Біофізичний вісник
https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk
<p>«Біофізичний вісник» - наукове фахове видання України Категорії «Б» в галузях наук: 10 Природничі науки за спеціальностями <strong>104 Фізика та астрономія</strong>, <strong>105 Прикладна фізика та наноматеріали</strong>; 09 Біологія за спеціальністю <strong>091 Біологія</strong>; 16 Хімічна та біоінженерія за спеціальністю <strong>163 Біомедична інженерія</strong> (Наказ Міністерства освіти і науки України № 1643 від 28.12.2019).</p> <p><strong>ISSN 2075-3810 (print) ISSN 2075-3829 (online)</strong></p> <p>Журнал публікує статті<span lang="EN-US">, короткі </span>повідомлення та огляди<span lang="EN-US">, </span>які містять оригінальні результати вирішення фізико<span lang="EN-US">-</span>математичних та інженерно<span lang="EN-US">-</span>технічних проблем<span lang="EN-US">, </span>що відносяться до біологічних систем різного рівня організації<span lang="EN-US">, </span>методами експериментальної і теоретичної фізики<span lang="EN-US">, </span>математичного та комп<span lang="EN-US">'</span>ютерного моделювання<span lang="EN-US">.</span></p> <p> </p>V. N. Karazin Kharkiv National Universityuk-UAБіофізичний вісник2075-3810<p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p> <ol type="a"> <li class="show">Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li> </ol>Температурно-сольовий стрес як спосіб підвищення виходу цінних метаболітів та збільшення термінів збереження мікроводоростей
https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/20361
<p><strong>Актуальність. </strong>Мікроводорості важливі для промислового виробництва деяких хімічних речовин, таких як вуглеводи, пептиди, ліпіди та каротиноїди. Є багато способів, за допомогою яких можна підвищити вихід цінних хімічних речовин з клітин мікроводоростей. Вони можуть включати зниження температури культивування та зміну складу середовища для росту.</p> <p><strong>Мета роботи. </strong>Вивчити механізми адаптації <em>Dunaliella salina </em>Teodoresco та <em>Chlorocoсcum dissectum </em>Korshikov до низької температури та розробити методику їх гіпотермічного зберігання.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Об’єктом дослідження були одноклітинні зелені мікроводорості <em>D</em><em>. </em><em>salina</em> та <em>Ch</em><em>. </em><em>dissectum</em>. Культивування здійснювали відповідно до стандартних методик. Холодову адаптацію (протягом 24 годин) та гіпотермічне зберігання (упродовж 3–30 днів) культур здійснювали при 4 °С без освітлення. Життєздатність та пігментний аналіз клітин вивчали за допомогою методів світлової та конфокальної мікроскопії. Alamar Blue (AB) тест використовували в якості експрес-методу оцінки метаболічної активності <em>Ch.</em><em> </em><em>dissectum</em> та <em>D. salina</em> до та після холодової адаптації.</p> <p><strong>Результати. </strong>Дослідження показали, що знижена температура культивування та підвищена солоність середовища росту збільшує флуоресценцію барвника NR у клітинах <em>D. salina</em> та не впливає на цей показник в <em>Ch. dissectum</em>. Було встановлено, що 24-годинна експозиція суспензій обох культур при 4 °C не призводить до значного зниження відносних одиниць флуоресценції за АВ-тестом. Зберігання при 4 °C не спричиняє втрату життєздатності та рухливості досліджених мікроводоростей протягом 30 днів.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Депонування <em>D. salina</em> при 4 °C протягом 24 годин збільшує виробництво каротиноїдів порівняно з інтактною культурою на відміну від <em>Ch. dissectum</em>, де не зафіксовано достовірних відмінностей, незалежно від складу середовища росту. Короткочасна дія низьких температур не призводить до істотного зниження метаболічної активності <em>D. salina</em> та <em>Ch. </em><em>d</em><em>issectum</em>. Зберігання музейної колекційної культури <em>D. salina</em> та <em>Ch. dissectum</em> можливо протягом 30 днів при 4 °C без значної втрати метаболічної активності, рухливості та концентрації клітин. Отримані результати демонструють, що поєднана дія підвищеної солоності та низьких температур може збільшити вихід цінних метаболітів.</p>Н. А. ЧернобайН. Г. КадніковаК. Д. ВозовикЛ. Ф. РозановІ. Ф. КоваленкоЮ. Г. Кот
