Модель нафтогазової системи девонського осадового комплексу Білоліського блоку Переддобрудзького прогину

  • Володимир Гнідець Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України https://orcid.org/0009-0001-6372-7878
  • Костянтин Григорчук Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України https://orcid.org/0000-0003-1595-0968
  • Леся Кошіль Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України https://orcid.org/0000-0001-6678-9460
  • Мирослава Яковенко Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України https://orcid.org/0000-0001-8967-0489
Ключові слова: Переддобрудзький прогин, Білоліський блок, девонські відклади, обстановки осадонагромадження, нафтогазова система, динаміка катагенезу

Анотація

На основі створеної принципової моделі обстановок середньо-пізньодевонського осадонагромадження аргументовано ширший, ніж раніше вважалося, розвиток у Переддобрудзькому прогині осадів, збагачених органічною речовиною. Так, у приосьових частинах Тузлівської та Алібейської депресій Білоліського блоку прогнозовано значне поширення вуглецево-карбонатно-глинистого нафтогазоматеринського комплексу, що в цілому збільшує перспективи середньо-верхньодевонських відкладів регіону. У депоцентрах цих депресій були локалізовані осередки генерації вуглеводнів, де нафтогазоматеринські відклади наприкінці раннього карбону досягли градацій мезокатагенезу МК5 (нижній девон), МК3–МК4 (ейфель), МК1–МК2 (фран-фамен). Відклади девону зазнали впливу двох основних циклів катагенезу. Перший – був тривалим (пасивний підетап – ранній девон–ранній карбон, активний – середній карбон–рання юра), другий був короткочасним (середня, пізня юра – рання крейда). Початок прояву активного підетапу першого циклу (середній-пізній карбон) був основним в міграції вуглеводневих флюїдів, яка відбувалася по зонах регіонального розущільнення на трьох гіпсометричних рівнях. При цьому формувалися потоки вуглеводнів різного фазового складу. Джерелом газу слугували відклади нижнього девону, а основний об’єм нафти генерувався у нашаруваннях ейфельського віку. Упродовж другого циклу катагенезу у зв’язку зі зниженням пластових температур та вичерпанням потенціалу органічної речовини можливі були лише процеси руйнування та (або) переформування раніше утворених скупчень вуглеводнів. Прогнозовано існування трьох нафтогазових систем, оскільки осередки генерації були пов’язані з відкладами різного віку, відрізнялися за температурним режимом, ступенем катагенезу, шляхами міграції флюїдів та відокремлені в розрізі один від одного.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Володимир Гнідець , Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник

Костянтин Григорчук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

доктор геологічних наук, старший науковий співробітник, провідний наук. співробітник

Леся Кошіль, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

провідний інженер

Мирослава Яковенко , Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

кандидат геологічних наук, старший дослідник, учений секретар

Посилання

Bazhenova, T. K., Shimansky, V. K. (2007). Research on the ontogenesis of hydrocarbon systems as a basis for sepa-rate prediction of oil and gas capacity of sedimentary basins. Neftegazovaya geologiya. Theory and practice, 2, 1-17 [in Russian].

Bakhturov, S. F. (1985). Bituminous carbonate shale formations of Eastern Siberia. Novosibirsk, Nauka, 125 [in Russian].

Volovik, V. T., Gavrish, V. K., Nyaga, V. I. (1988). Peculiarities of the geological structure and oil and gas potential of the North-Western Black Sea region. Geol. journal, 2 (239), 48-61 [in Russian].

Vysotsky, I. V., Olenin, V. B., Vysotsky, V. I. (1981). Oil and gas bearing basins of foreign countries. M., Nedra, 479 [in Russian].

Hnidets, V. P., Hryhorchuk, K. H., Polukhtovych, B. M., Fedyshyn, V. O. (2003). Lithogenesis of the Devonian deposits of the Dobrudja Foredeep (paleooceanography, sedimentation cyclicity, formation of reservoir rocks). Kyiv, Ukrainian State Geological Research Institute, 94 [in Ukrainian].

