Анти на лівому березі Нижнього Дунаю у VII ст.

Анотація

У VII ст. анти Нижнього Подунав'я вже не згадувались у письмових джерелах як учасники подій того часу. Причину цього дослідники пояснювали тим, що тоді анти переселилися на правий берег Дунаю в межі Візантійської імперії. Є навіть відомості Феофілакта Сімокатти та Феофана, згідно з якими у 602 р. у візантійсько-аварській війні анти лівобережжя Нижнього Дунаю виступили на боці візантійців і за це зазнали нападу аварів. Їх і називали у VII ст. «северами». На думку деяких дослідників, існує зв'язок між «северами» Нижнього Подунав'я та «сіверянами» Середньої Надніпрянщини, тому що термін «север» означає – «лівобережний». Відомості Феофана дозволяють визнати, що після 602 р. частина антів залишилася на лівому березі Дунаю. Цілком можливо, що ці анти-перевізники стали васалами аварів. Їхній етнографічний опис цілком відповідає даним візантійських авторів про слов'ян на човнах-моноксилах, які у 626 р. допомагали аварам та персам штурмувати Константинополь. Феофан повідомляє, що вони прибули сюди з берегів Дунаю. Лише у 680 р. болгарський хан Аспарух зміг вигнати остаточно з лівого берега Дунаю нащадків антів, бо ті були союзниками аварів, які були конкурентами болгарам. Тим нічого не залишалося, як повернутися на свою історичну батьківщину на Лівобережжі Середньої Надніпрянщини. Не виключено, що це переселення могло б сприяти політичному домінуванню
репатріантів з берегів Дунаю серед місцевих слов'янських племен. Археологічні знахідки того часу, представлені насамперед скарбами, свідчать, що ці переселенці не були носіями провінційної візантійської культури, але брали активну участь у торговому обміні з Візантією. Щодо поширення етноніму «сіверяни» (севери) серед слов'янських племен Нижнього Дунаю та Лівобережної Надніпрянщини існують два варіанти пояснення: або цей термін з'явився серед слов'ян на лівому березі Дунаю та на лівому березі Дніпра конвергентно; або нащадки антів принесли його з собою до Надніпрянщини і поширили його там. На користь другого припущення може свідчити те, що термін «север» у російській та деяких слов'янських мовах означає частину світу – Північ (Север). Для позначення південної частини східних слов'ян це дивно. Зате на північ від слов'ян, які проживали на правому березі Дунаю у VII ст., знаходилися лівобережні анти. Цілком можливо, що у VII ст. серед нижньодунайських слов’ян термін «север» отримав ще одне семантичне значення і завдяки репатріації слов’ян з лівого берега Дунаю на лівий берег Дніпра поширився серед східних слов’ян у новому значенні.