Діахронічна множинність у перекладі п’єс Шекспіра: когнітивно-дискурсивна перспектива
Анотація
У статті розглядається ефективність когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення діахронної множинності перекладу на матеріалі п’єс Шекспіра як віддалених у часі оригінальних текстів та їх хронологічно віддалених українських ретрансляцій ХІХ–ХХІ ст. Для виявлення впливу дискурсивних і когнітивних факторів на процес і результат ретрансляцій реалізовано комплексну методологію дослідження на основі методів когнітивної транслятології разом із методологічними засадами дискурс-аналізу. Дискурсивний аналіз обґрунтовує дискурсивний чинник, який стає передумовою діахронної множинності перекладу п’єс Шекспіра у випадках, коли хронологічні та ідеологічні, культурні та індивідуальні умови оригінального та перекладного текстів різні. Методи когнітивної транслятології доводять, що когнітивний чинник стає визначальним у діахронній множинності перекладу п’єс Шекспіра, оскільки когнітивний консонанс чи когнітивний дисонанс перекладачів із ідеями автора спричиняє різне тлумачення перекладачами оригінальних текстів і, як наслідок, різний ступінь когнітивної близькості тексту перекладу з оригінальним. Співвідношення когнітивного консонансу та когнітивного дисонансу зі ступенями когнітивної близькості виглядає наступним чином: когнітивний консонанс корелює з когнітивними еквівалентами (повними та частковими) або когнітивними аналогами (функційними та стилістичними); когнітивний дисонанс корелює з когнітивними варіантами (референтним, валоративним і смисловим). Методологія когнітивної транслятології допомагає визначити вибір перекладачем ефективної стратегії перекладу (архаїзація, модернізація, нейтралізація часової дистанції) і тактики (репродуктивної чи адаптивної) під час перекладу віддаленого в часі оригінального твору.
Завантаження
Посилання
Boiko, Ya. V. (2022a). Interpretation module in the framework of the cognitive-discursive model of diachronic plurality in translation of Shakespeare’s plays. Topics in Linguistics. 23 (1), 1-14.
Boiko, Ya., & Nikonova, V. (2021). Cognitive model of the tragic in Ukrainian retranslations of Shakespeare’s plays. Journal of Language and Linguistic Studies. 17 (2), 1034-1052.
Brownlie, S. (2006). Narrative theory and retranslation theory. Across Languages and Cultures, 7(2), 140-170.
Evans, V., & Green, M. (2006). Cognitive linguistics: An introduction. Edinburgh: Edinburgh University Press.
Farahzad, F. (1999). Plurality in translation. Retrieved from https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED429449.pdf
Feng, L. (2014). Retranslation hypotheses revisited: A case study of two English translations of Sanguo Yanyi – the first Chinese novel. Stellenbosch Papers in Linguistics Plus, 43, 69-86.
Gove, Ph. B. (2023). New Webster’s dictionary and thesaurus of the English Language. Danbury: Lexicon Publications Inc. Retrieved from https://www.merriam-webster.com/dictionary/worth
Halliday, M. A. K., & Matthiessen, C. M. I. M. (1999). Construing experience: A language-based approach to cognition. London, New York: Continuum.
Hermans, T. (2006). Translating others. London: Routledge.
Holsanova, J. (2008). Discourse, vision, and cognition. Amsterdam: Benjamins.
Kaiser, R. (2002). The dynamics of retranslation: Two stories. Translation Review, 63, 84-85.
Kolomiiets, L. V. (2015). Ukrayinsʹkyy khudozhniy nereklad ta nerekladachi 1920-30-kh rokiv [Ukrainian artistic translation and translators of the 1920s-30s]: materialy do kursu «Istoriya nerekladu». Vinnytsya: Nova Knyha.
Kolomiiets, L. V. (2023). Dva Leonida Hrebinky: do pytannya pro avtentychnyy pereklad I redaktorsʹku pravku (na materiali perekladu “Hamleta” V. Shekspira) [Two Leonid Hrebinkas: on the question of an authentic translation and editorial correction (on the material of the translation of “Hamlet” by W. Shakespeare)]. Retrieved from https://shakespeare.znu.edu.ua/ uk/kolomiiec-l-dva-leonida-grebinki-do-pitannja-pro-avtentichnij-pereklad-i-redaktorsku-pravku-na-materiali-perekladu-gamleta-v-shekspira/
Koskinen, K., & Paloposki, O. (2003). Retranslations in the age of digital reproduction. Cadernos de Tradução, 1(11), 19-38.
Larson, M. L. (1997). Meaning-based translation: A guide to cross-language equivalence, 2nd ed. Lanham, MD: University Press of America.
