Висотна диференціація долинно-річкових ландшафтів правобережної України

  • Олександр Лаврик Житомирський державний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0003-2604-2500
  • Володимир Корінний Житомирський державний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0002-1352-0940
  • Леонід Кирилюк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0001-9202-6600
  • Валентина Цимбалюк КЗ «Уманський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж ім. Т. Г. Шевченка Черкаської обласної ради» https://orcid.org/0000-0002-2509-6956
Ключові слова: висотна диференціація ландшафтів, антропогенні ландшафти, долинно-річкові ландшафти, ландшафтно-технічні системи, річкові долини

Анотація

На основі попереднього досвіду розглянуто прояви висотної диференціації у межах долинно-річкових ландшафтів Правобережної України. У річкових долинах виокремлено 2 висотно-ландшафтних рівні («молодий» акумулятивний і «типовий» акумулятивно-денудаційний) та 4 яруси. Кожному натуральному висотно-ландшафтному рівню відповідає конкретний натуральний тип місцевостей та певні урочища. Відповідно для антропогенних висотно-ландшафтних рівнів характерними є свої типи місцевостей та долинно-річкові ландшафтно-технічні системи. Зазначено, що антропогенні ландшафтні комплекси у межах «молодого» акумулятивного висотно-ландшафтного рівня розповсюджені рівномірно. Для нижнього ярусу «молодого» акумулятивного висотно-ландшафтного рівня характерні мости, дамби, гатки, дериваційні ГЕС, «водяні» млини, антропогенні острови, ставки руслового типу або меліоративні канали. Середній ярус представлений водогосподарськими і сільськогосподарськими ландшафтами. Верхній ярус формують селитебні та гірничопромислові ландшафти. У річкових долинах «типовий» акумулятивно-денудаційний висотно-ландшафтний рівень має один нижній ярус, який сформований двома натуральними типами місцевостей: схиловим і каньйоноподібним. Цей ярус характеризується гарною збереженістю (до 35 %) натуральних ландшафтів. Антропогенні ландшафти представлені переважно лісокультурними, селитебними, сільськогосподарськими і дорожніми ландшафтними комплексами. Зроблено висновок про те, що при подальшій антропогенізації річкових долин варто здійснювати проєктування антропогенних ландшафтів, рівномірно й обґрунтовано розподіляючи їх по висотно-ландшафтних ярусах. У межах «молодого» акумулятивного висотно-ландшафтного рівня необхідно провести відновлення та оптимізацію водогосподарських ландшафтно-технічних систем, які перебувають на стадії «старіння». У подальшому ландшафти підлягають суцільному заповіданню уздовж долини. З метою збереження долинно-річкових ландшафтів тут потрібно заборонити будь-які господарські заходи крім оптимізаційних. Формування нових антропогенних ландшафтів має бути приурочене до ярусів вищих висотно-ландшафтних рівнів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Олександр Лаврик, Житомирський державний університет імені Івана Франка

доктор географічних наук, доцент, професор кафедри екології та географії

Володимир Корінний, Житомирський державний університет імені Івана Франка

кандидат геологічних наук, доцент кафедри екології та географії

Леонід Кирилюк, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

кандидат географічних наук, доцент кафедри географії

Валентина Цимбалюк, КЗ «Уманський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж ім. Т. Г. Шевченка Черкаської обласної ради»

кандидат хімічних наук, доцент, викладач-методист циклової комісії природничих дисциплін та математики

Посилання

Akhtyrtseva, N. I. (2004). Vertical structure and issues of evolution of landscape complexes of the Kalach Upland. Bulletin of Voronezh State University. Series: Geography and Geoecology, 1, 57–61 [in Russian].

Beloselskaya, G. A. (1969). Main issues of vertical differentiation of landscapes of the central forest-steppe. Ques-tions of of landscape geography, 16–24 [in Russian].

Berezhnoy, A. V. (1983). Slope microzonality of landscapes of the Central Russian forest-steppe. Voronezh, 137 [in Russian].

Denysyk, G. I., Kyrylyk, L. M., Chyzh, O. P., Voina, I. M. (2006). High-altitude differentiation of plain landscapes. Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky. Series: Geography, 1, 5–11 [in Ukrainian].

