Демографічний розвиток країн Північної Європи: актуальні тренди для українського досвіду
Анотація
У статті за допомогою статистичного методу проаналізовано демографічний розвиток країн Північної Європи ‒ Норвегії, Швеції, Фінляндії, Данії та Ісландії. Сучасні демографічні параметри регіону обумовлені відсутністю великих людських втрат у двох світових війнах, внутрішньополітичною та соціально-економічною стабільністю держав, які гарантують соціальну рівність, упевненість людей в добробуті та безпеці. У результаті сформувалася така модель демографічної поведінки населення, яка тривалий час забезпечувала природний і міграційний приріст населення. Тому демографічні параметри Північної Європи можна вважати еталоном для розробки заходів подолання демографічних загроз у поствоєнний період в Україні. Попри ефективну демографічну політику, в усіх країнах суттєво скоротився рівень народжуваності. Сумарний коефіцієнт народжуваності уже не забезпечує простого відтворення поколінь. Перехід до звуженого відтворення став незворотнім. Суттєво скоротилися темпи приросту населення. Міграційний приріст в основному забезпечує зростання людності в усіх країнах. Завдяки імміграції та порівняно з іншими європейськими державами високій народжуваності у регіоні сповна вдалося використати демографічні дивіденди, які забезпечили економічне зростання. Проте притік мігрантів не вирішив проблеми зниження народжуваності. Вікова структура населення країн Північної Європи зазнає помітних трансформацій. Зростання тривалості життя і зниження народжуваності визначили дуже високий рівень демографічного старіння. Це вимагає перегляду соціальної політики, впливає на бюджети територій. У регіоні на субнаціональному рівні посилюються демопросторові диспропорції: у багатьох сільських територіях відбувається депопуляція, а міські регіони зростають. Найгірша демографічна ситуація склалася у Фінляндії в прикордонних з Росією територіях. У Північній Європі помітно послабилось етнолінгвістичне домінування корінних народів. Загострились інші внутрішньодержавні проблеми, пов’язані зі слабкою інтеграцією мігрантів у приймаючі суспільства. Визначення орієнтирів демографічної і міграційної політики України має враховувати нові виклики, які проявляються в країнах Північної Європи.
Завантаження
Посилання
Hladun, O. M. (2018). Essays on the Demographic History of Ukraine in the Twentieth Century. Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. [in Ukrainian]
Hudzelyak, I. (2011). Influence of demographic policy on fertility processes in Ukraine. Lviv University Bulletin. Geographical series, 39, 122‒130. [in Ukrainian]
Hudzelyak, I. (2021). The impact of migration on the ethnic composition of the population of Europe. In: Public Geography and Cartography: Scientific Heritage and Modern Ukrainian Studies: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific Online Seminar with the participation of foreign scientists dedicated to the 120th anniversary of the birth of Professor Volodymyr Kubiyovych (1900‒1985), Ukraine, Lviv, 184‒188. [in Ukrainian]
De Blij, G., Muller, P., Shabliy, O. (2004). Geography: Worlds, Regions, Concepts. Kyiv, Lybid. [in Ukrainian]
Zinko, I. Z. (2015). Foreign policy of the countries of Northern Europe. Lviv, Ivan Franko National University of Lviv. [in Ukrainian]
Kuzyk, S. P., Kotyk, L. I., Vanda, I. V. (2019). Regional economic and social geography of the world: a textbook. Lviv, Ivan Franko National University of Lviv. [in Ukrainian]
Laver, O. G. (2018). Wars and population of the world countries in the XX‒XXI centuries (1900‒2016). A statistical study. 2nd ed. Uzhhorod, RIK-U. [in Ukrainian]
Pyshchulina, O. (2023). Assessment of the role of the demographic factor for economic growth and post-war recovery. Analytical report. Razumkov Centre. Available at: https://razumkov.org.ua/images/2023/05/22/2023-MATRA-I-KVARTAL-7.pdf 9
Strategy of Demographic Development of Ukraine for the period up to 2040 (draft). Available from https://www.msp.gov.ua/projects/870/
