. / Сост. В. Сыроечковский, В. Лебедев, М. Тихомиров. – Москва, 1949. – С. 15-17.
10. Діофізитство – релігійне вчення, за яким Ісус Христос мав дві подоби: божественну і людську, які гармонійно між собою взаємодіяли. Це віровчення сповідував офіційний Константинополь, котрий хотів, щоб Вірменська церква зреклася монофізитського вчення (віра в одну божественну природу Ісуса Христа), і прийняла діофізитство. 11. История Востока: В 6 т. / [отв. ред. Л.Б. Алаев, К.З. Ашрафян]. – Т. 2. Восток в средние века – Москва, 2002. – 716 с.
12. История императора Ираклия. Сочинение епископа Себеоса [VII ст.] / [под. ред. К. Патканьяна.] – Москва, 1862. – С. 115, 119-120, 121, 129, 133, 152-155. [Електронний ресурс] / http://www.vostlit.info/Texts/rus10/Sebeos/frametext3.htm
13. История Ирана с древнейших времен до конца XVIII века / [под ред. В. Струве]. – Ленинград, 1958. – 392 с.
14. История халифов вардапета Гевонда [VIII cт.] / [пер. с арм. К. Патканьяна]. – Санкт-Петербург, 1862. [Електронний ресурс] / http://www.vostlit.info/Texts/ rus11/Gewond/frametext2.htm
15. Ішхан – намісник, цар Вірменії. Займався адміністративними та соціально-економічними справами. Обирали ішхана та спарапета нахарари і вони були повністю підконтрольні візантійському василевсу або шахиншаху відповідно (до сер. VII ст.) 16. Киракос Гандзакеци. История Армении [XIII ст.] / [пер. Л. Ханларян]. – Москва, 1976. – С. 68-69 [Електронний ресурс] /http://www.vostlit.info/Texts/rus8/ Gandzakeci/frametext1.htm
17. Кривов М. Византия и арабы в раннем средневековье / Михаил Кривов. – Санкт-Петербург, 2002. – 189 с.
18. Мюллер А. История ислама: От доисламской истории арабов до падения династии Аббасидов / Август Мюллер. [пер. с нем]. – Москва, 2004. – 911 с.
19. Нахарари – місцева вірменська знать. У VII ст. Вірменія фактично була поділена на “удільні князівства”, якими керував певний нахарарський рід. Ці “князівства” де-факто були незалежними одне від одного і від влади ішхана.
20. Новосельцев А. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа / Анатолий Новосельцев. – Москва, 1990. – 206 с.
21. Cпарапет – головнокомандувач вірменських військ. Друга людина в державі після ішхана.
22. Тер-Гевондян А. Армения и Арабский халифат / Арам Тер-Гевондян. – Ереван, 1977. – 319 с.
2. Артамонов М. История хазар / Михаил Артамонов. – Ленинград, 1962. – 517 с.
3. Ахмед ибн-Яхья Белазури. Книга завоевания стран [ХІ ст.] // Большаков О. История Халифата: в 3т. / Олег Большаков. – Москва, 1993. – Т.2. – С. 177.
4. Большаков О. История Халифата: в 3т. / Олег Большаков. – Москва, 1993. – Т.2. – 229 с.
5. Большаков О. История Халифата: в 3т. / Олег Большаков. – Москва, 1998. – Т.3. – 266 с.
6. Бубенок О. Евреи и арабы Палестины и Сирии в конце VI – начале VII в. // Східний світ. — № 1 — 1999. — C. 56-77.
7. Всеобщая история Вардана Великого [XIII ст.] / [пер. Н. Эмина]. – Москва, 1861. – С. 87-88 [Електронний ресурс] / ttp://www.vostlit.info/Texts/rus11/ Vardan/frametext2.htm
8. Всеобщая история Степаноса Таронского Асохика по прозванию [XI ст.] / [пер. с арм. Н. Эмина]. – Москва, 1864. – С. 91 [Електронний ресурс] / http:// www.vostlit.info/Texts/rus17/Asohik/frametext2.htm
9. Гевонд. История Халифов // Хрестоматия по истории СССР. Т.1. / Сост. В. Сыроечковский, В. Лебедев, М. Тихомиров. – Москва, 1949. – С. 15-17.
10. Діофізитство – релігійне вчення, за яким Ісус Христос мав дві подоби: божественну і людську, які гармонійно між собою взаємодіяли. Це віровчення сповідував офіційний Константинополь, котрий хотів, щоб Вірменська церква зреклася монофізитського вчення (віра в одну божественну природу Ісуса Христа), і прийняла діофізитство. 11. История Востока: В 6 т. / [отв. ред. Л.Б. Алаев, К.З. Ашрафян]. – Т. 2. Восток в средние века – Москва, 2002. – 716 с.
12. История императора Ираклия. Сочинение епископа Себеоса [VII ст.] / [под. ред. К. Патканьяна.] – Москва, 1862. – С. 115, 119-120, 121, 129, 133, 152-155. [Електронний ресурс] / http://www.vostlit.info/Texts/rus10/Sebeos/frametext3.htm
13. История Ирана с древнейших времен до конца XVIII века / [под ред. В. Струве]. – Ленинград, 1958. – 392 с.
14. История халифов вардапета Гевонда [VIII cт.] / [пер. с арм. К. Патканьяна]. – Санкт-Петербург, 1862. [Електронний ресурс] / http://www.vostlit.info/Texts/ rus11/Gewond/frametext2.htm
15. Ішхан – намісник, цар Вірменії. Займався адміністративними та соціально-економічними справами. Обирали ішхана та спарапета нахарари і вони були повністю підконтрольні візантійському василевсу або шахиншаху відповідно (до сер. VII ст.) 16. Киракос Гандзакеци. История Армении [XIII ст.] / [пер. Л. Ханларян]. – Москва, 1976. – С. 68-69 [Електронний ресурс] /http://www.vostlit.info/Texts/rus8/ Gandzakeci/frametext1.htm
17. Кривов М. Византия и арабы в раннем средневековье / Михаил Кривов. – Санкт-Петербург, 2002. – 189 с.
18. Мюллер А. История ислама: От доисламской истории арабов до падения династии Аббасидов / Август Мюллер. [пер. с нем]. – Москва, 2004. – 911 с.
19. Нахарари – місцева вірменська знать. У VII ст. Вірменія фактично була поділена на “удільні князівства”, якими керував певний нахарарський рід. Ці “князівства” де-факто були незалежними одне від одного і від влади ішхана.
20. Новосельцев А. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа / Анатолий Новосельцев. – Москва, 1990. – 206 с.
21. Cпарапет – головнокомандувач вірменських військ. Друга людина в державі після ішхана.
22. Тер-Гевондян А. Армения и Арабский халифат / Арам Тер-Гевондян. – Ереван, 1977. – 319 с.
Published
2015-04-05
How to Cite
Димидюк, Д. А. (2015). Arab-Bizantine struggle as a factor that influenced the establishment of Armenia in the reign of Theodore Rshtuni (639-658). The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series History, (50), 208-215. Retrieved from https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/1558
Section
Articles
Copyright (c) 2015 D. A. Dymydyuk
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
