Особливості екологічної освіти для дітей дошкільного віку
Анотація
Мета. Визначити сучасний стан екологічного виховання дітей дошкільного віку в Україні та запропонувати комплекс методичних розробок для закладів дошкільної освіти і сімейного виховання.
Методи. Системний та порівняльний аналіз змісту та якості дошкільної екологічної освіти, со-ціологічні методи дослідження, метод атомно-абсорбційної спектрометрії як приклад наочного та практичного навчання
Результати. Порівняння підходів до дошкільної екологічної освіти у Німеччині, США, Англії, Японії та Швеції визначило, що ефективна дошкільна екологічна освіта спирається насамперед на безпосередній досвід дитини у природному середовищі, а не на ізольоване засвоєння теоретичних відомостей. Шведська модель «лісових шкіл» розглядається у дослідженнях як дієвий спосіб розвит-ку самостійності, соціальної взаємодії та відповідального ставлення до довкілля. Онлайн-опитування батьків дошкільнят з Запоріжжя, Ужгорода, Вінниці, Полтави, Львова, Києва та Харкова виявило сут-тєвий розрив між установками й діями батьків: більшість визнають важливість екологічного вихован-ня дошкільнят; трохи більше половини звертаються до екологічної тематики; зовсім незначна кіль-кість батьків систематично долучаються до екологічних заходів; у домашній практиці екологічного виховання переважають бесіди, тоді як виконання практичних дослідів та спільних екологічних проєктів батьками використовується значно менше. Спектрометричний аналіз визначення вмісту ва-жких металів у рослинній продукції, виконаний під час демонстрації практичних робіт, засвідчив вдалий підхід до візуалізації для дітей дослідницької діяльності. Запропонований методичний цикл містить 8 розробок для дітей 3-7 років.
Висновки. Період дошкільного дитинства є ключовим для формування первинних екологічних уявлень, емоційно-ціннісного ставлення до природи та навичок екологічно доцільної поведінки. Практична діяльність у природі має розглядатися як базовий компонент освітнього процесу, а не як епізодичне доповнення. Недостатність адаптованих методичних матеріалів і слабка участь родин взаємно посилюють одна одну, тому потребують комплексного педагогічного вирішення. Запропо-нований методичний цикл ураховує вікові особливості дошкільнят і може бути застосований як у за-кладах дошкільної освіти, так і в родинному вихованні.
Завантаження
Посилання
Belenka, G. V., Naumenko, T. S., & Polovina, O. V. (2013). Preschoolers about the world of nature: teaching and methodological manual. Kyiv: Borys Grinchenko Kyiv University. Retrieved from https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/3867/2/G_Belenky_O_Polovin%D0%B0_T_Naumenko_PANW_PED_PI.pdf
Goropakha, N. M. (2014). Ecologization of the developmental environment of a preschool institution. Pedagogical Sciences: collection of scientific works, (65), 396–402. Retrieved from https://vseosvita.ua/library/embed/0100aan2-4b17.docx.html
3. Repeta, S. R., & Dzhura, N. M. (2022). Environmental education of older preschool children in the conditions of a preschool education institution. Preschool Pedagogy. Innovative Pedagogy, 1(50), 199–203. https://doi.org/10.32782/2663- 6085/2022/50.1.41
Ivanchuk, S. A. (2020). Environmental education of preschoolers in the context of its current definitions. Pedagogy of forming a creative personality in higher and general secondary schools, 2(70), 54–58. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.70-2.9
O'Brien, L., & Murray, R. (2007). Forest School and its impacts on young children: Case studies in Brit-ain. Urban Forestry & Urban Greening, 6, 249–265. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2007.03.006
Hepworth, A. (2024). Attending 12 weekly Forest School sessions improves mood and cooperation in 7–8-year-old children. Journal of Adventure Education and Outdoor Learning. https://doi.org/10.1080/14729679.2024.2393130
Shabalin, A. Yu. (2025). Features of environmental education in preschool age (Bachelor's qualifica-tion thesis, specialty 101 «Ecology»). V. N. Karazin Kharkiv National University. Retrieved from https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/22661
On the Concept of Environmental Education in Ukraine: Decision of the Ministry of Education and Sci-ence of Ukraine dated 20.12.2001 No. 13/6-19 (current version as of 01.01.2026). (2001). Legislation of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/v6-19290-01
Basic Component of Preschool Education (State Standard of Preschool Education): Order of the Minis-try of Education and Science of Ukraine dated 12.01.2021 No. 33. (2021). Official website of the Minis-try of Education and Science of Ukraine. Retrieved from https://mon.gov.ua/staticobjects/mon/sites/1/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf
