Аллетичний і деонтичний способи аргументування оцінки в художньому дискурсі

  • А.И. Приходько
Ключові слова: аллетичний, аргументація, декларативно-експресивний, деонтичний, інформативно-дескриптивний, оцінне висловлювання, прагматичний контекст

Анотація

У даній статті основна увага приділяється когнітивно-комунікативному і аксіопрагматичному аспектам аргументації, які включають систему тверджень, спрямованих на спростування або виправдання будь-якої думки, повідомлення. З цього погляду доцільно виділяти два види аргументації: аллетичну і деонтичну. Референтом аллетичної аргументації є істина, яка або стверджується, або заперечується. Референтом деонтичної аргументації є вчинки, дії, поведінкова сторона комунікативних ситуацій в цілому. Аллетична і деонтична аргументація в оцінних висловлюваннях актуалізується в прагматичних контекстах чотирьох типів: зобов'язання-сприяння; попередня угода (обидва контексти характерні для деонтичної аргументації); очікування дії, викликаної спробами переконання в правильності того чи іншого твердження; інтенсивне вираження думки (ці типи контекстів властиві для актуалізації аллетичної аргументації). Аллетичний вид аргументації часто вживається в оцінних висловлюваннях інформативно-дескриптивного іллокутивного типу (аргументативи, констативи, дескриптиви), оскільки головна мета подібних висловлювань є переконання в правильності рішення, прийнятого адресатом. Деонтичний вид аргументації притаманний оцінним висловлюванням декларативно-експресивного (коміссиви, експозитиви) і директивного (реквестиви, ін'юнктиви, суггестиви) типів, оскільки основною комунікативною метою таких висловлювань є спонукання до певної дії.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

ЛИТЕРАТУРА

1. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата / Н.Д. Арутюнова // Изв. АН СССР. Сер. лит-ры и яз. – 1981. – Т. 40, № 4. – С. 356–367.

2. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации / А.Д. Белова. – К. : КГУ, 1997. – 300 с.

3. Гуревич В.В. Модальность и семантика глагольного вида / В.В. Гуревич // Вопросы языкознания. – 2000. – № 2. – С. 71–78.

4. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода / В.З. Демьянков // Вопросы языкознания. – 1994. – № 4. – С. 17–33.

5. Демьянков В.З. Конвенции, правила и стратегии общения (интерпретирующий подход
к аргументации) / В.З. Демьянков // Изв. АН СССР. Сер. лит-ры и яз. – 1982. – Т. 41,
№ 4. – С. 327–337.

6. Конецкая В.П. Контекстуальная обусловленность оценки в высказываниях различного функционального плана / В.П. Конецкая // Вопросы английской контекстологии. – Л. : ЛГУ. – 1990. – Вып. 3. – С. 115–122.

7. Лазарев В.В. Язык, текст, аргументация / В.В. Лазарев // Материалы межвуз. научн. конф. «Дискурс и аргументация». – Пятигорск : Пятигорск. гос. пед. ин-т иностр. яз. – 1992. – С. 62–64.

8. Павиленис Р.И. Проблема смысла: современный логико-философский анализ языка / Р.И. Павиленис. – М. : Мысль, 1983. – 286 с.

9. Падучева Е.В. Высказывание и его соотнесенность с действительностью / Е.В. Падучева. – М. : Наука, 1985. – 271 с.

10. Почепцов О.Г. Основы прагматического описания предложения / О.Г. Почепцов. – Киев : Вищ. школа, 1986. – 116 с.

11. Почепцов Г.Г. Фактор слушателя / Г.Г. Почепцов // Тез. докл. Всесоюзн. конф. «Коммуникативные единицы языка». – М. : МГПИИЯ. – 1984. – С. 99–105.

12. Ряполова Л.Г. Аргументація в спонукальному дискурсі : автореф. Дис. На здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Л.Г. Ряполова. – Київ : КДПІІМ, 1993. – 15 с.

13. Drubig H.B. Zur Frage der grammatischen Repräsentation thetischer und katigorischer Sätze / H.B. Drubig // Informationsstruktur und Grammatik. – Opladen, 1992. – S. 142–195.

14. Giora R. On the Informativeness requirement / R. Giora // Journal of Pragmatics. – 1988. – Vol. 12, № 5/6. – P. 547–565.

15. Jelinek E. Ergative "splits" and Argument Type / E. Jelinek // Papers on Case and
Agreement: I. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 1993. – P. 15–42.

16. Kintsch W. A Cognitive Architecture for Comprehension / W. Kintsch // Cognition: Conceptual and Methodological Issues. – Washington : Acad. Press. – 1992. – P. 143–164.

17. Matthews R.J. Psychological Reality of Grammars / R.J. Matthews // The Chomskyan Turn. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 1991. – P. 182–199.

