Захисний ефект кверцетину проти амілоїд-індукованих змін цілісності ліпідного бішару

  • Уляна Тарабара Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-7677-0779
  • Valeriya Trusova Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-7087-071X
  • Галина Горбенко Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-0954-5053
Ключові слова: амілоїдні фібрили, ліпідні мембрани, поліфеноли, молекулярна динаміка

Анотація

У даному дослідженні було використано метод молекулярної динаміки для вивчення взаємодій між кверцетином, амілоїдними фібрилами та ліпідними бішарами з фосфатидилхоліну. Отримані результати показують, що кверцетин не має значного впливу на молекулярну організацію бішару, тоді як фібрили IAPP викликають суттєві структурні зміни, особливо у зовнішньому моношарі. Кверцетин зменшує ці ефекти, послаблюючи вплив фібрил на зону полярних голівок ліпідів та гліцеролові ділянки, а також спричиняючи більш поверхневе розташування IAPP. Крім того, кверцетин знижує ступінь впорядкованості  sn-2 ацильних ланцюгів, що свідчить про його дестабілізуючий ефект. У трьохкомпонентній системі, що складалася з фосфатидилхоліну, кверцетину та IAPP, зниження параметра порядку sn-2 ацильних ланцюгів було менш виражене, що є додатковим аргументом на користь захисної ролі кверцетину. На відміну від IAPP, фібрили ApoAI та інсуліну зазнають значної структурної реорганізації у мембранозв’язаному стані. Ефекти ослаблення у присутності кверцетину спостерігаються лише з ApoAI, що підкреслює його потенціал як захисного агента проти амілоїд-індукованої деструкції ліпідного бішару. Отримані результати мають важливе значення у контексті взаємодії між поліфенолами, амілоїдними фібрилами та ліпідними мембранами, що сприяє розумінню мембрано-асоційованих амілоїдних патологій.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

D. Li, and C. Liu, Biochemistry, 59, 639 (2020). https://doi.org/10.1021/acs.biochem.9b01069

E. Chatani, K. Yuzu, Y. Ohhashi, and Y. Goto, Int. J. Mol. Sci. 22, 4349 (2021). https://doi.org/10.3390/ijms22094349

I. Shabir, V.K. Pandey, R. Shams, A. Dar, K. Dash, S. Khan, I. Bashir, et al., Front. Nutr. 9, 999752 (2022). https://doi.org/10.3389/fnut.2022.999752

J. Terao, M. Piskula, and Q. Yao, Arch. Biochem. Biophys. 308, 278 (1994). https://doi.org/10.1006/abbi.1994.1039

A. Remigante, S. Spinelli, N. Basile, D. Caruso, G. Falliti, S. Dossena, A. Marino, and R. Morabito, Int. J. Mol. Sci. 23, 7781 (2022). https://doi.org/10.3390/ijms23147781

A. Momchilova, T. Markovska, G. Georgiev, S. Pankov, G. Staneva, D. Petkova, P. Krastev, et al., Biotechnology & Biotechnological Equipment, 35, 943 (2021). https://doi.org/10.1080/13102818.2021.1939785

P. Košinová, K. Berka, M. Wykes, M. Otyepka, and P. Trouillas, J. Phys. Chem. B. 116, 1309 (2012). https://doi.org/10.1021/jp208731g

K. Yu, and C. Lee, Pharmaceutics, 12, 1081 (2020). https://doi.org/10.3390/pharmaceutics12111081

K. Yu, C. Jheng, and C. Lee, Biomed. Pharmacother. 151, 113177 (2022). https://doi.org/10.1016/j.biopha.2022.113177

N. Ulrih, M. Maricic, A. Ota, M. Sentjurc, and V. Abram, Food Res. Internat. 71, 146 (2015). https://doi.org/10.1016/j.foodres.2015.02.029

J. Eid, A. Jraij, H. Greige-Gerges, and L. Monticelli, Biochim. Biophys. Acta Adv. 1, 100018 (2021). https://doi.org/10.1016/j.bbadva.2021.100018

Опубліковано
2024-09-02
Цитовано
Як цитувати
Тарабара, У., Trusova, V., & Горбенко, Г. (2024). Захисний ефект кверцетину проти амілоїд-індукованих змін цілісності ліпідного бішару. Східно-європейський фізичний журнал, (3), 479-483. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2024-3-58