Лібертинізм у драматургії часів англійської Реставрації: когнітивно-прагматичний аспект
Анотація
Метою статті є дослідження LIBERTINISM / ЛІБЕРТИНІЗМУ як дискурс-генеруючого концепту часів англійської Реставрації та його проявів у драматичних творах сімнадцятого століття. Увагу зосереджено на драматичному дискурсі сімнадцятого століття і соціально-історичних умовах, що зумовили походження і розвиток лібертинізму в драматичних творах часів англійської Реставрації. У статті стверджується, що у період англійської Реставрації LIBERTINISM / ЛІБЕРТИНІЗМ розвивався разом із такими концептами, як EMPIRE / ІМПЕРІЯ, HONOUR / ЧЕСТЬ, LOVE / ЛЮБОВ, MODE / МОДА, SCIENCE / НАУКА, TRADE / ТОРГІВЛЯ, WIT / ДОТЕПНІСТЬ. Після років заборон і обмежень лібертинізм почав розвиватися як реакція на надмірно релігійний домінуючий світогляд, що був нав’язаний англійцям під час Міжцарювання.У статті стверджується, що лібертинізм широко розповсюджувався в театрах, які були знову відкриті Карлом II після майже двадцятирічної перерви. У статті доведено, що лібертинізм бере свої ідеї з вчень Рене Декарта і Томаса Гоббса; його тлумачать як екстремальний гедонізм і відмову від усіх моральних і релігійних догм. Карл II сам надавав приклад поведінки, який копіювали його придворні, а тому моделі поведінки лібертінів широко демонструвалися широкому загалу аристократією, яка знову набула впливу із Реставрацією монархії. Я також стверджую, що через те, що багато драматургів часів англійської Реставрації або були лібертінами, або писали про поведінку і пригоди лібертінів у своїх п’єсах, драматичний дискурс XVII століття породив новий тип англійської ідентичності – ідентичність лібертіна-аристократа часів англійської Реставрації. Відповідно, драматичний дискурс і театральні вистави сімнадцятого століття були засобом встановлення, ствердження і поширення лібертинського етосу.
Завантаження
Посилання
Bruce, D. (1974). Topics of Restoration comedy. New York, NY: St Martin’s Press.
Canfield, D. J. (1997). Tricksters and estates: On the ideology of Restoration comedy. Lexington, KY: University Press of Kentucky.
Cavaillè, J. P. (2012). Libertine and libertinism: Polemic uses of the terms in sixteenth- and seventeenth-century English and Scottish literature. Journal for Early Modern Cultural Studies, 12(2), 12-36. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/23242162.
Corman, B. (2000). Comedy. In D.P. Fisk (Ed.). The Cambridge Companion to English Restoration Theatre. (pp. 52-69). Cambridge: Cambridge University Press.
Davies, M. (2017). Early English Books Online. Part of the SAMUELS project.
Retrieved from https://corpus.byu.edu/eebo/.
Esslin, M. (1987). The field of drama: How the signs of drama create meaning on stage and screen. New York, NY: Methuen.
Fisk, D. P. (Ed.). (2005). Four Restoration libertine plays. Oxford, England: Oxford University Press.
Gee, J. P. (1999). An Introduction to discourse analysis: Theory and Method. New York, NY: Routledge.
González-Treviño, A. E. (2013). “Kings and their crowns”: Signs of monarchy and the spectacle of new world otherness in heroic drama and public pageantry. Studies in Eighteenth-Century Culture, 42, 103-121. DOI: https://doi.org/10.1353/sec.2013.0003
Grant, R. G., Kay, A., & Kerrigan, M. (2011). History of Britain & Ireland: The definitive visual guide. London, U.K.: DK Publishing.
Greenblatt, S. (2012). Renaissance self-fashioning: From More to Shakespeare. Chicago. IL: University of Chicago Press.
Hayden, J. A., & Worden, D. J. (Eds.). (2019). AphraBehn’s “Emperor of the moon” and its French source “Arlequin, Empereurdans la lune”. Cambridge, United Kingdom: Modern Humanities Research Association. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctvhrcz77
Holland, P. (2010). The ornament of action: Text and performance in Restoration comedy. New York, NY: Cambridge University Press.
Hughes, D. (1996). English drama 1660–1700. New York, NY: Oxford University Press.
Kavernik, F. M. (1995). British drama 1660–1779: A critical history. New York, NY: Twayne Publishers.
Keenan, T. (2016). Restoration staging, 1660–74. London, England: Routledge.
Krutch, J. W. (1949). Comedy and conscience after the Restoration. New York, NY: Columbia University Press.
McKimpson, K. F. (2016). Going commercial: Agency in the 17thcentury English drama. (Unpublished doctoral dissertation). University of Oregon, Eugene, OR.
Matito, F. D. (2013). Nobles ridículos: observaciones sobre la transversalidad de lo grotesco en el teatro áureo [Ridiculous nobles: observations on the transversality of the grotesque in the theater of the golden age]. RILCE: Revista de filología hispánica, 29(3), 639-653.
Neagle, R. C. (1989). The Restoration theater world and the plays of William Wycherley (Unpublished doctoral dissertation). Loyola University of Chicago, Chicago, IL.
OED – Online Etymology Dictionary. (n.d.). Retrieved from: https://www.etymonline.com/
Potter, T. (1999). Honest Sins: Georgian libertinism and the plays and novels of Henry Fielding. London, England: McGill-Queen’s University Press.
Schneider, B. N. (1971). The ethos of Restoration comedy. Champaign, IL: University of Illinois Press.
Summers, M. (1934). The Restoration theatre. England, London: K. Paul, Tench, Trubner & Co.
Talebinejad, M. R. (2013). Discourse models in passion drama: A comparison of English tragedies and Persian Tazieh. Journal of Language Teaching and Research, 4(1), 119-126. DOI: https://doi.org/10.4304/jltr.4.1.119-126
Tindemans, K. (2012). Nature, desire, and the law: On libertinism and early modern legal theory. Journal for Early Modern Cultural Studies, 12(2), 133-145. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/23242168. DOI: https://doi.org/10.1353/jem.2012.0009
Ungerer, G. (1990). Thomas Shadwell’s The Libertine (1675): A forgotten Restoration Don Juan play. SEDERI: yearbook of the Spanish and Portuguese Society for English Renaissance Studies, 1, 222-239.
Van Dijk, T. A., & Kintsch, W. (1983). Strategies of discourse comprehension. New York, NY: Academic Press.
Vanhaesebrouck, K., & Dehert, P. (2012). Introduction: Libertine bodies or the politics of Baroque corporeality. Journal for Early Modern Cultural Studies, 12(2), 1-11. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/23242161. DOI: https://doi.org/10.1353/jem.2012.0008
Vieth, D. M. (Ed.). (2002). Complete poems of John Wilmot, Earl of Rochester. New Heaven, CT: Yale University Press.
Webster, J. W. (2005). Performing libertinism in Charles II’s court: Politics, drama, sexuality. New York, NY: Palgrave Macmillan.
Zimbardo, R. A. (1998). At zero point: Discourse, culture, and satire in Restoration England. Lexington, KY: University Press of Kentucky.
Авторське право (c) 2019 Маріна Олена Володимирівна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