18. Miller G.A. Linguists, Psychologists, and the Cognitive Science / G.A. Miller // Language. – 1990. – Vol. 66, № 2. – P. 317–322.

19. Neisser U. Two Themes in the Study of Cognition / U. Neisser // Cognition: Conceptual and Methodological Issues. – Washington : Acad. Press. – 1992. – P. 333–340.

20. Sadock J.M. Towards a Linguistic Theory of Speech Acts / J.M. Sadock. – N.Y. : Academic Press, 1974. – 168 p.

REFERENCES

Arutyunova, N.D. (1981). Faktor adresata [The factor of addressee]. Izv. AN SSSR. Ser. literaturu i yazuka. – News of AS USSR series of literature and language, 40 (4), 356–367 (in Russian).

Belova, A.D. (1997). Linguisticheskie aspektu argumentatsii [Linguistic aspects of argumentation]. Kiev: KGU Publ.

Demyankov, V.Z. (1982). Konventsii, pravila i strategii obsheniya (interpretiruyushiy podhod k argumentatsii) [Conventions, rules and communication strategies (interpretive approach to argumentation)]. Izv. AN SSSR. Ser. literaturu i yazuka. – News of AS USSR series of literature and language, 41 (4), 327–337 (in Russian).

Demyankov, V.Z. (1994). Kognitivnaya linguistika kak raznovidnost interpretiruyushego podhoda [Cognitive linguistics as a kind of interpretative approach]. Voprosu yazukoznaniya. – Issues in linguistics, 4, 17–33 (in Russian).

Drubig, H.B. (1992). Zur Frage der grammatischen Repräsentation thetischer und katigorischer Sätze. Informationsstruktur und Grammatik, 142–195.

Giora, R. (1988). On the Informativeness requirement. Journal of Pragmatics, 547–565.

Gurevich, V.V. (2000). Modalnost i semantika glagolnogo vida [Modality and semantics of verbal aspect]. Voprosu yazukoznaniya. – Issues in linguistics, 2, 71–78 (in Russian).

Jelinek, E. (1993). Ergative "splits" and Argument Type. Papers on Case and Agreement, 15–42.

Kintsch, W. (1992). A Cognitive Architecture for Comprehension. Cognition: Conceptual and Methodological Issues, 143–164.

Konetskaya, V.P. (1990). Kontekstualnaya obuslovlenost otsenki v vuskazuvaniyah razlichnogo funktsionalngo plana [Contextual determination of evaluation in the statements of various functional plan]. Voprosu angliyskoy kontekstologii. – Questions of English contextology, 3, 115–122 (in Russian).

Lazarev, V.V. (1992). Yazuk, tekst, argumentatsiya [Language, text, argumentation]. Materialu mezhvuz. nauchn. konf. “Diskurs i argumentatsiya” [Proc. Interuniversity Scientific Conference ”Discourse and argumentation”]. Pyatigorsk, 62–64.

Matthews, R.J. (1991). Psychological Reality of Grammars. The Chomskyan Turn, 182–199.

Miller, G.A. (1990). Linguists, Psychologists, and the Cognitive Science. Language, 317–322.

Neisser, U. (1992). Two Themes in the Study of Cognition. Cognition: Conceptual and Methodological Issues, 333–340.

Paducheva, E.V. (1985). Vuskazuvanie i ego sootnesenost s deistvitelnostyu [Utterance and its relation to the reality]. Moscow: Nauka Publ.

Pavilenis, R.I. (1983). Problema smusla: sovremennuy logiko-filosofskiy analiz yazuka [The problem of meaning: the modern logical-philosophic analysis of language]. Moscow: Mysl' Publ.

Pocheptsov, G.G. (1984). Faktor slushatelya [Listener's factor]. Tezisu dokl. Vsesoyuzn. konf. ”Kommunikativnuye edinitsu yazuka” [Proc. Union Conf. “Communicative language units”]. Moscow, 99–105.

Pocheptsov, O.G. (1986). Osnovu pragmaticheskogo opisaniya predlozheniya [Fundamentals of pragmatic description of sentence]. Kiev: Vyshcha shkola Publ.

Ryapolova, L.G. (1993). Argumentatsia v sponukalnomu dikursi. Avtoref. diss. kand. filol. nauk [Argumentation in the motivating discourse. Cand. philol. sci. diss. synopsis.]. Kyiv
(in Ukrainian).

Sadock, J.M. (1974). Towards a Linguistic Theory of Speech Acts. New York: Academic Press.
Опубліковано
2016-11-27
Як цитувати
Приходько, А. (2016). Аллетичний і деонтичний способи аргументування оцінки в художньому дискурсі. Когніція, комунікація, дискурс, (12), 62-72. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2016-12-05