Обставини виникнення та семантика етноніма болгар.
Анотація
Пояснити походження етноніма болгар (булгар) намагалися давно. На сьогодні відомо більше 10 гіпотез. Ще у XII ст. арабський мандрівник ал-Гарнаті стверджував, що болгар – це арабізована форма місцевого слова балар – «розумна людина». Р. Чарнок в середині XIX ст. виводив даний етнонім від гідроніма Волга. Болгарські вчені намагалися також пояснити назву народуболгари. Так, Спиридон Габровський виводив її від імені прародителя Болга, а Цані Гінчев – від назви річки Буг. Інша етимологія пов’язує походження етноніма болгар з монгольським bulğarak – «відокремити» (O. Karatay). Деякі вчені вважали, що етнонім булгар міг виникнути із прототюркського слова bulģha– «змішувати» (G. W. Bowersock). Б. Мункачі, А. П. Новосельцев та Д. М. Данлоп намагалися пов’язати етнонім болгар з уграми. Проте усі запропоновані гіпотези не відповідають історичним реаліям і не витримують критики.
Тому є сенс підтримати висунуте О. Пріцаком і підтримане П. Добревим, О. Каратаєм та іншими дослідниками припущення, згідно з яким термін болгар утворився від з’єднання прототюркських bel («п’ять») і gur («стріла» у сенсі «плем’я»). На нашу думку, ця гіпотеза найбільше підтверджується історичними фактами, що містяться в історичному наративі. Саме п’ять племен у складі Великої Болгарії згадує Феофан.
Завантаження
Посилання
Agafiy. 1953. O tsarstvovanii Yustiniana [On the Reign of Justinian]. Moskva, AN SSSR, 254 s. (In Russian).
Агафий. 1953. О царствовании Юстиниана. Москва, АН СССР, 254 с.
Artamonov, M. I. 1962. Istoriya khazar [History of the Khazars]. Leningrad, Gos. Ermitazh, 523 s. (In Russian).
Артамонов, М. И. 1962. История хазар. Ленинград, Гос. Эрмитаж, 523 с.
Gadlo, A. V. 1979. Etnicheskaya istoriya Severnogo Kavkaza IV–X vv. [Ethnic History of the North Caucasus of 4th-10th Centuries AD]. Leningrad, LGU, 216 s. (In Russian).
Гадло, А. В. 1979. Этническая история Северного Кавказа IV–X вв. Ленинград, ЛГУ, 216 с.
Garnati. 1971. Puteshestviye Abu Khamida al-Garnati v Vostochnuyu i Tsentral’nuyu Evropu (1131–1153 gg.) [Journey of Abu Hamid al-Garnati to Eastern and Central Europe (1131-1153)] / Publ. By O. G. Bol’shakov, A. L. Mongayt. Moskva, Nauka, 136 s. (In Russian).
Гарнати. 1971. Путешествие Абу Хамида ал-Гарнати в Восточную и Центральную Европу (1131–1153 гг.) / Публ. О. Г. Большаков, А. Л. Монгайт. Москва, Наука, 136 с.
Bozhilov, I. 2006. Istoriyana Srednovekovna Balgariya VII–XIV v. [History of Medieval Bulgaria of 7th-14th Centuries AD]. Sofia, Anubis, t. I, 703 s. (In Bulgarian).
Божилов, И. 2006. История на Средновековна България VII–XIV в. София, Анубис, т. I, 703 с.
Gening, V. F., Khalikov, A. Kh. 1964. Ranniye bolgary na Volge [The Early Bulgarians on the Volga]. Moskva, Nauka, 200 s. (In Russian).
Генинг, В. Ф., Халиков, А. Х. 1964. Ранние болгары на Волге. Москва, Наука, 200 с.
Dobrev, P. 1997. Skazanieto na Atilovite huni. Po sledite na edna nauchna senzatsiya [The Tale of Attil’s Huns. On the Trail of a Scientific Sensation]. Sofia, Slavika, 176 s. (In Bulgarian).
Добрев, П. 1997. Сказанието на Атиловите хуни. По следите на една научна сензация. София, Славика, 176 с.
Dobrev, P. 2002. Imeto balgari – klyuch kam drevnata balgarska istoriya [The name Bulgarians – a Key to the Ancient Bulgarian History]. Sofia, 240 s. (In Bulgarian).
Добрев, П. 2002. Името българи – ключ към древната българска история. София, 240 с.
Drevnetyurkskiy slovar’ [Old Turkic Dictionary]. 1969. Leningrad, Nauka, 676 s. (In Russian).
Древнетюркский словарь. 1969 Ленинград, Наука, 676 с.
Egishe. 1971. O Vardane i voyne armyanskoy [About Vardan and the Armenian War] / Per. s drevnearm. I. A. Orbeli. Yerevan, AN Ar. SSR, 192 s. (In Russian).
Егишэ. 1971. О Вардане и войне армянской / Пер. с древнеарм. И. А. Орбели. Єреван, АН Ар. ССР, 192 с.
