ГІС-модель просторової структури екологічної мережі Cіверсько-Донецького природного коридору для оптимізації використання біоресурсів (на прикладі Чугуївського і Зміївського районів Харківської області)
Ключові слова:
геоінформаційні технології, екомережа, природний коридор, біоресурси
Анотація
В ході проведення дослідження визначено елементи просторової структури та межі складових елементів екологічної мережі та створені цифрові картогрофічні моделі об’єктів ПЗФ, Зміївського та Чугуївського районів Харківської області.Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Кочанов, Е. О., Хортова, А. О., & Збукер, О. О. (1). ГІС-модель просторової структури екологічної мережі Cіверсько-Донецького природного коридору для оптимізації використання біоресурсів (на прикладі Чугуївського і Зміївського районів Харківської області). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія», (1054), 57-68. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/805
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
