Відновлена та сучасна ландшафтні структури Синицького парку у Черкаській області

  • Юрій Яцентюк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0003-2906-4828
  • Володимир Воловик Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0001-8663-0342
  • Олена Міщенко Волинський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0002-6801-7197
  • Світлана Гришко Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0002-5054-3893
  • Ірина Кравцова Уманський національний університет садівництва https://orcid.org/0000-0003-3431-473X
Ключові слова: Синицький парк, ландшафтна структура, місцевість, урочище, сталий розвиток громади, збереження екосистем, раціональне використання природних ресурсів, грабова діброва, природна спадщина, культурна спадщина

Анотація

Метою статті є виявлення особливостей ландшафтних комплексів парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Синицький парк» (далі – Синицький парк). Для досягнення мети впродовж 2023-2024 років було проведено ландшафтознавчі дослідження території. Вперше виявлено особливості відновленої (на середину ХVІІІ ст.) ландшафтної структури парку. Більш детально проаналізовано і уточнено інформацію про особливості сучасної ландшафтної структури Синицького парку. Виявлено особливості антропогенної трансформації типів місцевостей та урочищ парку з середині ХVІІІ ст. до наших днів. Вперше розроблено карти реконструкції (середина ХVІІІ ст.) ландшафтів та сучасних ландшафтів Синицького парку. Виявлено, що як у відновленій, так і в сучасній ландшафтних структурах Синицького парку переважали і переважають (44,17 %) схилові місцевості, 40,4 % території займають плакорні місцевості. 14,71 % від сучасної території парку у минулому займали заплавні місцевості, 0,72 % - руслові місцевості. Найбільші площі в середині ХVІІІ ст. займали урочища слабо хвилястих лесових поверхонь з темно-сірими опідзоленими ґрунтами під грабовими дібровами плакорних місцевостей (39,11 %) та пологих (крутизною 30–50) лесових поверхонь з темно-сірими опідзоленими ґрунтами під грабовими дібровами (22,4 %). Виявлено, що у процесі господарського освоєння значно урізноманітнилась та ускладнилась ландшафтна структура сучасної території Синицького парку. На основі 14-ти типів урочищ, що існували тут в середині ХVІІІ ст., сформувалось і виділяється наразі 44 типи антропогенних урочищ. Найбільш поширеними (34,46 %) урочищами парку є слабо хвилясті лесові поверхні з темно-сірими опідзоленими ґрунтами під ясеневим лісом плакорного типу місцевостей. Виявлено, що, у порівнянні з серединою ХVІІІ ст., площі руслового типу місцевостей Синицького парку зменшились вдвічі. Значна частина річищ затоплена водами ставка, решта перетворилась на пересихаючі русла. У зв’язку із затопленням домінуючої частини річкових заплав водами ставка, заплавний тип місцевостей трансформувався на ставково-заплавний. На більшій частині парку грабові діброви замінені насадженнями із переважанням ясену звичайного.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Юрій Яцентюк, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

доктор географічних наук, професор, кафедра географії

Володимир Воловик, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

доктор географічних наук, професор, кафедра географії

Олена Міщенко, Волинський національний університет імені Лесі Українки

доктор географічних наук, доцент, кафедра фізичної географії

Світлана Гришко, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

кандидат географічних наук, доцент, кафедра географії та туризму

Ірина Кравцова, Уманський національний університет садівництва

доктор географічних наук, доцент, кафедра екології та безпеки життєдіяльності

Посилання

Baranovskyi, V.A., Shyshchenko, P.Hr., & Dmytruk, O.Yu. (2004). Ukraine. Man-made danger. Scale 1:3 000 000. Kyiv [in Ukrainian].

Denysyk, Hr. I. (1998). Natural geography of Podillia. Vinnytsia: EcoBusiness Center, [in Ukrainian].

Denysyk, Hr., Yatsentyuk, Yu., Vorovka, V., & Volovyk, V. (2021). The biocentres of the ecological network of Vinnytsia сity. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, series "Geology. Geography. Ecology". 54. 267-277. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2021-54-20.

Ecological atlas of Ukraine (2009). Chief editor L. Hr. Rudenko. Kyiv: Center for Environmental Education and Information, [in Ukrainian].