Kosenko, Yu. M. (Ed.). (2021). Training of future educators for the formation of preschool children's environmental competence: monograph (pp. 267–303). V. G. Korolenko Poltava National Pedagogical University. Retrieved from https://publishing.pnpu.edu.ua/catalog/download/520/734/3535?inline=1
Forest School Association. (n.d.). What is Forest School? Retrieved from https://forestschoolassociation.org/what-is-forest-school/
Learning through Landscapes. (n.d.). Forest Kindergarten. Retrieved from https://ltl.org.uk/forest-kindergarten/
Dabaja, Z. (2021). The Forest School impact on children: reviewing two decades of research. Re-searchGate. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/349826342_The_Forest_School_impact_on_children_reviewing_two_decades_of_research
Harris, F. (2021). Developing a relationship with nature and place: the potential role of forest school. Environmental Education Research. https://doi.org/10.1080/13504622.2021.1896679
Natural Start Alliance. (2023). Nature Preschools in the United States: 2022 Survey. North American Association for Environmental Education (NAAEE). Retrieved from https://naturalstart.org/nature-preschools-united-states-2022-survey
Pikus, A. E., Skibbe, L. E., Larimore, R. A., & Sobel, D. (2025). Investigating Nature-based Preschoolers Gains in Early Literacy and Select Executive Function Skills. AERA Open. https://doi.org/10.1177/23328584251362714
Iwasaki, S. (2022). Effects of Environmental Education on Young Children's Water-Saving Behaviors in Japan. Sustainability, 14(6), 3382. https://doi.org/10.3390/su14063382
Poje, M., Marinić, I., Stanisavljević, A., & Rechner Dika, I. (2024). Environmental Education on Sus-tainable Principles in Kindergartens — A Foundation or an Option? Sustainability, 16(7), 2707. https://doi.org/10.3390/su16072707
Alam, S., & Hamzah, R. A. (2025). The role of parental involvement in promoting Education for Sus-tainability in primary schools. Asian Education and Development Studies, 14(3), 563–578. https://doi.org/10.1108/AEDS-07-2024-0151
Hadler, M., Klösch, B., Schwarzinger, S., Schweighart, M., Wardana, R., & Bird, D. N. (2022). Measur-ing Environmental Attitudes and Behaviors. In Surveying Climate-Relevant Behavior. Palgrave Mac-millan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-85796-7_2
Colombo, S. L., Chiarella, S. G., Raffone, A., & Simione, L. (2023). Understanding the Environmental Attitude-Behaviour Gap: The Moderating Role of Dispositional Mindfulness. Sustainability, 15(9), 7285. https://doi.org/10.3390/su15097285
Kulish, M. F. (2022). Environmental education of preschool children as a component of their compre-hensive development (Qualification thesis). T. H. Shevchenko Chernihiv National Pedagogical Univer-sity. Retrieved from https://epub.chnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/9960/1/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88%20%D0%9C.%D0%A4.%20%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf
Nekos, A. N., Bezsonnyi, V. L., & Uvarova, S. D. (2025). Activity-based approach in environmental education through the study of soil cover. In Soil Health as a Component of the One Health Strategy for Society: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (Kharkiv, December 3, 2025) (pp. 87–90). NSC «ISSAR named after O. N. Sokolovskyi». Retrieved from http://www.issar.com.ua/uk/vydannya
Nekos, A. N., Kochanov, E. O., & Uvarova, S. D. (2025). Integration of environmental education and upbringing into the educational process. In Eurointegration of Ukraine's Environmental Policy: Mate-rials of the VII All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (Odesa, November 3–5, 2025) (pp. 248–250). Odesa National University I. I. Mechnikov. Retrieved from https://drive.google.com/drive/folders/14_WFq7rJ3WPBEeWMYtj_NsKtsPd3IEtn?usp=drive_link
Ali, S., & Ahirwar, R. (2025). Accumulation of toxic metals in vegetable crops and associated dietary exposure risks to human health. Discover Environment. https://doi.org/10.1007/s44274-025-00373-w
Ullah, N., Ur Rehman, M., Ahmad, B., Ali, I., Younas, M., Aslam, M. S., … Rezakazemi, M. (2022). As-sessment of heavy metals accumulation in agricultural soil, vegetables and associated health risks. NCBI / PMC. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0267719
Авторське право (c) 2026 Некос А. Н., Уварова С. Д., Шабалін А. Ю.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