Finland. A study of the country's recovery practices after destruction. (2022). Institute for Analysis and Advocacy. Available at: https://iaa.org.ua/portfolio/finlyandiya/
Andersen, S. N., Drange, N., & Lappegård, T. (2018). Can a cash transfer to families change fertility behaviour? Demographic Research, 38, 897–928. DOI: https://doi.org/10.4054/DemRes.2018.38.33
Andersson, G. (2004). Childbearing after Migration: Fertility Patterns of Foreign-born Women in Sweden. International Migration Review, 38(2), 747‒774. https://doi.org/10.1111/j.1747-7379.2004.tb00216.x
Askeland, G. A., & Strauss, H. (2014). The Nordic welfare model, civil society and social work. In H. Strauss, C. Noble, & B. Littlechild (Eds.), Global social work: Crossing borders, blurring boundaries (pp. 241–254). Sydney University Press. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctv1fxm2q.21
Bergsvik, J., Fauske, A., & Hart, R. K. (2021). Can policies stall the fertility fall? A systematic review of the (quasi-) experimental literature. Population and Development Review, 47(4), 913–964. DOI: https://doi.org/10.1111/padr.12431
Cantalini, S., Ohlsson-Wijk, S. Andersson, G. (2024). Cohabitation and Marriage Formation in Times of Fertility Decline: The Case of Sweden in the Twenty-First Century. European Journal of Population. 40, 15. https://doi.org/10.1007/s10680-024-09703-9
Deimantas, V.J., Şanlıtürk, A.E., Azzollini, L. et al. (2024). Population Dynamics and Policies in Europe: Analysis of Population Resilience at the Subnational and National Levels. Population Research and Policy Review. Vol. 43. (27). DOI: https://doi.org/10.1007/s11113-024-09871-w
Demographic and Social Statistics. United Nations Statistics Division. Available at: https://unstats.un.org/unsd/demographic-social/index.cshtml
Demographic changes: Challenge or opportunity for Nordic societies? Nordregio Report 2016. Available at: https://archive.nordregio.se/Global/Publications/Publications%202016/State%20of%20the%20Nordic%20Region%202016/Theme%20demographic%20changes.pdf
Einhorn, E., Harbison, S., Huss, M. (2022). Migration and Multiculturalism in Scandinavia. University of Wisconsin Press.
Heleniak, T. (2023). Are we witnessing a new demographic reality in the Nordics? Nordregio. Available at: https://nordregio.org/blog/are-we-witnessing-a-new-demographic-reality-in-the-nordics/
Horwood, C. (2024). The changing politics of immigration in Nordic countries. Mixed Migration Centre. Available from https://mixedmigration.org/the-changing-politics-of-immigration-in-nordic-countries/
May, J. (2015). Population Policies in Europe. L'Europe en Formation, 377, 136‒150. https://doi.org/10.3917/eufor.377.0136
Migration Data Portal. The International Organization for Migration. Available at: https://www.migrationdataportal.org/
Nordregio. Available at: https://nordregio.org/
Numbers and statistics. Nordic Co-operation. Available at: https://www.norden.org/en
Population and Social Conditions. Eurostat. Available at: https://ec.europa.eu/eurostat/web/main/data/statistical-themes#population-social-conditions
Population Division. Available at: https://www.un.org/development/desa/pd/
Population Reference Bureau. Available at https://www.prb.org/
Rauhut, D., Rasmussen, R., Roto, J., Francke, P., Östberg, S. (2008). The Demographic Challenge to the Nordic Countries. Nordregio, Stockholm.
State of the Nordic Region 2024. Nordregio. Available at: https://nordregio.org/publications/state-of-the-nordic-region-2024/
United Nations High Commissioner for Refugees. Available at: https://www.unhcr.org/
van Houtum, H., & Pijpers, R. (2007). The European union as a gated community: The two-faced border and immigration regime of the EU. Antipode, 39(2), 291–309.
World Happiness Report 2024. Available at: https://worldhappiness.report/ed/2024/
Zeisset, Maggie (2016) "The Happiest Xenophobes on Earth: Examining AntiImmigrant Sentiments in the Nordic Countries," Res Publica – Journal of Undergraduate Research: Vol. 21 Available at: https://digitalcommons.iwu.edu/respublica/vol21/iss1/6
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