Lewandowska-Tomaszczyk, B. (2010). Re-conceptualization and the emergence of discourse meaning as a theory of translation. In B. Lewandowska-Tomaszczyk, & M. Thelen (Eds.), Meaning in translation (pp. 105-147). Frankfurt am Main: Peter Lang.
Luchuk, О. (1995). Chasovyy faktor yak problema perekladoznavstva [Time factor as a problem of translation studies] Visnyk derzhavnoho universytetu “Lʹvivsʹka politekhnika”, 295, 92-97.
Martynyuk, A. P. (2012). Linhvistychna kontseptolohiya: metodolohichni platformy, metodyky analizu, perspektyvy rozvytku. [Linguistic conceptology: methodological platforms, methods of analysis, development perspectives], Naukovyy visnyk Volynsʹkoho universytetu. Seriya Filolohichni nauky. 23, 81-88.
Neoklasytsyzm. (1962). [Neo-classicism]. In E. Onatskii. Ukrains’ka mala entsyklopediia: 16 kn: u 8 t. Buenos-Ajres, 5 (IX), Litery Na – Ol, 1123-1124.
Nikonova, V. H. (2008). Kontseptual'nyy prostir trahichnoho v pʺyesakh Shekspira: poetyko-kohnityvnyy analiz [The conceptual space of the tragic in Shakespeare’s plays: a poetic-cognitive analysis]. (Unpublished doctoral thesis, Kyiv National Linguistic University, Kyiv, Ukraine). Retrieved from http://www.disslib.org/kontseptualnyi-prostir-trahichnoho-v-p-yesakh-shekspira-poetyko-kohnityvnyi-analiz.html
O’Brien, S. (2013). The borrowers: researching the cognitive aspects of translation. Target, 25(1),
5-17.
Ortega y Gasset, J. (2004). The misery and the splendor of translation. In L. Venuti (Ed.), The translation studies reader (pp. 49-63). London, New York: Routledge.
Pavliuk, A. B. (2013). Fenomen mnozhynnosti perekladu v konteksti pytanʹ suchasnoho movoznavstva. [The phenomenon of multiplicity of translation in the context of issues of modern linguistics]. Movni i kontseptualʹni kartyny svitu, 43(3), 190-197.
Perminova, A. O. (2005). Mnozhynnistʹ perekladiv yak faktor stvorennya kulʹturomovnoho buttya khudozhnʹoho tvoru. [The multiplicity of translations as a factor in the creation of the cultural-linguistic existence of an artistic work]. Visnyk Sumsʹkoho derzhavnoho universytetu. Seriya «Filolohichni nauky», 6(78), 99-105.
Pym, A. (2007). Natural and directional equivalence in theories of translation. Target, 19(2),
271-294.
Rebrii, O. V. (2012). Suchasni kontseptsiyi tvorchosti u perekladi. [Modern concepts of creativity in translation]. Kharkiv: Kharkivsʹkyy natsionalʹnyy universytet imeni V. N. Karazina.
Rylskyi, M. T. (1975). Problemy khudozhnʹoho perekladu [Problems of artistic translation]. Mystetstvo perekladu. Kyyiv: Rad. pysʹmennyk, 25-92.
Sitar, R. A. (2014). Mnozhynnistʹ perekladiv yak variantnistʹ vidtvorennya zhanrovo-stylistychnykh osoblyvostey chasovo viddalenoho pershotvoru. [The multiplicity of translations as a variant of the reproduction of genre and stylistic features of a temporally distant original work]. Naukovyy visnyk Chernivetsʹkoho universytetu: Hermansʹka filolohiya. 692 (693), 237-240.
Shevchenko, I. (2019). Enactive meaning-making in the discourse of theatre and film. Cognition, communication, discourse, 19, 15-19. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-01
Sickinger, P. (2017). Aiming for cognitive equivalence – mental models as a tertium comparationis for translation and empirical semantics. Research in language, 15(2), 213-226.
Slovnyk ukrayinsʹkoyi movy. Akademichnyy tlumachnyy slovnyk (1970-1980). (2023). [Dictionary of the Ukrainian language. Academic explanatory dictionary (1970-1980)]. Retrieved from http://sum.in.ua/
Venuti, L. (2003). Retranslations: The creation of value. Bucknell review, 47(1), 25-39.
Viliam Shekspir. (2023). [William Shakespeare]. Retrieved from http://www.aspnet.com.ua/ BlogAll/uilyamshekspir. aspx/8#.Y_9Nn3ZBzZ4
Vorobyova, O. (2005). “The mark on the wall” and literary fancy: A cognitive sketch. In H. Veivo, B. Petterson, & M. Polvinen (Eds.), Cognition and literary interpretation in practice (pp. 201-217). Helsinki: Helsinki University Press.
Авторське право (c) 2023 Яна Бойко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
