Лихварі в системі ринків Візантії (IV – IX ст.)

  • С. Б. Сорочан Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0001-9658-7931
Ключові слова: Візантія, ринок, лихварство, кредит, державне регулювання, послуги, кредитні операції, міняйли, аргіропрати

Анотація

У статті розглядається спеціалізація візантійського ринку стосовно інституту приватного і державного лихварства. У мові візантійської «економіки з ринками» чітко виявляються поняття кредит - хріофілет (chreopheiletes), кредитний відсоток - токос (tokos), а серед фахівців цієї справи виявляються міняйли, аргіропрати (argyroprates), даністікі (daneistikos), зітонуми (zetonoumios), сімодаріі (semodarios). Для вірного визначення місця лихварства в системі візантійської «економіки з ринками» вельми показово, що, працюючи з усіма ними, лихвар не прирівнювався ні до виробника, ні до торговця. Ромеї підкреслювали, що він експлуатує час, тобто щось невловиме і безкоштовне, оскільки час належить всім. Проте робиться висновок про те, що негативне ставлення до лихварства в візантійському менталітеті перебільшено. При всіх строгих засудженнях, фінансових і ментальних витратах лихварства, візантійська «економіка з ринками» не могла без нього обійтися. Незважаючи на незабезпеченість кредиту і викликані цією обставиною високі кредитні відсотки по ньому, бажаючих брати, а значить, і давати в борг ніколи не бракувало, причому, як можна помітити, на всіх трьох рівнях - секторах системи ринків і серед усіх верств суспільства. Уряд намагався лише контролювати місце лихварства в системі ринку, розмір відсотка з кредиту, ставки позик. Будь-які короткочасні спроби обмежити приватне лихварство, цілком замінити його державним або зовсім заборонити позики під відсотки незмінно завершувалися провалом, а самі лихварі всіх рівнів (включаючи державний) входили в сектор ринку послуг і при цьому постійно обслуговували і торговий, і виробничий сектори ринку Візантії протягом IV-IX ст. Ця обставина переконливо свідчить про гостру економічну необхідність приватного і державного інституту лихварства в системі ринкових послуг.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Deyaniya. 1996: Deyaniya Vselenskih soborov. 5 іzd. T. 4: VI sobor. VII sobor, 645. (In Russian)

Деяния 1996: Деяния Вселенских соборов. 5-е изд. Т. 4: VI собор. VII собор, 645.

Izhe vo svyatyh. 1993: Izhe vo svyatyh otca nashego Ioanna arhiepiskopa Konstantina grada Zlatoustogo izbrannye tovoreniya. Sobranie poucheniy 1, 440. (In Russian)

Иже во святых. 1993: Иже во святых отца нашего Иоанна архиепископа Константина града Златоустого избранные товорения. Собрание поучений 1, 440. (In Russian)

Kuzenkov, P. V. 2016: Kreditnyy procent v Vizantii. Imperiya romeev vo vremeni i prostranstve: centr i periferiya: Tezisy dokladov XXI Vserossijskoy nauchnoy sessii vizantinistov, 114–117.

Кузенков, П. В. 2016: Кредитный процент в Византии. Империя ромеев во времени и пространстве: центр и периферия. Тезисы докладов XXI Всероссийской научной сессии византинистов, 114–117.

Pisaniya sv. otcov. 1834: Pisaniya sv. otcov:Ioanna Damaskina Ob osmi zlyh pomyslah. Hristianskoe chtenie 4, 146–151. (In Russian)

Писания св. отцов. 1834: Писания св. отцов Иоанна Дамаскина. Об осьми злых помыслах. Христианское чтение 4, 146–151.

Rays, T. T. 2006: Vizantiya. Byt. Religiya. Kultura. Moskva. (In Russian)

Райс, Т. Т. 2006: Византия. Быт. Религия. Культура. Москва

Svyatogo Grigoriya Nisskogo. 1838: Svyatogo Grigoriya Nisskogo (+ 396) Slovo protiv Rostovshikov. Hristianskoe chtenie. 1838. Ch. 4. C. 170–193. (In Russian)

Святого Григория Нисского. 1838: Святого Григория Нисского (+ 396) Слово против Ростовщиков. Христианское чтение 4, 170–193.

Sorochan, K. S. 2013: Pro juveliriv ta i’hnju specializaciju v Vizantii’ IV IX st. Arheologija [Archeology] 1, 85–96. (In Ukrainian)

Сорочан, К. С. 2013: Про ювелірів та їхню спеціалізацію в Візантії IV IX ст. Археологія 1, 85–96.

Sorochan, S. B. 2000: Rannevizantiyskiy sektor uslug : menyaly (IV IX vv.). Visnik Harkivskogo natsionalnogo universitetu imeni V. N. Karazina 485. Istoriya 32, 39–48. (In Russian)

Сорочан, С. Б. 2000: Ранневизантийский сектор услуг: менялы (IV IX вв.). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразина 485. Історія 32, 39–48.

Syuzyumov, M. Ya. 1959: Ekonomicheskie vozzreniya Lva VI. Vizantiyskiy vremennik 15, 30-49. (In Russian)

Сюзюмов, М. Я. 1959: Экономические воззрения Льва VI. Византийский временник 15, 30–49.

Basilicorum libri LX. 1840: Basilicorum libri LX / Ed. C. G. E. Heimbach, G. E. Heimbach. Lipsiae: Jah. Ambrasius Barth 2 (Lib. XIII-XXIII). XVI

Carrie, J.-M. 2012: Were late roman and byzantine economies market economies? Trade and Markets in Byzantium: Dumbarton Oaks research library and collection. 13–26.

Corpus juris civilis.1895: Corpus juris civilis. Berolini: Apud Weidmannos. Vol. 2: Codex Justinianus. Rec. P. Krueger, 513.

Les Novelles. 1944: Les Novelles de Leon VI le Sage. Texte et traduction publies par P. Noailles et A. Dain. Paris, 384.

Lopez, R. S. 1959: The role of trade in the economic readjustment of Byzantium in the seventh century. Dumbarton Oaks Papers 13, 67-85.

Synesii episcopi. 1863, Synesii episcopi Cyrenes Epistulae. Patrologiae cursus completus. Patrologiae graeca. Rec. J.-P. Migne 66, Col. 1321–1560.

Theophanis. 1839: Theophanis Chronographia ex rec I. Classeni. Bonnae 1. LVI

Theophylacti Simocattae. 1887: Theophylacti Historiae .Rec. C. de Boor. Lipsiae: B. G. Teubner. XIV. 18. Zepos P. J. 1958: Die byzantinische Jurisprudenze zwischen Justinian und den Basiliken. Berichte zum XI. Internationalen Byzantinisten-Kongress. München, 3–18.

Опубліковано
2020-01-28
Як цитувати
Сорочан, С. (2020). Лихварі в системі ринків Візантії (IV – IX ст.). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», (56), 30-36. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2019-56-03
Розділ
Історія / Історіографія / Джерелознавство / Археологія