Авторське право (c) 2022 Н. А. Чернобай, Н. Г. Каднікова, К. Д. Возовик, Л. Ф. Розанов, І. Ф. Коваленко, Ю. Г. Кот
http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/
2022-12-302022-12-3048717База даних ProtNA-ASA: нова версія, що включає інформацію про електростатичний потенціал малого жолобка ДНК
https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/20970
<p><strong>Актуальність</strong>: В останні десятиліття швидкий розвиток молекулярної біології призвів до створення безпрецедентної кількості біологічних даних, отриманих науковою спільнотою. Тому існує значна потреба у зберіганні, обробці та розумінні великого обсягу даних. На даний час існує велика кількість специфічних баз даних, які охоплюють різні галузі молекулярної біології.</p> <p><strong>Мета роботи:</strong> Стаття присвячена опису оновленої бази даних ProtNA-ASA (<a href="http://www.ire.kharkov.ua/ProtNA-ASA/index.php">http://www.ire.kharkov.ua/ProtNA-ASA/index.php</a>). Основна мета бази даних ProtNA-ASA — забезпечити швидкий і зручний доступ до інформації про ДНК та білково-нуклеїнові комплекси, яка може бути використана для всебічного дослідження механізмів білково-нуклеїнового впізнавання.</p> <p><strong>Матеріали та методи:</strong> База даних ProtNA-ASA містить інформацію про структури з Банку даних нуклеїнових кислот, отриманих методами рентгеноструктурного аналізу та ЯМР: 973 структури білково-нуклеїнових комплексів, 129 структур вільної А- та 403 структури вільної В-ДНК; наступні параметри для кожної структури: конформаційні параметри ДНК, розраховані за допомогою програми 3DNA/CompDNA; площу доступної поверхні ДНК, розраховану за допомогою модифікованого алгоритму Higo і Go; електростатичний потенціал ДНК, розрахований з використанням пакету DelPhi.</p> <p><strong>Результати:</strong> Оновлена база даних ProtNA-ASA включає значення електростатичного потенціалу ДНК, розподіл якого у малому жолобку відіграє важливу роль у непрямому білково-нуклеїновому впізнаванні. Останнє оновлення також дозволяє проводити розширений пошук інформації з використанням PDB/NDB ID; цитування; довжини та послідовності білка і ДНК; типу структури; методу отримання структури та роздільної здатності. Усі запити можна застосовувати в різних комбінаціях з операторами та/або. Це суттєво полегшує використання бази даних і сприяє більш точному відбору структур.</p> <p><strong>Висновки: </strong>Об’єднання структурної інформації та фізичних характеристик з бази даних ProtNA-ASA є важливим при дослідженні непрямого механізму впізнавання, заснованого на здатності подвійної спіралі ДНК до конформаційних перебудов. Детальний аналіз структур білково-нуклеїнових комплексів і механізмів впізнавання необхідний для розуміння метаболізму ДНК в клітині, регуляції транскрипції, розробки терапевтичних препаратів.</p>М. Ю. ЖитніковаГ. В. Шестопалова
Авторське право (c) 2022 М. Ю. Житнікова, Г. В. Шестопалова
http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/
2023-01-302023-01-30481824Дослідження з палеогеноміки Сванте Паабо у контексті пост-академічних трансформацій сучасної технонауки (штрихи до портрету Нобелівського лауреата у соціокультурному контексті)
https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/21243
<p>Дослідження Сванте Паабо, Нобелівського лауреата з фізіології та медицини 2022 р., аналізуються у двох аспектах: по-перше, як найяскравіший приклад еволюційної трансформації класичної науки у постакадемічну технонауку і, по-друге, як елемент нового глобально-історичного феномену — «біополітичного повороту» у соціогуманітрному та політичному знанні технологічної цивілізації та, зокрема, у концепції «громадянського суспільства».</p>В. Ф. Чешко
Авторське право (c) 2022 В. Ф. Чешко
http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/
2023-01-312023-01-31482532