Оцінка оптимальності мінерального складу питних вод систем централізованого водопостачання окремих міських агломерацій України

  • Т. А. Сафранов Одеський державний екологічний університет
  • А. А. Поліщук ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал»
  • В. О. Юрченко Харківський національний університет будівництва та архітектури
  • Л. О. Яришкіна Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна
DOI: https://doi.org/10.26565/1992-4259-2016-15-12
Ключові слова: мінеральний склад, оптимальний вміст, баланс компонентів питної води, здоров'я населення

Анотація

   Мета. Оцінка рівня збалансованості (оптимальності) мінерального складу питних вод системи централізованого водопостачання, як можливого фактору впливу на здоров’я  населення окремих міських агломерацій України. Методи. Порівняльний аналіз результатів хімічних аналізів води із річок (свердловин)  з оптимальними значеннями показників фізіологічної повноцінності мінерального складу (ФПМС), з санітарно-хімічними показниками  безпечності та якості питної води. Результати. Гігієнічну оцінку безпечності та якості питної води проводять за показниками епідемічної безпеки, санітарно-хімічними та радіаційними показниками, а також за оптимальним вмістом мінеральних компонентів.  Надана оцінка мінерального складу питних вод в деяких міських агломераціях України. Нормативні  значення дев’яти  показників ФПМС, рекомендованих  ДСанПіН 2.2.4-171-10, є важливими критеріями оцінки якості питної води, але вони не відображають всю різноманітність хімічних елементів і мінеральних сполук у  питних водах. Якщо окремі хімічні елементи розглядати як санітарно-токсикологічні показники безпечності та якості питної води, то діапазон їх оптимальних значень не завжди відповідає нормативним   значенням.  Висновки. Тривале вживання питної води, що має дисбаланс основних мінеральних компонентів,  може бути одним із негативних факторів впливу на здоров'я населення.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Т. А. Сафранов, Одеський державний екологічний університет
д-р г.-м. наук, проф.
А. А. Поліщук, ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал»
канд. хім. наук
В. О. Юрченко, Харківський національний університет будівництва та архітектури
д-р техн. наук, проф.
Л. О. Яришкіна, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна
канд. хім. наук, доц.

Посилання

Aвицын А. П. Микроэлементозы человека: монография / А. П. Авицын, А. А. Жаворонков. – М.: Медицина, 1991. – 496 с.

Жовинский Э. Я. Экологическая геохимия и медицина / Э. Я. Жовинский, И. В. Кураева, Н. О. Крюченко // Мінералогічний журнал. – 2004. – 26. - №2. – С. 17-24.

Жовинський Е. Я. Біогеохімічне районування та питання медичної геології / Е. Я. Жовинський, І. В. Кураєва, Н. О. Крюченко та ін. // Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування. Мат. ІІІ науково-практичного конф. (4-7 листопада 2016 р., м. Трускавець). – К.: ДКЗ, 2016. – С. 381-385.

Нормы физиологических потребностей в энергии и пищевых веществах для различных групп населения Российской федерации. Методические рекомендации. МР 2.3.1.2432-08. – М.: 2008.

Иванов А.В. Современные представления о влиянии питьевой воды на состояние здоровья населения / А. В. Иванов, Е. А. Тафеева, Н. Х. Давлетова, К. В. Вавашкин. // Вода: химия и экология. – 2012. - №3. – С. 48-53.

Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДсанПіН 2.2.4-171-10). – К., 2010.

ДСТУ 7525:2014. «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості». – К.: Мінеконом-ровитку України, 2014. – 25 с.

Шварцев С. Л. Оценка качества питьевой воды скважины «ТВК» в процессе её водоподготовки, поиск новых источников высококачественной воды в районе г. Томска / С. Л. Шварцев, Ю. Г. Копылова. – Томск: ТПУ, 2001. – 31 с.

Барвиш М. В. Новый подход к оценке микрокомпонентного состава подземных вод, используемых для питьевого водоснабжения / М.В. Барвиш, А.А. Шварц //Геоэкология, 2000.− №5.−С.467−473.

Яковлев В. В. Источники водоснабжения Харькова и перспективы использования лучевых водозаборов / В. В. Яковлев, В. Д. Лищина, М. В. Бабаев, А. Г. Васенко// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?

Ковалева Е.А. Качество питьевой воды города Харькова и пути его улучшения/ Е. А. Ковалева, В. А. Ткачев // Коммунальное хозяйство городов. – 2008. – Т.4. – С. 110-113.

Мацієвська О.О. Оцінювання якості питної води м. Львів та дослідження впливу води різної якості на показники крові людини / О.О. Мацієвська // Медико-гідрогеохімічні чинники геологічного середовища України / за ред. проф. Г. І. Рудька. Київ – Чернівці: Букрек, 2015. – С. 495-535.

Опубліковано
2017-01-18
Як цитувати
Сафранов, Т. А., Поліщук, А. А., Юрченко, В. О., & Яришкіна, Л. О. (2017). Оцінка оптимальності мінерального складу питних вод систем централізованого водопостачання окремих міських агломерацій України. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (15), 89-98. https://doi.org/10.26565/1992-4259-2016-15-12
Номер
№ 15 (2016): Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія "Екологія"
Розділ
Екологічна безпека навколишнього середовища

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)