Біофізичний вісник https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk <p>«Біофізичний вісник» - наукове фахове видання України Категорії «Б» в&nbsp;галузях наук:&nbsp;10 Природничі науки за спеціальностями <strong>104 Фізика та астрономія</strong>, <strong>105 Прикладна фізика та наноматеріали</strong>;&nbsp;09 Біологія за спеціальністю <strong>091 Біологія</strong>;&nbsp;16 Хімічна та біоінженерія за спеціальністю <strong>163 Біомедична інженерія</strong>&nbsp;(Наказ Міністерства освіти і науки України № 1643 від 28.12.2019).</p> <p><strong>ISSN 2075-3810 (print) &nbsp; &nbsp; ISSN&nbsp;2075-3829 (online)</strong></p> <p>Журнал&nbsp;публікує статті<span lang="EN-US">, короткі&nbsp;</span>повідомлення та огляди<span lang="EN-US">, </span>які містять&nbsp;оригінальні результати вирішення фізико<span lang="EN-US">-</span>математичних та&nbsp;інженерно<span lang="EN-US">-</span>технічних проблем<span lang="EN-US">, </span>що відносяться до біологічних систем&nbsp;різного рівня організації<span lang="EN-US">, </span>методами експериментальної і теоретичної&nbsp;фізики<span lang="EN-US">, </span>математичного та комп<span lang="EN-US">'</span>ютерного моделювання<span lang="EN-US">.</span></p> <p>&nbsp;</p> V. N. Karazin Kharkiv National University uk-UA Біофізичний вісник 2075-3810 <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p> <ol type="a"> <li class="show">Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li> </ol> Температурно-сольовий стрес як спосіб підвищення виходу цінних метаболітів та збільшення термінів збереження мікроводоростей https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/20361 <p><strong>Актуальність. </strong>Мікроводорості важливі для промислового виробництва деяких хімічних речовин, таких як вуглеводи, пептиди, ліпіди та каротиноїди. Є багато способів, за допомогою яких можна підвищити вихід цінних хімічних речовин з клітин мікроводоростей. Вони можуть включати зниження температури культивування та зміну складу середовища для росту.</p> <p><strong>Мета роботи. </strong>Вивчити механізми адаптації <em>Dunaliella salina </em>Teodoresco та <em>Chlorocoсcum dissectum </em>Korshikov до низької температури та розробити методику їх гіпотермічного зберігання.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Об’єктом дослідження були одноклітинні зелені мікроводорості <em>D</em><em>.&nbsp;</em><em>salina</em> та <em>Ch</em><em>.&nbsp;</em><em>dissectum</em>. Культивування здійснювали відповідно до стандартних методик. Холодову адаптацію (протягом 24 годин) та гіпотермічне зберігання (упродовж 3–30 днів) культур здійснювали при 4&nbsp;°С без освітлення. Життєздатність та пігментний аналіз клітин вивчали за допомогою методів світлової та конфокальної мікроскопії. Alamar Blue (AB) тест використовували в якості експрес-методу оцінки метаболічної активності <em>Ch.</em><em>&nbsp;</em><em>dissectum</em> та <em>D. salina</em> до та після холодової адаптації.</p> <p><strong>Результати. </strong>Дослідження показали, що знижена температура культивування та підвищена солоність середовища росту збільшує флуоресценцію барвника NR у клітинах <em>D. salina</em> та не впливає на цей показник в <em>Ch. dissectum</em>. Було встановлено, що 24-годинна експозиція суспензій обох культур при 4&nbsp;°C не призводить до значного зниження відносних одиниць флуоресценції за АВ-тестом. Зберігання при 4&nbsp;°C не спричиняє втрату життєздатності та рухливості досліджених мікроводоростей протягом 30 днів.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Депонування <em>D. salina</em> при 4&nbsp;°C протягом 24 годин збільшує виробництво каротиноїдів порівняно з інтактною культурою на відміну від <em>Ch. dissectum</em>, де не зафіксовано достовірних відмінностей, незалежно від складу середовища росту. Короткочасна дія низьких температур не призводить до істотного зниження метаболічної активності <em>D. salina</em> та <em>Ch. </em><em>d</em><em>issectum</em>. Зберігання музейної колекційної культури <em>D. salina</em> та <em>Ch. dissectum</em> можливо протягом 30 днів при 4&nbsp;°C без значної втрати метаболічної активності, рухливості та концентрації клітин. Отримані результати демонструють, що поєднана дія підвищеної солоності та низьких температур може збільшити вихід цінних метаболітів.