Нові підходи і досвід планування на місцевому рівні: стан розвитку основних інструментів у Луганській області

  • Анатолій Мельничук Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0003-4419-1446
  • Олена Денисенко Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0001-7836-9594
  • Світлана Гнатюк Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-9939-7663
Ключові слова: планування, місцевий рівень, інструменти, транзитність, Луганська область

Анотація

Система планування на місцевому рівні суттєво змінилася в останні роки: з’явилися нові підходи, інструменти та практики, що трансформують уявлення про процес планування та систему планування як таку. У цій статті ми аналізуємо стан використання основних інструментів на місцевому рівні, їх взаємодію та вплив. Стаття спрямована на аналіз перетворення системи планування на місцевому рівні в Україні у контексті посттранзитних процесів, зокрема, аналіз основних інструментів планування та участі, які використовують територіальні громади, а також переосмислення планування як діяльності та основних інструментів, спираючись на досвід Луганської області. Аналіз стану розроблення та використання інструментів планування та залучення спирається на дані щодо основних інструментів планування у розрізі територіальних громад Луганської області – загалом 15 інструментів, серед яких і традиційні інструменти планування, у т.ч. просторового планування, і нові учасницькі інструменти. Поєднаний аналіз стану використання інструментів та типізація громад регіону за цією ознакою доповнена критичним аналізом щодо практик використання інструментів та отриманих результатів на основі даних двох фокус-груп. У статті показано, що громади мають доволі різний набір планувальних документів, слабко використовують планувальний інструментарій та мало спираються на нього у процесах перетворення території. Активна імплементація нових інструментів залучення, що стали доступними в останні роки, та активно популяризувалися як інструменти місцевої демократії, здебільшого застосовувалися без опори на інструменти планування, що є однією з форм спотворення планування місцевого розвитку. У той же час, у регіоні виділяються громади-лідери формування нової культури планування, які привносять нові практики, вдало використовують та поєднують різні типи інструментів. Здебільшого і інструменти планування розвитку громад, і процес їх застосування, і отримані результати основними акторами сприймаються та оцінюються по-різному, а відповідно – потребують подальшого збалансування. Отримані результати відображають стан використання інструментів планування та участі у громадах регіону, їх взаємодію та особливості використання різних інструментів з позицій впливу на перетворення територій та місцевих спільнот. Тим самим, стаття апелює до дискусії про еволюцію інструментів планування для країн та регіонів з досвідом транзитності, а отримані результати дозволяють вдосконалити політику планування на місцевому рівні.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Анатолій Мельничук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної та соціальної географії

Олена Денисенко, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

кандидат географічних наук, докторантка кафедри економічної та соціальної географії

Світлана Гнатюк, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

студентка кафедри економічної та соціальної географії

Посилання

Durnová, A. (2021). Czech postcommunist trouble with participatory governance. Toward an analysis of the cultural agency of policy discourses. Policy Studies, 42(1), 80-97. DOI: https://doi.org/10.1080/01442872.2019.1581155

Fainstein, S. S. (2005). Planning theory and the city. Journal of planning education and research, 25(2), 121-130. DOI: https://doi.org/10.1177/0739456X05279275

Friedmann, J. (2005). Globalization and the emerging culture of planning. Progress in Planning, 64(3), 183-234. DOI: https://doi.org/10.1016/j.progress.2005.05.001

Golubchikov, O. (2004). Urban planning in Russia: towards the market. European Planning Studies, 12(2), 229-247. DOI: https://doi.org/10.1080/0965431042000183950

Gualini, E., Bianchi, I. (2015). Space, politics and conflicts: A review of contemporary debates in urban research and planning theory in Planning and conflict: Critical perspectives on contentious urban developments. Routledge, 37-55.

Healey, P. (1998). Collaborative planning in a stakeholder society. The Town Planning Review, 1-21.

Hirt, S. (2015). Planning during Post-socialism. In International Encyclopedia of the Social & Behavioral Scienc-es, 2nd Edition, Volume 18. Elsevier.

Hirt, S. A. (2005). Planning the post-communist city: Experiences from Sofia. International Planning Studies, 10(3-4), 219-240. DOI: https://doi.org/10.1080/13563470500378572

Hirt, S., & Stanilov, K. (2009). Revisiting urban planning in the transitional countries. Regional study prepared for Planning sustainable cities: Global Report on Human Settlements 2009. URL: https://staging.unhabitat.org/downloads/docs/GRHS2009RegionalTransitionalCountries.pdf

Huxley, M., & Yiftachel, O. (2000). New paradigm or old myopia? Unsettling the communicative turn in planning theory. Journal of planning education and research, 19(4), 333-342. DOI: https://doi.org/10.1177/0739456X0001900402

Istenič, S. P., & Kozina, J. (2020). Participatory Planning in a Post-socialist Urban Context: Experience from Five Cities in Central and Eastern Europe. In: J. Nared, D. Bole (Eds.) Participatory Research and Planning in Prac-tice, 31-50.

