Моделювання геоморфометричних характеристик міських ландшафтів
Ключові слова:
ландшафтне планування, геоморфометричні характеристики, моделювання, місто Харків, рельєф, схил, крутизна, експозиція, кривизна
Анотація
На основі аналізу європейського і вітчизняного досвіду ландшафтного планування міських територій виявлено низьку увагу до оцінки геоморфометричних характеристик. За допомогою ГІС - технологій створено серію карт інвентаризаційного етапу ландшафтного планування для річкового басейну р. Лопань в межах міста Харків. Визначено просторові відмінності крутизни, експозиції та кривизни схилів рельєфу міських ландшафтів, що знайшли відображення на представлених повнокольорових картографічних творах.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Клєщ, А. А., Максименко, Н. В., & Баскакова, Л. В. (1). Моделювання геоморфометричних характеристик міських ландшафтів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1140), 24-34. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/1622
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
