Художня концептуалізація і когнітивні варіювання
Анотація
У статті представлений когнітивний підхід до аналізу поетичного тексту, в рамках якого розглядаються особливості концептуалізації знання в художній творчості. Уточнено поняття «художній концепт», розглянуті його відмінності від художнього образу. Художній концепт як ментальна одиниця знання характеризується наявністю ряду компонентів. На основі аналізу даних компонентів створена рівнева класифікація художніх концептів, яка дозволяє показати зв’язок свідомості і мови. Класифікація включає концепти, утворені на різних рівнях тексту. Це: звукоритмічний концепт; предметний концепт; процесуально-відносний концепт; подієвий концепт; концепт враження; іконічний концепт. Художні концепти утворюють систему, яка визначає межі когнітивного варіювання. Когнітивне варіювання уможливлює успішну інтерпретацію художнього сенсу при різноманітності художніх мовних форм. У концептуалізації художньо-естетичного досвіду метафоричні моделі більшою мірою організовують концептуальний рівень, метонімічні – мовний рівень.
Завантаження
Посилання
Boldyrev, N.N. (2009). Kontseptual'naya osnova yazyka [Conceptual base of the language]. In: Kognitivnye issledovaniya yazyka: T. IV. Kontseptualizatsiya mira v yazyke [Cognitive linguistic research: Vol. IV. Conceptualisation of the world in language] (pp. 25–77). Tambov: Izdatelstvo TGU imeni G.R. Derzhavina Publ.
Chikina, E.E. (2006). Tekstoobrazuyushchie funktsii yazykovogo ritma v aspekte kongitivnoy lingvistiki [Text-forming function of language rhythm in the aspect of cognitive linguistics]. Chelovek i yazyk v polikul'turnom mire: Doklady i tezisy dokladov na mezhd. nauch. konf., 2006, Vladimir. [Man and language in the polycultural world: reports and abstracts of the int. sci. conf., 2006, Vladimir]. Vladimir, 51–58 (in Russian).
Gehlmann, L., & Bowman, M.R. (1958). Adventures in American Literature. New York, Chicago: Harcourt, Brace and company.
Losev, L.V. (2006). Iosif Brodskiy: Opyt literaturnoy biografii [Joseph Brodsky: Experience of literary biography]. M.: Molodaya gvardiya Publ.
Maslova, Zh.N. (2010). Poeticheskaya kartina mira i ee reprezentatsiya v yazyke [Poetic picture of the world and its representation in the language]. Tambov: TGU im. G.R. Derzhavina Publ.
Maslova, Zh.N., & Minakhin, D.V. (2014). Evolyutsionnye etapy razvitiya kognitivnykh mekhanizmov formirovaniya smysla [Evolutionary stages of development of the cognitive mechanisms of sense]. Ekologiya yazyka: sbornik statej VII Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii, 2014 Penza. [Language ecology: Proc. 7th Int. Conf. 2014, Penza]. Penza, 66–71 (in Russian).
Miller, L.V. (2000). Khudozhestvennyy kontsept kak smyslovaya i esteticheskaya kategoriya [Artistic concept as conceptual and aesthetic category]. Mir russkogo slova. – The World of Russian Word, 4, 39–45 (in Russian).
Pavilenis, R.I. (1983). Problema smysla. Sovremennyy logiko-filosofskiy analiz yazyka [The problem of meaning. Modern logical and philosophical analysis of language]. M.: Mysl' Publ.
Pavlovich, N.V. (1991). Paradigmy obrazov v russkom poeticheskom yazyke [Paradigms of images in the Russian poetic language]. Voprosy yazykoznaniya. – Issues in Linguistics, 3, 104–117.
Pavlovich, N.V. (1999) Slovar' poeticheskikh obrazov [Poetic Images Dictionary]. M.: Editorial URSS Publ.
Pavlovskaya, I.Yu. (2004). Fonosemanticheskiy analiz rechi [Phonosemantic analysis of speech]. SPb.: izd-vo SPb. un-ta Publ.
Tarasova, I.A. (2012). Poeticheskiy idiostil' v kognitivnom aspekte [Poetic idiostyle in the cognitive aspect]. M.: FLINTA Publ.
Voronin, S.V. (1982). Osnovy fonosemantiki [Principles of sound symbolism]. L.: Izd-vo Leningradskogo un-ta Publ.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
