Діахронічна множинність у перекладі п’єс Шекспіра: когнітивно-дискурсивна перспектива
Анотація
У статті розглядається ефективність когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення діахронної множинності перекладу на матеріалі п’єс Шекспіра як віддалених у часі оригінальних текстів та їх хронологічно віддалених українських ретрансляцій ХІХ–ХХІ ст. Для виявлення впливу дискурсивних і когнітивних факторів на процес і результат ретрансляцій реалізовано комплексну методологію дослідження на основі методів когнітивної транслятології разом із методологічними засадами дискурс-аналізу. Дискурсивний аналіз обґрунтовує дискурсивний чинник, який стає передумовою діахронної множинності перекладу п’єс Шекспіра у випадках, коли хронологічні та ідеологічні, культурні та індивідуальні умови оригінального та перекладного текстів різні. Методи когнітивної транслятології доводять, що когнітивний чинник стає визначальним у діахронній множинності перекладу п’єс Шекспіра, оскільки когнітивний консонанс чи когнітивний дисонанс перекладачів із ідеями автора спричиняє різне тлумачення перекладачами оригінальних текстів і, як наслідок, різний ступінь когнітивної близькості тексту перекладу з оригінальним. Співвідношення когнітивного консонансу та когнітивного дисонансу зі ступенями когнітивної близькості виглядає наступним чином: когнітивний консонанс корелює з когнітивними еквівалентами (повними та частковими) або когнітивними аналогами (функційними та стилістичними); когнітивний дисонанс корелює з когнітивними варіантами (референтним, валоративним і смисловим). Методологія когнітивної транслятології допомагає визначити вибір перекладачем ефективної стратегії перекладу (архаїзація, модернізація, нейтралізація часової дистанції) і тактики (репродуктивної чи адаптивної) під час перекладу віддаленого в часі оригінального твору.
Завантаження
Посилання
Boiko, Ya. V. (2022a). Interpretation module in the framework of the cognitive-discursive model of diachronic plurality in translation of Shakespeare’s plays. Topics in Linguistics. 23 (1), 1-14.
Boiko, Ya., & Nikonova, V. (2021). Cognitive model of the tragic in Ukrainian retranslations of Shakespeare’s plays. Journal of Language and Linguistic Studies. 17 (2), 1034-1052.
Brownlie, S. (2006). Narrative theory and retranslation theory. Across Languages and Cultures, 7(2), 140-170.
Evans, V., & Green, M. (2006). Cognitive linguistics: An introduction. Edinburgh: Edinburgh University Press.
Farahzad, F. (1999). Plurality in translation. Retrieved from https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED429449.pdf
Feng, L. (2014). Retranslation hypotheses revisited: A case study of two English translations of Sanguo Yanyi – the first Chinese novel. Stellenbosch Papers in Linguistics Plus, 43, 69-86.
Gove, Ph. B. (2023). New Webster’s dictionary and thesaurus of the English Language. Danbury: Lexicon Publications Inc. Retrieved from https://www.merriam-webster.com/dictionary/worth
Halliday, M. A. K., & Matthiessen, C. M. I. M. (1999). Construing experience: A language-based approach to cognition. London, New York: Continuum.
Hermans, T. (2006). Translating others. London: Routledge.
Holsanova, J. (2008). Discourse, vision, and cognition. Amsterdam: Benjamins.
Kaiser, R. (2002). The dynamics of retranslation: Two stories. Translation Review, 63, 84-85.
Kolomiiets, L. V. (2015). Ukrayinsʹkyy khudozhniy nereklad ta nerekladachi 1920-30-kh rokiv [Ukrainian artistic translation and translators of the 1920s-30s]: materialy do kursu «Istoriya nerekladu». Vinnytsya: Nova Knyha.
Kolomiiets, L. V. (2023). Dva Leonida Hrebinky: do pytannya pro avtentychnyy pereklad I redaktorsʹku pravku (na materiali perekladu “Hamleta” V. Shekspira) [Two Leonid Hrebinkas: on the question of an authentic translation and editorial correction (on the material of the translation of “Hamlet” by W. Shakespeare)]. Retrieved from https://shakespeare.znu.edu.ua/ uk/kolomiiec-l-dva-leonida-grebinki-do-pitannja-pro-avtentichnij-pereklad-i-redaktorsku-pravku-na-materiali-perekladu-gamleta-v-shekspira/
Koskinen, K., & Paloposki, O. (2003). Retranslations in the age of digital reproduction. Cadernos de Tradução, 1(11), 19-38.
Larson, M. L. (1997). Meaning-based translation: A guide to cross-language equivalence, 2nd ed. Lanham, MD: University Press of America.