Iordan. 1960. O proiskhozhdenii i deyanikh getov [On the Origin and Deeds of the Getae] / Per. s lat. E. Ch. Skrzhinskoy. Moskva, Izd. vost. lit., 436 s. (In Russian).
Иордан. 1960. О происхождении и деяних гетов / Пер. с лат. Е. Ч. Скржинской. Москва, Изд. вост. лит., 436 с.
Klyashtornyy, S. G., Sultanov, G. I. 2000. Gosudarstva i narody evraziyskikh stepey v drevnosti i srednevekov’ye [States and Peoples of the Eurasian Steppes in Antiquity and the Middle Ages]. Sankt-Peterburg, Peterburgskoye vostokovedeniye, 320 s. (In Russian).
Кляшторный, С. Г., Султанов, Г. И. 2000. Государства и народы евразийских степей в древности и средневековье. Санкт-Петербург, Петербургское востоковедение, 320 с.
Kokovtsov, P. K. 1932. Evreysko-khazarskaya perepiskav X v. [Jewish-Khazar Correspondence in the 10th century AD]. Leningrad, AN SSSR, 134 s. (In Russian).
Коковцов, П. К. 1932. Еврейско-хазарская переписка в X в. Ленинград, АН СССР, 134 с.
Komar, O. V. 2001. «Kubrat» ì «Velika Bolgarìa»: problema dzhereloznavchogo analizu [«Kubrat» and «Great Bulgaria»: the Problem of Source Analysis]. Shodoznavstvo, Kyiv, № 13-14, s. 133-155. (In Ukrainian).
Комар, О. В. 2001. «Кубрат» і «Велика Болгарія»: проблема джерелознавчого аналізу. Сходознавство, Київ, № 13–14, с. 133–155.
Kunik, A. 1879. O rodstve Khagano-Bolgar s Chuvashami po slavyano-bolgarskomu Imenniku [About the Kinship of the Hagano-Bulgarians with the Chuvashs according to the Slavic-Bulgarian Imennik]. Zapiski imperatorskoy Akademii nauk. Sankt-Peterburg, vol. XXXII, book II, s. 118-161. (In Russian).
Куник, А. 1879. О родстве Хагано-Болгар с Чувашами по славяно-болгарскому Именнику. Записки императорской Академии наук. Санкт-Петербург, т. XXXII, кн. II, с. 118–161.
Menandr. 1860. Prodolzheniye istorii Agafiyevoy [Continuation of Agafiy’s History] / Per. s grech. S. Destunisa. Vizantiyskiye istoriki. Sankt-Peterburg, s. 311-470. (In Russian).
Менандр. 1860. Продолжение истории Агафиевой / Пер. с греч. С. Дестуниса. Византийские историки. Санкт-Петербург, с. 311–470.
Moisey Khorenskiy. 1858. Istoriya Armenii [History of Armenia] / Per. s drevnearm. N. O. Emina. Moskva, 377 s. (In Russian).
Моисей Хоренский. 1858. История Армении / Пер. с древнеарм. Н. О. Эмина. Москва, 377 с.
Novosel’tsev, A. P. 1990. Khazarskoye gosudarstvo i ego rol’ v istorii Vostochnoy Evropy i Kavkaza [The Khazar State and its Role in the History of Eastern Europe and the Caucasus]. Moskva, Nauka, 264 s. (In Russian).
Новосельцев, А. П. 1990. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. Москва, Наука, 264 с.
Parker, E. G. 2003. Tysyacha let iz istorii tatar [A Thousand Years from the History of the Tatars]. Kazan’, «Idel-Press», «Slovo», 280 s. (In Russian).
Паркер, Е. Г. 2003. Тысяча лет из истории татар. Казань, «Идел-Пресс», «Слово», 280 с.
Patkanov, K. 1883. Iz novogo spiska geografii, pripisyvayemoy Moiseyu Khorenskomu [From the New List of Geography attributed to Moses Khorensky]. Zhurnal ministerstva narodnogo prosveshcheniya, ch. CCXXVI, s. 21-32. (In Russian).
Патканов, К. 1883. Из нового списка географии, приписываемой Моисею Хоренскому. Журнал министерства народного просвещения, ч. CCXXVI, с. 21–32.
Pigulevskaya, N. 1941. Siriyskiye istochniki po istorii narodov SSSR [Syrian Sources on the History of the Peoples of the USSR]. Moskva, Leningrad, AN SSSR, 124 s. (In Russian).
Пигулевская, Н. 1941. Сирийские источники по истории народов СССР. Москва, Ленинград, АН СССР, 124 с.
Prisk. 1861. Skazaniya Priska Paniyskogo [Tales of Priscus of Panius] / Per. s grech. G. S. Destunisa. Uchenyye zapiski vtorogo otdeleniya Imperatorskoy akademii nauk. Sankt-Peterburg, vyp. 1, s. 1-112. (In Russian).
