Фізичні механізми взаємодії похідних актиноцину із ДНК. 7. П'єзогравіметричне дослідження комплексів ДНК із похідними актиноцину
Анотація
За допомогою методу кварцового резонатора отримано ізотерми гідратації тимусної ДНК, похідних актиноцину з різною довжиною метиленових ланцюжків у бічних радикалах, а також їх комплексів. Знайдено, що здатність комплексів до сорбції молекул води менша, ніж у чистої ДНК, і залежить від довжини бічних метиленових ланцюжків: чим довше бічний ланцюг ліганду. тим менше води сорбується на комплексах. Зіставлення експериментальних ізотерм гідратації з моделями адсорбції, отриманими за допомогою модифікованого рівняння Д"Арсі і Ватта, дозволило встановити залежність констант зв'язування молекул води з гідратно-активними центрами комплексів від довжини метиленових ланцюжків лігандів. Величина констант виявилася більшою, ніж у випадку чистої ДНК. Розраховані теплоти адсорбції води на ДНК та її комплексах на різних стадіях адсорбції. Показано, що стабілізація ДНК у складі комплексів на 50-60% здійснюється за рахунок взаємодії з молекулами води гідратної оболонки.
Завантаження
Посилання
2. Семенов М. А., Сагайдакова Н.Н., Больбух Т.В. и др. // Вісн.ХДУ №497. Біофізичний вісник. 2000. Вип.2(7). С. 16-23
3. Семенов М. А., Круглова Е.Б., Духопельников Е. В.., Больбух Т. В., Малеев В.Я. // Вісн.ХДУ №528. Біофізичний вісник. 2001. Вип.2 (9). С.33-39
4. Березняк Е. Г., Семенов М. А.., Больбух Т. В., Духопельников Е.В. и др. // Вісн.ХДУ. Біофізичний вісник 2002 (в печати)
5. Семенов М. А., Больбух Т.В., Березняк Е.Г., Зинченко А.В., Малеев В.Я. // Вісн.ХДУ №528. Біофізичний вісник. 2001. Вип.2(9). С.40-44
6. Semenov M.A., Bereznyak E.G. //Comments Mol. Cel.Biophys. 2000. V.1O. №1. P.I-23
7. Berman H. M., Stallinges W., Corell H.L. and Glusker J.P. // Biopolymers. 1979. V. 18. P.2405-2429
8. Dongherty G. // Analytical Biochemistry. 1981 V. 115, P52-57
9. Семенов М. А., Больбух Т.В. // Биополимеры и клетка. 1987. Т.З. №5. С.234-240
10. Зенгер В. Принципы структурной организации нуклеиновых кислот. М.: Мир. 1987. 584 с.
11. Neidle S., Berman H.M., Shich H.S. //Nature. 1980. V.288. P. 129-133
12. Семенов М.А., Малеев В. Я., Глибин Е.Н., Круглова Е.Б., Гасан А. И., Больбух Т. В., Березняк Е. Г., Шесгопалова А.В. Физические явления в твердых телах. Материалы 5-й международной конференции. Харьков. 2001. с 74
13. Больбух Т.В., Семенов М.А., Малеев В.Я., Сечкин В.В. Использование метода кварцевого резонатора для получения изотерм гидратации полинуклеотидов// Харьков. 1983. Препринт ИРЭ АН УССР. №228
14. Semenov M.A., Starikov E.B. and Bolbukh T.V. // Studia biophysika. 1988. V.123., №3. P. 217-224
15. Кривцова М. А., Морошкина Е.Б., Глибин Е.Н., Фрисман Э.В. // Мол.биология. 1982. Т.16. Вып. 1. С.149-155
16. Глибин Е.Н., Цукерман В.Б., Гинзбург О.Ф. //ЖОрХ. 1981. Т. 17. Вып.З. С.657-663
17. Гинзбург О.Ф., Глибин Е.Н., Коршунова З. И., Кривцова М. А., Яворская Н. П., Софивина З.П., Цимбалова С.С. // А.с.№677293 (СССР). 1992. БИ. №15
18. Спирин А.С. // Биохимия. 1958. Т.23. С.656-662
19. Gascoyne P.R.C., Pethig P. // J. Chem. Soc. Faradey Trans. 1977. V.l. P. 171-180
20. Герасимов Я. И., Древинг В.П., Еремин.Е.Н. и др. Курс физ-химии. М-Л.: Химия. 1964. 452с.
21. Химмельблау Д: Прикладное нелинейное программирование. М.: Мир. 1975. 534 с.
22. Стариков Е.Б., Больбух Т.В., Семенов М.А. Изучение изотерм гидратации нуклеиновых кислот // Харьков. 1987. Препринт ИРЭ АН УССР. №359
23.Fаlк М., Нагtmап К.А.//J.Аmег. Сhem.Soc. 1962. V.84. №20. Р.3843-3845
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).