Вплив метеорологічних умов на рівень забруднення атмосфери ландшафтів Волинської області
Анотація
Мета. Аналіз метеорологічних умов для оцінки метеорологічного потенціалу та його взаємозв’язок з рівнями забруднення атмосферного повітря у Волинській області станом на 2015 р. Методи. Порівняльно-географічний, аналітичний, узагальнення, систематизації, а також картографічний з використанням комп’ютерних програм MapInfo Professional 8,0. Результати. На основі аналізу метеорологічних величин у 2015 р. розраховано показники метеорологічного потенціалу атмосфери за кожен місяць на шести метеостанціях Волинської області. Визначено, що показники метеорологічного потенціалу атмосфери сприятливими для процесів розсіювання забруднюючих речовин у січні, квітні, травні, липні на всіх метеостанціях області, а в лютому, серпні, жовтні та грудні переважали процеси накопичення, що зумовлені наявністю здебільшого днів з туманами та вітрами зі швидкістю 0-1м/с в осінню-зимовий період. Найбільш рівномірно на метеостанціях області спостерігалися процеси як розсіювання, так і накопичення забруднюючих речовин у повітрі в березні, червні, вересні та листопаді. Найактивніше процеси розсіювання забруднюючих речовин у повітрі спостерігалися на метеостанціях Луцьк, Любешів, Маневичі та Ковель, а процеси накопичення − на метеостанціях Світязь і Володимир-Волинський у серпні та лютому. Висновки. Аналіз метеорологічних умов Волинської області підтверджує, що у центральних та південних районах, переважають процеси розсіювання забруднюючих речовин у повітрі упродовж року, які дозволили розмістити промислові об’єкти. У Володимир-Волинському та прилеглих до нього районів не рекомендовано будувати нові підприємства у зв’язку з переважанням процесів накопичення. У північних районах області сформувалися сприятливі природні та метеорологічні умови для рекреації, самоочищення атмосфери.
Завантаження
Посилання
Барановський В. А., Шищенко П. Г. Картографування стійкості геосистем – новий напрям тематичного картографування // Проблеми безперервної геогр. освіти і картографії : зб. наук. праць. К. : ЗАТ «Інститут передових технологій», 2005. Вип. 5. – С. 10-15.
Гончаренко Н.Н. Оценка потенциала загрязнения атмосферы для крупных центров Украины // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. – 2004. Вип.48. – С. 159-164.
Дуда І. О., Школьний А. К. Вплив атмосферних опадів на процеси самоочищення в повітрі Івано-Франківської області // Науковий вісник НЛТУ України. 2013. Вип. 23.12. – С. 121-126.
Киналь О. В. Орокліматогенні чинники забруднення атмосфери міських ландшафтів (на прикладі Чернівців)// Наукові записки Вінницько-го педуніверситету. Сер. Географія.2013.Вип. 25. – С. 215-218.
Колядинський П. Мікрокліматичні та орографічні чинники функціонального зонування території великого міста (на прикладі міста Чернівці)//Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 434. Географія. – С. 49-61.
Максименко Н. В., Хоружа Н.В. Просторова оцінка метеорологічного потенціалу території Полтавської області// Людина та довкілля. Проблеми неоекології. № 1-2 (25). 2016. С. 37-46.
Шевченко О. Г. Аналіз ролі метеорологічного потенціалу у формуванні забруднення атмосфери // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. – 2007. − № 54. – С. 44−46.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).