Приск. 1861. Сказания Приска Панийского / Пер. с греч. Г. С. Дестуниса. Ученые записки второго отделения Императорской академии наук. Санкт-Петербург, вып. 1, с. 1–112.
Prokopiy iz Kesarii. 1959. Voyna s gotami [War with the Goths] / Per. s grech. S. P. Kondrat’yeva. Moskva, AN SSSR, 516 s. (In Russian).
Прокопий из Кесарии. 1959. Война с готами / Пер. с греч. С. П. Кондратьева. Москва, АН СССР, 516 с.
Rashev, R. 2004. Prabalgarite prez V–VII vek [The Proto-Bulgarians in the 5th –7th centuries AD]. Vtoro dopalneno izdanie. Sofia, 348 s. (In Bulgarian).
Рашев, Р. 2004. Прабългарите през V–VII век. 2. доп. изд. София, 348 с.
Ronin, V. K. 1995. Tak nazyvayemaya Khronika Fedegara [The So-Called Chronicle by Fedegar]. Svod drevneyshikh pis’mennykh izvestiy o slavyanakh. Moskva, vol. II, s. 320-370. (In Russian).
Ронин, В. К. 1995. Так называемая Хроника Федегара. Свод древнейших письменных известий о славянах. Москва, т. II, с. 320–370.
Sirotenko, V. T. 1961. Osnovnye teorii proishoždeniâ drevnih bulgar i pisʹmennye istočniki IV–
V vv. [Basic Theories of the Origin of the Ancient Bulgarians and Written Sources of the 4th-5th Centuries]. Uchenye zapiski Permskogo gosudarstvennogo universiteta. Permʹ, vol. ХХ, iss. 4, s. 3-41. (In Russian).
Сиротенко, В. Т. 1961. Основные теории происхождения древних булгар и письменные источники IV–V вв. Ученые записки Пермского государственного университета. Пермь, т. ХХ, вып. 4, с. 3–41.
Tortika, O. O. 1999. Istorychna heohrafiya ta naselennya Velykoyi Bolhariyi (630−660 rr.): metodyka doslidzhennya kochovykh suspil’stv seredn’ovichchya [Historical Geography and Population of Great Bulgaria (630-660): Research Methodology of Nomadic Societies of the Middle Ages]. Avtoref. dyss. … kand. ist. nauk. Kharkiv, 20 s. (In Ukrainian).
Тортіка, О. О. 1999. Історична географія та населення Великої Болгарії (630–660 рр.): методика дослідження кочових суспільств середньовіччя. Автореф. дисс. … канд. іст. наук. Харків, 20 с.
Feofan. 1890. Letopis’ vizantiytsa Feofana ot Diokletiana do tsarya Mikhaila i syna ego Feofilakta [Chronicle of the Byzantine Theophanes from Diocletian to King Michael and his son Theophylact] / Per. s grech. V. I. Obolenskogo i F. A. Ternovskogo. Sankt-Peterburg, 680 s. (In Russian).
Феофан. 1890. Летопись византийца Феофана от Диоклетиана до царя Михаила и сына его Феофилакта / Пер. с греч. В. И. Оболенского и Ф. А. Терновского. Санкт-Петербург, 680 с.
Feofilakt Simokatta. 1957. Istoriya [History] / Per. s grech. S. P. Kondrat’yeva. Moskva, AN SSSR, 224 s. (In Russian).
Феофилакт Симокатта. 1957. История / Пер. с греч. С. П. Кондратьева. Москва, АН СССР, 224 с.
Chichurov, I. S. 1980. Vizantiyskiye istoricheskiye sochineniya: «Khronografiya» Feofana, «Breviariy» Nikifora [Byzantine Historical Writings: “Chronographyˮ by Theophanes, “Breviaryˮ by Nicephorus]. Moskva, Nauka, 216 s. (In Russian).
Чичуров, И. С. 1980. Византийские исторические сочинения: «Хронография» Феофана, «Бревиарий» Никифора. Москва, Наука, 216 с.
Bowersock, G. W. 1999. Late Antiquity: a Guide to the Postclassical World. Cambriage Mass., London, Harvard University Press, 354 p.
Charnock, R. S. 1859. Local Etymology: A Derivative Dictionary of Geographical Names. London, Houlston and Wright, 325 p.
Dunlop, D. M. 1954. The history of the Jewish Khazars. 2 ed. New-York, Prinston Univer. Press, 293 p.
Karataty, O. 2003. In Search of the Lost Tribe: the Origins and Making of the Croatian Nation. KaraM Yayıncılık, Çorum, 120 p.
Minorsky, V. 1937. Hudud al-Alam.The regions of the world. London, Oxford, 320 p.
Muncasi, B. 1945. Ethnographia, VI, Budapest, 320 old.
Pritsak, O. 1981. Orientrung und Farbsymbolyc. Zu den Farbenbezeichungen in den altaischen Volkernamen. Stidies in Medieval Eurasian History. London, pp. 376-383.