Lewandowska-Tomaszczyk, B. (2010). Re-conceptualization and the emergence of discourse meaning as a theory of translation. In B. Lewandowska-Tomaszczyk, & M. Thelen (Eds.), Meaning in translation (pp. 105-147). Frankfurt am Main: Peter Lang.
Luchuk, О. (1995). Chasovyy faktor yak problema perekladoznavstva [Time factor as a problem of translation studies] Visnyk derzhavnoho universytetu “Lʹvivsʹka politekhnika”, 295, 92-97.
Martynyuk, A. P. (2012). Linhvistychna kontseptolohiya: metodolohichni platformy, metodyky analizu, perspektyvy rozvytku. [Linguistic conceptology: methodological platforms, methods of analysis, development perspectives], Naukovyy visnyk Volynsʹkoho universytetu. Seriya Filolohichni nauky. 23, 81-88.
Neoklasytsyzm. (1962). [Neo-classicism]. In E. Onatskii. Ukrains’ka mala entsyklopediia: 16 kn: u 8 t. Buenos-Ajres, 5 (IX), Litery Na – Ol, 1123-1124.
Nikonova, V. H. (2008). Kontseptual'nyy prostir trahichnoho v pʺyesakh Shekspira: poetyko-kohnityvnyy analiz [The conceptual space of the tragic in Shakespeare’s plays: a poetic-cognitive analysis]. (Unpublished doctoral thesis, Kyiv National Linguistic University, Kyiv, Ukraine). Retrieved from http://www.disslib.org/kontseptualnyi-prostir-trahichnoho-v-p-yesakh-shekspira-poetyko-kohnityvnyi-analiz.html
O’Brien, S. (2013). The borrowers: researching the cognitive aspects of translation. Target, 25(1),
5-17.
Ortega y Gasset, J. (2004). The misery and the splendor of translation. In L. Venuti (Ed.), The translation studies reader (pp. 49-63). London, New York: Routledge.
Pavliuk, A. B. (2013). Fenomen mnozhynnosti perekladu v konteksti pytanʹ suchasnoho movoznavstva. [The phenomenon of multiplicity of translation in the context of issues of modern linguistics]. Movni i kontseptualʹni kartyny svitu, 43(3), 190-197.
Perminova, A. O. (2005). Mnozhynnistʹ perekladiv yak faktor stvorennya kulʹturomovnoho buttya khudozhnʹoho tvoru. [The multiplicity of translations as a factor in the creation of the cultural-linguistic existence of an artistic work]. Visnyk Sumsʹkoho derzhavnoho universytetu. Seriya «Filolohichni nauky», 6(78), 99-105.
Pym, A. (2007). Natural and directional equivalence in theories of translation. Target, 19(2),
271-294.
Rebrii, O. V. (2012). Suchasni kontseptsiyi tvorchosti u perekladi. [Modern concepts of creativity in translation]. Kharkiv: Kharkivsʹkyy natsionalʹnyy universytet imeni V. N. Karazina.
Rylskyi, M. T. (1975). Problemy khudozhnʹoho perekladu [Problems of artistic translation]. Mystetstvo perekladu. Kyyiv: Rad. pysʹmennyk, 25-92.
Sitar, R. A. (2014). Mnozhynnistʹ perekladiv yak variantnistʹ vidtvorennya zhanrovo-stylistychnykh osoblyvostey chasovo viddalenoho pershotvoru. [The multiplicity of translations as a variant of the reproduction of genre and stylistic features of a temporally distant original work]. Naukovyy visnyk Chernivetsʹkoho universytetu: Hermansʹka filolohiya. 692 (693), 237-240.
Shevchenko, I. (2019). Enactive meaning-making in the discourse of theatre and film. Cognition, communication, discourse, 19, 15-19. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-01
Sickinger, P. (2017). Aiming for cognitive equivalence – mental models as a tertium comparationis for translation and empirical semantics. Research in language, 15(2), 213-226.
Slovnyk ukrayinsʹkoyi movy. Akademichnyy tlumachnyy slovnyk (1970-1980). (2023). [Dictionary of the Ukrainian language. Academic explanatory dictionary (1970-1980)]. Retrieved from http://sum.in.ua/
Venuti, L. (2003). Retranslations: The creation of value. Bucknell review, 47(1), 25-39.
Viliam Shekspir. (2023). [William Shakespeare]. Retrieved from http://www.aspnet.com.ua/ BlogAll/uilyamshekspir. aspx/8#.Y_9Nn3ZBzZ4
Vorobyova, O. (2005). “The mark on the wall” and literary fancy: A cognitive sketch. In H. Veivo, B. Petterson, & M. Polvinen (Eds.), Cognition and literary interpretation in practice (pp. 201-217). Helsinki: Helsinki University Press.
Авторське право (c) 2023 Яна Бойко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