Kovtonyuk, A. I., Didenko, I. P., Kuzemko, A. A. (2021). Rare fraction of spontaneous flora of the garden and park landscapes of the Middle Pobuzhzhia. Journal of Native and Alien Plant Studies. 1. 136-144. [in Ukrainian]. DOI: http://doi.org/10.37555/2707-3114.1.2021.247565.

Kravtsova, I., Lavryk, О., (2018) Spatial-temporal analysis formation of the structure of modern garden-park landscapes of Right-bank Ukraine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography. 4(73). 39-44. [in Ukrainian]. DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.73.8.

Kravtsova, I., (2024). Garden and park landscapes of Central Europe as landscape and technical systems. Journal «Landscape Science», 6(2). 41-53. [in Ukrainian]. DOI: http://doi.org/10.31652/2786-5665-2024-6-41-53.

Kravtsova, I. V., (2023). The structure of landscape gardening landscapes in Central Europe. Ukrainian Journal of Natural Sciences. 1. 89-108. [in Ukrainian]. DOI: http://doi.org/10.35433/naturaljournal.1.2023.89-108

Lavryk, О., (2015). River landscape and technical systems. Uman: Publishing and printing center "Vizavy", [in Ukrainian].

National atlas of Ukraine. (2007). Chief editor L. Hr. Rudenko. Kyiv: State Scientific and Production Enterprise "Cartography", [in Ukrainian].

Kuzemko, А.А., Didukh, Ya.P., Onyshchenko, V.A., & Sheffer, Ya., (2018). National habitat catalogue of Ukraine. Kyiv: An individual entrepreneur Klymenko Yu.Ya., [in Ukrainian].

Nature reserve fund of Cherkasy region. (2006). Cherkasy: Vertical, [in Ukrainian].

Sovhira, S.V., Honcharenko, H.Ye., Hrabovska, S.L., & Podzerei, R.V. (2011). Quasi-natural landscapes of Central Pobuzhzhia. Kyiv: Scientific world, [in Ukrainian].

Tkachuk, I.V., (1965). About a little-known park in the village of Sinytsia in Cherkasy region. Materials of the III Congress of the Ukrainian Botanical Society. Kyiv, p.288. [in Ukrainian].

Shynder, O.I., Yatsentyuk, Y.V., Chorna, H.A., Kostruba, T.M. (2024). Flora of the "Synytsky Park" landscape gardening monument (Cherkasy Region). Chornomorski Botanical Journal. 20(4): 410–438. [in Ukrainian]. DOI: http://doi:10.32999/ksu1990-553X/2024-20-4-4.

Yatsentyuk, Yu. V., Vorovka, V.P., & Hryshko, S.V. (2021). The Landscape Complexes of the Regional Landscape Park «Murafa». Man and Environment. Issues of Neoecology. Vol. 35. P. 93-104. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.26565/1992-4224-2021-35-09.

Denysyk, Hr. I., Yatsentiuk,Yu.V., Denysyk, B. Hr., Chyzh, O. P., & Voina, I. M. (2024). Modern Anthropogenic Hydrosphere of Ukraine. Ukrainian Geographical Journal. 4: 12–21. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2024.04.012.

Sinytsia. Geographical dictionary of the Kingdom of Poland. (1889). Warsaw: Wieku, 10. p. 618 [in Polish].

Volovyk Volodymyr, Lavryk Oleksandr, Yatsentyuk Yuriy, Maksiytov Andrii. (2022). Polish ethnocultural landscape of Podillya: structure, use, protection of cultural heritage. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, series "Geology. Geography. Ecology". 57. 68-80. DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2022-57-06.

Yatsentiuk,Yu.V. (2024). Project of the maintenance and reconstruction of the territory of the park-monument of garden and park art of local importance “Synytsky Park”. Vinnytsia. [in Ukrainian].

Опубліковано
2025-12-01
Цитовано
Як цитувати
Яцентюк, Ю., Воловик, В., Міщенко, О., Гришко, С., & Кравцова, І. (2025). Відновлена та сучасна ландшафтні структури Синицького парку у Черкаській області. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія», (63), 479-493. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2025-63-35

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)