Maier, K. (2012). Europeanization and changing planning in East-Central Europe: An Easterner's view. Planning Practice and Research, 27(1), 137-154. DOI: https://doi.org/10.1080/02697459.2012.661596

Marunyak, Ye. (2014). Territorial (spatial) planning: content and evolution of major modern trends. Ukrainian Geographical Journal, 2, 22-31. [In Ukrainian].

Melnychuk, A., Denysenko, O., Ostapenko, P. (2021). New tools for new urban spaces? Analyses of planning and participation tools and their performance in (post)transitional perspective. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya, 85, 11–22. DOI: https://doi.org/10.17721/2413-7154/2021.85.11-22

Melnychuk, A., Hnatiuk, S. (2021) Practices and tools for feedback in amalgamated territorial communities: pro-motion of GIS as services of interaction. In: L. Niemets (ed.) Region-2021. Kharkiv, V.N. Karazin Kharkiv National University, pp. 152-154. [In Ukrainian].

Nedović-Budić, Z. (2001). Adjustment of planning practice to the new Eastern and Central European context. Journal of the American Planning Association, 67(1), 38-52. DOI: https://doi.org/10.1080/01944360108976354

Palekha, Yu. M., Oleshchenko, A.V. (2016). Urban planning documentation in EU states and Ukraine: comparative analysis. Experiences and perspective on urban development. 30, 50-57. [In Ukrainian].

Peck, J., Theodore, N., & Brenner, N. (2009). Neoliberal urbanism: Models, moments, mutations. SAIS Review of International Affairs, 29(1), 49-66.

Raco, M., Durrant, D., & Livingstone, N. (2018). Slow cities, urban politics and the temporalities of planning: Les-sons from London. Environment and Planning C: Politics and Space, 36(7), 1176-1194. DOI: https://doi.org/10.1177/2399654418775105

Roy, A. (2011). Urbanisms, worlding practices and the theory of planning. Planning Theory, 10(1), 6-15. DOI: https://doi.org/10.1177/1473095210386065

Salukvadze, J., & Van Assche, K. (2022). Multiple transformations, coordination and public goods. Tbilisi and the search for planning as collective strategy. European Planning Studies, 1-19. DOI: https://doi.org/10.1080/09654313.2022.2065878

Sýkora, L. (2006). Urban development, policy and planning in the Czech Republic and Prague. In Spatial plan-ning and urban development in the new EU member states: from adjustment to reinvention, 113-140.

Sýkora, L. (2015). Cities Under Postsocialism. In James D. Wright (editor-in-chief), International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences, 2nd edition, Vol 3. Oxford: Elsevier, 605-611.

Tasan-Kok, T. (2019). Exploring Critical Constructive Thinking in Planning Studies. plaNext – next generation planning, 8, 40-44. DOI: https://doi.org/10.24306/plnxt/45

Tsenkova, S. (2014). Planning trajectories in post-socialist cities: patterns of divergence and change. Urban Re-search & Practice, 7(3), 278-301. DOI: https://doi.org/10.1080/17535069.2014.966513

Van Assche, K., Verschraegen, G., & Salukvadze, J. (2010). Changing frames: Citizen and expert participation in Georgian planning. Planning Practice & Research, 25(3), 377-395. DOI: https://doi.org/10.1080/02697459.2010.503431

Web platform “e-Consultations” (E-DEM). URL: https://consult.e-dem.ua/

Web platform “Local petitions” (E-DEM). URL: https://petition.e-dem.ua.

Web platform “Single Platform for Local e-Democracy” (E-DEM). URL: https://opencity.e-dem.ua/.

Web-platform Diia. Digital hromada. URL: https://toolkit.in.ua/chatbot

Yargina Z.N. (1984). Urban planning analysis. Moscow, Stroyizdat, 244 [In Russian].

Опубліковано
2022-06-01
Цитовано
Як цитувати
Мельничук, А., Денисенко, О., & Гнатюк, С. (2022). Нові підходи і досвід планування на місцевому рівні: стан розвитку основних інструментів у Луганській області. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія», (56), 132-142. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2022-56-09