Багаторічна динаміка температури повітря зимового  та весняного сезонів у центральній Україні

doi:10.26565/2410-7360-2023-59-07

Ольга Гелевера Центральноукраїнський національний технічний університет https://orcid.org/0000-0002-1582-9714
Микола Мостіпан Центральноукраїнський національний технічний університет https://orcid.org/0000-0001-5317-6315
Сергій Топольний Національний університет біоресурсів і природокористування України https://orcid.org/0009-0002-4257-2050

DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2023-59-07

Ключові слова: клімат, температура, середня місячна температура повітря, територія України, регіональні зміни клімату, зима, весна

Анотація

Це перша частина трилогії присвяченої аналізу кліматичних показників центральної України за весь період інструментальних спостережень, у якій проаналізовано показники температури повітря за даними метеостанцій міст Умані, Кропивницького та Полтави. На усіх метеостанціях прослідковується тренд на підвищення як середніх річних температур повітря, так і температур за окремими місяцями. Зокрема, в Умані середні річні температури за весь період спостережень (137 років) зросли з +6,8°C до +8,4°C, тобто на 1,6 градуси. У Кропивницькому середні річні температури за весь період спостережень (148 років) зросли з +7,4°C до +8,8°C, тобто на 1,4 градуси. У Полтаві середні річні температури за весь період спостережень (198 років) зросли з +5,9°C до +8,4°C, тобто на 2,5 градуси ( з 1886 року – з +6,4°C до +8,6°C, тобто на 2,2 градуси). На усіх метеостанціях найбільш значне підвищення середніх річних температур відбулося у період з 1989 по 2022 роки. Найбільше підвищення температури відбулося у зимові місяці. За весь період спостережень середньомісячні температури грудня зросли на від 2,0 градусів у Кропивницькому, 2,3 градуси – в Умані до 3,6 градусів (з 1886 року – 3,3) у Полтаві. Середньомісячні температури січня зросли на від 2,4 в Умані та Кропивницькому до 4,9 градусів (з 1886 року – 3,5) у Полтаві. Середньомісячні температури лютого зросли на від 2,2 градусів у Кропивницькому, 3,4 –в Умані до 4,1 (з 1886 року – 2,9) градусів у Полтаві. Для всіх трьох метеостанцій є спільні періоди підвищень та знижень температури, зокрема, підвищення середньомісячних температур зимових місяців відбувалося 1987-1989 по 2022 роки. Також значно зросли температури повітря у весняні місяці. За весь період спостережень середньомісячні температури березня зросли від 2,3 градусів у Кропивницькому, 3,0 – в Умані до 3,6 (з 1886 року – 3,5) градусів у Полтаві. Середньомісячні температури квітня зросли від 2,1 градусів у Кропивницькому, 2,4 – в Умані до 4,2 (з 1886 року – 3,4) градусів у Полтаві. Середньомісячні температури травня зросли на від 0,5 градусів в Умані та Кропивницькому до 2,9 (з 1886 року – 1,3) – у Полтаві. Для всіх трьох метеостанцій є спільні періоди підвищень та знижень температури, зокрема, незначне підвищення середньомісячних весняних температур відбувалося з 1988-1990 по 2022 роки.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Ольга Гелевера, Центральноукраїнський національний технічний університет

кандидат географічних наук, доцент, кафедра загального землеробства

Микола Мостіпан, Центральноукраїнський національний технічний університет

кандидат біологічних наук, професор, завідувач кафедри загального землеробства

Сергій Топольний, Національний університет біоресурсів і природокористування України

кандидат біологічних наук, докторант

Посилання

Vorovka, V., Marchenko, O., Gryschko, S., & Yatsentiuk, Y. (2022). Dynamics of climate characteristics Melitopol city as a component of global changes. Ecological Sciences, 45(6), 105–109. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.6-45.17 [in Ukrainian].

Helevera, O.F. (2019). Long-term dynamics of climatic indicators according to the data of the Kropyvnytskyi weather station. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, (10), 107–113. https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2019-10-15 [in Ukrainian].

Osadchyi, V.I., Babichenko, V.M., Nabyvanets, Y.B., & Skrynnyk, O.Y. (2013) Dynamics of air temperature in Ukraine for the period of instrumental meteorological observations. Kyiv: Nika-Center Publishing House [in Ukrainian].

Zakliuchnyj zvit za rezul'tatamy NDR “Provedennia prostorovoi otsinky stupenia spryiatlyvosti majbutnikh klimatychnykh umov dlia produktyvnosti osnovnykh zernovykh kul'tur ta lisovykh nasadzhen'”. Available at: http://dvs.net.ua/agro/index_ua.shtml (Accessed 08.09.2014) [in Ukrainian]

Krakovska, S.V., Bilozerova, A.K., & Palamarchuk, L.V. (2015). Projections of regional climatic characteristics in the XXI century based on modeling data (on the example of Odesa region). Physical geography and geomorphology. 2(78), 132. ISSN 0868-6939. [in Ukrainian]

Osadchyi, V.I., & Babichenko, V.M. (2013). Air temperature on the territory of Ukraine in modern climate conditions. Ukrainian Geographical Journal, (4), 32-39. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2013.04.032. [in Ukrainian]

Pyasetska Svitlana, Shcheglov Oleksandr (2023). The modern nature of changes in the average monthly air temperature during 2006-2020. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, series "Geology. Geography. Ecology", (58), 217-230. DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2023-58-17 [in Ukrainian]