Hnidets, V. P., Hryhorchuk, K. H., Koshil, L. B., Tsizh, N. V., Yakovenko, M. B. (2016). Lithological-facies zonation and lithmological structure of the Eifel sediments of the Dobrudja Foredeep. Geodynamics, 1 (20), 50-62 [in Ukraini-an]. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2016.01.050

Hnidets, V. P., Hryhorchuk, K. H., Koshil, L. B., Tsizh, N. V., Yakovenko, M. B. (2020). Cyclicity, lithofacial features and sedimentary environments of Eifelian deposits of Dobrudja Foredeep, 1 (28), 38-51 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2020.01.038

Hryhorchuk, K. H. (2012). Dynamics of rock catagenesis of sedimentary complexes of oil and gas-bearing basins. (Author. dis. for the scientific degree of Dr. geol. sciences: spec. 04.00.21 "Lithology"). Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 40 [in Ukrainian].

Zharkov, M. A. (1971). On the intermediate basins of the epochs of salt accumulation and paragenetic connection with saline-bearing series of oil and gas deposits. Problems of oil potential in Siberia. Novosibirsk, Nauka, 163-185 [in Russian].

Ivanova, A. V. (2016). Influence of geotectonic conditions on the coal-bearingformations of Lvov and Pre-Dobrogea depressions. Geological journal, 1 (354), 36-50. [in Russian].

Lukin, A. E., Trofimenko, G. L. (1992). About the Middle Paleozoic Belolessky Mega-atoll in the Dobrudja Fore-deep. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 5, 1008-1012 [in Russian].

Machulina, S. A., Trofimenko, G. L., Ryabchun, L. I., (1991). Cyclicity of sedimentation and patterns of distribution of carbonate reservoir rocks of the Devonian deposits of the Western Black Sea region. Geological journal, 1, 131-141 [in Russian].

Machulina, S. O., Oliinyk, O. P. (2021). Black shales of Silurian and Devonian deposits of the Fore-Dobrogea trough. Geological journal, 4 (377), 90-103 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.4.238357

Mykhailov, V. A., Kurovets, I. M., Senkovskyi, Yu. M., Vyzhva, S. A., Zahnitko, V. M., Hnidets, V. P., Hryhorchuk, K. H., Karpenko, O. M., Kurovets, S. S. (2014). Unconventional sources of hydrocarbons of Ukraine: monograph. In eight books. Book 3. South oil-gas-bearing region. National Joint-stock Company “Naftogaz of Ukraine”, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of Na-tional academy of sciences of Ukraine, 222 [in Ukrainian].

Senkovskyi, Yu. M., Hryhorchuk, K. H., Hnidets, V. P., Koltun. Yu. V. (2004). Geological paleoceanography of the Tethys ocean: monograph. Kyiv, Naukova dumka, 171 [in Ukrainian].

Skachedub, Ye. O. (1998). Sedimentary conditions and oil and gas potential of the Middle Devonian-Lower Car-boniferous evaporite formation of the Dobrudja Foredeep. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 1 (102), 41-52. [in Ukrainian].

Trofimenko, G. L., Gerasimov, M. E. (1991). Prospects for the oil and gas potential of the Devonian–Carboniferous sulfate-carbonate strata of the Dobrudja Foredeep. Geological Journal, 5, 93-100 [in Russian].

Shteingolts, V. L., Batalin, Yu. V. (1987). Paragenesis of domanikoids and halogen deposits of various hydrochemi-cal types. Sedimentary formations and conditions of their formation. Novosibirsk, Nauka, 85-99 [in Russian].

Koshil, L. B., Gnidets, V. P., Grigorchuk, K. H. (2015). Geologica paleoceanography of Fore-Dobrudja segment of Tethys in Devonian. Collection of Scientific Works of the Institute of Geological Sciences NAS of Ukraine, Т. 8, 126-131. DOI: https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2015.146728

Magoon, L. B. (1994). The Petroleum System - From Source to Trap. AAPG, Mem. 60. Tulsa, AAPG, 3-24.

Parrish, J. T. (1982). Upwelling and petroleum source beds, with reference to Paleozoic. AAPG Bull. 66, 750-774.

Опубліковано
2023-06-01
Цитовано
Як цитувати
Гнідець , В., Григорчук, К., Кошіль, Л., & Яковенко , М. (2023). Модель нафтогазової системи девонського осадового комплексу Білоліського блоку Переддобрудзького прогину. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія», (58), 29-37. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2023-58-02