Voina, I. M. (2010). High-altitude differentiation and diversity of anthropogenic landscapes (on the example of Vinnytsia region). Extended abstract of candidate’s thesis. Chernivtsi [in Ukrainian].

Gorbunov, A. S. (2002). Vertical differentiation of landscapes of the forest-steppe zone of the Cretaceous south of the Central Russian Upland. Extended abstract of candidate’s thesis. Voronezh [in Russian].

Denysyk, G. I., Kyrylyk, L. M. (2010). High-altitude differentiation of plain landscapes of Ukraine. Vinnytsia, 236 [in Ukrainian].

Denysyk, G. I., Chyzh, O. P. (2007). Forest-steppe Polissya. Vinnytsia, 210. [in Ukrainian].

Denysyk, G. I. (2006). Natural geography of Podillya. Vinnytsia, 184 [in Ukrainian].

Kyrylyk, L., Korinnyi, V., Kravets, Yu. (2014). High-altitude differentiation of modern landscapes of Polonsky district. Visnyk of Lviv National University. The series is geographical, 48, 95–99 [in Ukrainian].

Kyrylyk, L. M. (2007). High-altitude differentiation of Podillya landscapes. Extended abstract of candidate’s the-sis. Lviv [in Ukrainian].

Lavryk, O. D. (2016). High-altitude differentiation of valley-river landscape-technical systems. Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky. Series: Geography, 28 (3–4), 18–26 [in Ukrainian].

Mil’kov, F. N. (1953). Influence of relief on vegetation and fauna (Biogeomorphological essays). Moscow, 164 [in Russian].

Mil’kov, F. N. (1947). On the phenomenon of vertical differentiation of landscapes in the Russian plain. Questions of geography, 3, 87–102 [in Russian].

Mil’kov, F. N. (1973). Man and landscapes. Essays on anthropogenic landscape science. Moscow, 224 [in Russian].

Mikhno, V. B., Gorbunov, A. S. (2001). Altitude and landscape complexes of the Cretaceous south of the Central Russian Upland. Bulletin of Voronezh State University. Series: Geography. Geoecology, 1, 16–24 [in Russian].

Fedotov, S. V. (2009). Vertical differentiation of lithogenic landscapes of plains and issues of their optimization in the Middle Desna basin. Problems of regional ecology, 6, 25–29 [in Russian].

Fedotov, S. V. (2009). Leveling surfaces and the problem of vertical differentiation of lithogenic landscapes in the center of the Russian Plain. Bulletin of the Voronezh State University. Series: Geography. Geoecology, 2, 101–106 [in Russian].

Altitudinal Landscape Complexes of the Central Russian Forest–Steppe / A. S. Gorbunov, V. B. Mikhno, O. P. Bykovskaya, V. N. Bevz // Landscape Patterns in a Range of Spatio-Temporal Scales / A. V. Khoroshev, K. N. Dyakonov (Eds.). – Cham : Springer Nature Switzerland AG, 2020. – P. 207–220. https://doi.org/10.1007/978-3-030-31185-8.

Bu, X. Wang, Y., Wu, J. (2008). Effect of Landform on Landscape Pattern Vertical Differentiation in Rapidly Urban-ized Shenzhen City. Acta Geographica Sinica, 63 (1), 75–82. http://www.geog.com.cn/CN/10.11821/xb200801008 [in Chinese].

Stadel, C. (2019). Horizontal and Vertical Archipelagoes of Agriculture and Rural Development in the Andean Realm. Sustainable Rural Development, 1–21. http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.86841.

Buzhuo, P., Lijie, P., Haosheng, B., Higgitt, D. L. (1997). Vertical Zonation of Landscape Characteristics in the Namjagbarwa Massif of Tibet, China. Mountain Research and Development, 17 (1), 43–48. https://doi.org/10.2307/3673912.

Sun, R.-H., Chen, L.-D., Zhang, B.-P., Fu, B.-J. (2009). Vertical zonation of mountain landscape: a review. Ying Yong Sheng Tai Xue Bao. 20 (7), 1617–1624 [in Chinese].

Опубліковано
2022-06-01
Цитовано
Як цитувати
Лаврик, О., Корінний, В., Кирилюк, Л., & Цимбалюк, В. (2022). Висотна диференціація долинно-річкових ландшафтів правобережної України. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія», (56), 122-131. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2022-56-08