Bednar-Friedl, B., R. Biesbroek, D.N. Schmidt, P. Alexander, K.Y. Børsheim, J. Carnicer, E. Georgopoulou, M. Haasnoot, G. Le Cozannet, P. Lionello, O. Lipka, C. Möllmann, V. Muccione, T. Mustonen, D. Piepenburg, & L. Whitmarsh, (2022): Europe. In: Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability. Contribution of Working Group II to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change [H.-O. Pörtner, D.C. Roberts, M. Tignor, E.S. Poloczanska, K. Mintenbeck, A. Alegría, M. Craig, S. Langsdorf, S. Löschke, V. Möller, A. Okem, B. Rama (eds.)]. Cambridge University Press, Cambridge, UK and New York, NY, USA, 1817–1927, DOI: https://doi.org/10.1017/9781009325844.015

Borovska, H. & Khokhlov, V. (2023) Climate data for Odesa, Ukraine in 2021–2050 based on EURO-CORDEX simulations. Geoscience Data Journal, 00, 1–12. DOI: https://doi.org/10.1002/gdj3.197

Boychenko, S., Voloshchuk, V., Movchan, Y., Serdjuchenko, N., Tkachenko V., Tyshchenko, O., & Savchenko S. (2016). Features of Climate Change on Ukraine: Scenarios, Consequences for Nature and Agroecosystems. Proceedings of the National aviation university, (4), 96–113. Available from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_2016_4_14 DOI: https://doi.org/10.18372/2306-1472.69.11061

Briffa K. R. (2000). Annual Climate Variability in the Holocene: Interpreting the Message oj Ancient. Trees, Quaternary. Sci. Rev. 19, 87-105. DOI: https://doi.org/10.1016/S0277-3791(99)00056-6

European Seasonal and Annual Temperature Variability, Trends, and Extremes Since (2004). 1500 Jürg Luterbacher, Daniel Dietrich, Elena Xoplaki, Martin Grosjean, Heinz Wanner. Authors Info & Affiliations. Science, 303, 5663, 1499-1503. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1093877

Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC). (2023). Climate Change Information for Regional Impact and for Risk Assessment. In Climate Change 2021 – The Physical Science Basis: Working Group I Contribution to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (1767-1926). Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009157896.014

IPCC (2022): Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability. Contribution of Working Group II to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change [H.-O. Pörtner, D.C. Roberts, M. Tignor, E.S. Poloczanska, K. Mintenbeck, A. Alegría, M. Craig, S. Langsdorf, S. Löschke, V. Möller, A. Okem, B. Rama (eds.)]. Cambridge University Press. Cambridge University Press, Cambridge, UK and New York, NY, USA, 3056, DOI: https://doi.org/10.1017/9781009325844

IPCC (2023): Sections. In: Climate Change 2023: Synthesis Report. Contribution of Working Groups I, II and III to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change [Core Writing Team, H. Lee and J. Romero (eds.)]. IPCC, Geneva, Switzerland, 35-115, DOI: https://doi.org/10.59327/IPCC/AR6-9789291691647

Jones, P. D., Briffa, K. R., & Osborn, T. J. (2003). Changes in the Northern Hemisphere annual cycle: Implications for paleoclimatology? J. Geophys. Res., 108(D18), 4588, DOI: https://doi.org/10.1029/2003JD003695.

Kundzewicz, Z. W., & Parry, M. L. (2001). in Climate Change 2001: Impacts. Adaptation, and Vulnerability, J. J. McCarthy et a., Eds. (Cambridge Univ. Press, New York, 2001), 641-692.

Lee, J.-Y., Marotzke, J., Bala, G., Cao, L., Corti, S., Dunne, J.P., Engelbrecht, F., Fischer, E., Fyfe, J.C., Jones, C., Maycock, A., Mutemi, J., Ndiaye, O., Panickal, S. & Zhou T. (2021): Future Global Climate: Scenario-Based Projections and Near-Term Information. In Climate Change 2021: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change [Masson-Delmotte, V., P. Zhai, A. Pirani, S.L. Connors, C. Péan, S. Berger, N. Caud, Y. Chen, L. Goldfarb, M.I. Gomis, M. Huang, K. Leitzell, E. Lonnoy, J.B.R. Matthews, T.K. Maycock, T. Waterfield, O. Yelekçi, R. Yu, and B. Zhou (eds.)]. Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom and New York, NY, USA, DOI: https://doi.org/10.1017/9781009157896.006

Mann, M.E., E.A. Lloyd, & Oreskes, N. (2017): Assessing climate change impacts on extreme weather events: the case for an alternative (Bayesian) approach. Climatic Change, 144(2), 131–142, DOI:10.1007/s10584-017-2048-3.

Jucker Martin, Lucas Chris, & Dutta Deepashree (2023). Long-term surface impact of Hunga Tonga-Hunga Ha'apai-like stratospheric water vapor injection. ESS Open Archive. August 04. DOI: https://doi.org/10.22541/essoar.169111653.36341315/v1

Osadchyi, V., Skrynyk, O. A., Radchenko, R., Skrynyk, O. Y. (2018). Homogenization of Ukrainian air temperature time series. Int. J. Climatol. (38), 497-505. DOI: https://doi.org/10.1002/joc.5191

Reshetchenko, S.I., Dmitriiev, S.S., Cherkashyna, N.I., Goncharova, L.D. (2020) Climate indicators of changes in hydrological characteristics (a case of the Psyol river basin. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University, series "Geology. Geography. Ecology", (53), 155-166, DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2020-53-12

Zamfirova, M. S., Khokhlov, V. M. (2020). Air temperature and precipitation regime in Ukraine in 2021-2050 by CORDEX model ensemble. Ukrainian Hydrometeorological Journal. (25), 17-27. DOI: https://doi.org/10.31481/uhmj.25.2020.02