</p> Н. А. Чернобай Н. Г. Каднікова К. Д. Возовик Л. Ф. Розанов І. Ф. Коваленко Ю. Г. Кот Авторське право (c) 2022 Н. А. Чернобай, Н. Г. Каднікова, К. Д. Возовик, Л. Ф. Розанов, І. Ф. Коваленко, Ю. Г. Кот http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/ 2022-12-30 2022-12-30 48 7 17 База даних ProtNA-ASA: нова версія, що включає інформацію про електростатичний потенціал малого жолобка ДНК https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/20970 <p><strong>Актуальність</strong>: В останні десятиліття швидкий розвиток молекулярної біології призвів до створення безпрецедентної кількості біологічних даних, отриманих науковою спільнотою. Тому існує значна потреба у зберіганні, обробці та розумінні великого обсягу даних. На даний час існує велика кількість специфічних баз даних, які охоплюють різні галузі молекулярної біології.</p> <p><strong>Мета роботи:</strong> Стаття присвячена опису оновленої бази даних ProtNA-ASA (<a href="http://www.ire.kharkov.ua/ProtNA-ASA/index.php">http://www.ire.kharkov.ua/ProtNA-ASA/index.php</a>). Основна мета бази даних ProtNA-ASA — забезпечити швидкий і зручний доступ до інформації про ДНК та білково-нуклеїнові комплекси, яка може бути використана для всебічного дослідження механізмів білково-нуклеїнового впізнавання.</p> <p><strong>Матеріали та методи:</strong> База даних ProtNA-ASA містить інформацію про структури з Банку даних нуклеїнових кислот, отриманих методами рентгеноструктурного аналізу та ЯМР: 973 структури білково-нуклеїнових комплексів, 129 структур вільної А- та 403 структури вільної В-ДНК; наступні параметри для кожної структури: конформаційні параметри ДНК, розраховані за допомогою програми 3DNA/CompDNA; площу доступної поверхні ДНК, розраховану за допомогою модифікованого алгоритму Higo і Go; електростатичний потенціал ДНК, розрахований з використанням пакету DelPhi.</p> <p><strong>Результати:</strong> Оновлена база даних ProtNA-ASA включає значення електростатичного потенціалу ДНК, розподіл якого у малому жолобку відіграє важливу роль у непрямому білково-нуклеїновому впізнаванні. Останнє оновлення також дозволяє проводити розширений пошук інформації з використанням PDB/NDB ID; цитування; довжини та послідовності білка і ДНК; типу структури; методу отримання структури та роздільної здатності. Усі запити можна застосовувати в різних комбінаціях з операторами та/або. Це суттєво полегшує використання бази даних і сприяє більш точному відбору структур.</p> <p><strong>Висновки: </strong>Об’єднання структурної інформації та фізичних характеристик з бази даних ProtNA-ASA є важливим при дослідженні непрямого механізму впізнавання, заснованого на здатності подвійної спіралі ДНК до конформаційних перебудов. Детальний аналіз структур білково-нуклеїнових комплексів і механізмів впізнавання необхідний для розуміння метаболізму ДНК в клітині, регуляції транскрипції, розробки терапевтичних препаратів.</p> М. Ю. Житнікова Г. В. Шестопалова Авторське право (c) 2022 М. Ю. Житнікова, Г. В. Шестопалова http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/ 2023-01-30 2023-01-30 48 18 24 Дослідження з палеогеноміки Сванте Паабо у контексті пост-академічних трансформацій сучасної технонауки (штрихи до портрету Нобелівського лауреата у соціокультурному контексті) https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/21243 <p>Дослідження Сванте Паабо, Нобелівського лауреата з фізіології та медицини 2022 р., аналізуються у двох аспектах: по-перше, як найяскравіший приклад еволюційної трансформації класичної науки у постакадемічну технонауку і, по-друге, як елемент нового глобально-історичного феномену — «біополітичного повороту» у соціогуманітрному та політичному знанні технологічної цивілізації та, зокрема, у концепції «громадянського суспільства».</p> В. Ф. Чешко Авторське право (c) 2022 В. Ф. Чешко http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/ 2023-01-31 2023-01-31 48 25 32